Яких професійно значущих знань і умінь повинні набути студенти після вивчення курсу?

Після вивчення курсу студенти повинні набути методич­них знань щодо написання планів і текстів лекційних занять, рецензій на підручники і навчальні посібники, викладу власного бачення тем, що вивчаються, розроблення практичних занять із фіксацією пізнавальних завдань і методів контролю їх виконання. Окрім цього, студенти повинні набути певних вмінь- обговорювати плани і тексти лекцій, рецензії на підручники та навчальні посібники, аналізувати запропоновані варіанти авторських навчальних програм історичних курсів, моделювати ситуації семінарських занять, самостійно опрацьовувати історичний матеріал і проводити критичну роботу з історичними текстами, опановувати методи складання історичних питань, завдань і вправ з історії, розрізняти та застосовувати на практиці різні форми контролю з історичних дисциплін, структурувати вільний час та самостійну роботу студентів, оволодіти принципами створення комп’ютерних програм з історичних курсів, усвідомлювати інтелектуаль­ний потенціал як викладача, так і студента.

Структура курсу. Курс «Теорія та методика викладання історії у вищих навчальних закладах» складається з семи модулів, об’єднаних за проблемно-тематичним принципом.

Модуль перший «Концептуальні засади освіти у вищій школі» містить визначення предмету, завдань і структури курсу; характеристику положень «Національної доктрини розвитку освіти»; огляд здобутків і недоліків у процесі реалізації Державної національної програми реформування вищої освіти; аналіз стану і завдань вищої освіти України в контексті Болонського процесу та характеристику основних аспектів організації навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців.

Модуль другий, що має назву «Основні риси вузівської історичної освіти», об’єднав у собі: матеріали щодо висвітлення сутності поняття змісту освіти, стандарту вищої освіти; вивчення складових навчального плану та навчальної програми. Особливу увагу в другому модулі приділе­но специфіці дистанційного навчання історії та дослідженню поняття безперервної історичної освіти.

У третьому модулі «Процес навчання історії та його закономірності» зібрано теми, вивчення яких дозволяє зрозуміти особливості викладання і навчання як основних елементів процесу навчання, усвідомити зв’язок між структур­ними компонентами процесу навчання, визначити співвідношення закономірностей, принципів і правил навчання історії у ВНЗ. Окрім цього, до змісту третього модулю включено характеристику структури історичних знань студентів та аналіз методів і прийомів впровадження у навчаль­ний процес вищої школи при викладанні історії особистісно орієнтованої технології навчання.

Четвертий модуль - «Методи і засоби навчання історії у вищій школі» - присвячений вивченню змісту методів навчання історії у вищих навчальних закладах, розгляду існуючих підходів до класифікації методів навчання, виявленню основних аспектів взаємозв’язків методів навчання і рівнів засвоєння студентами змісту історичних курсів. У цьому модулі також зроблено огляд інноваційних методів і технологій, визначено особливості щодо впровадження інтерактивних методів у навчальний процес вищої школи; приділено увагу аналізу дидактичних функцій засобів навчання, характеристиці видів унаочнення. Акцент зроблено на методиці застосування технічних засобів навчання, комп’ютеризації навчального процесу при викладанні історичних дисциплін у вищій школі, а також на існуючих проблемах вузівських підручників з історії.

Дослідженню сутності поняття видів навчання, вивчен­ню методики підготовки та проведення різноманітних форм організації навчання у вищій школі (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять), характеристиці особливостей організації факультативів, спецкурсів і спецсемінарів з історичних дисциплін, індивідуальних та групо­вих консультацій присвячено п’ятий модуль «Види і форми організації навчального процесу вищої школи». Також у ньому проаналізовано методику організації навчальних і переддипломних практик, самостійної навчально-пізнаваль­ної діяльності та науково-дослідної роботи студентів.

У шостому модулі, який називається «Діагностика навчання історії», розглядаються складові, функції та види контролю навчальної діяльності студентів, зокрема, охарактеризовано сутність міжсесійного, поточного тематичного і підсумкового контролю, визначено вимоги до організації контролю попередньої підготовки студентів, продемонстровано методи і форми контролю, проаналізовано основні системи оцінювання знань студентів.

До змісту заключного, сьомого, модулю «Організація навчального процесу як науково-педагогічної творчості викладача історії» входять матеріали з питань співвідношення наукової і педагогічної діяльності викладача історії, атестації наукових і науково-педагогічних кадрів з історії, а також професіограма викладача історії.

Навчальним планом передбачаються такі форми занять з теорії та методики викладання історії у ВНЗ: лекції та практичні заняття. Практичні заняття присвячуватимуться найбільш актуальним проблемам вищезазначеного курсу. Наприклад, у першому модулі практичні заняття передбачені з таких тем: «Стан і завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу», «Організація навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців». Другий модуль містить практичні заняття на тему: «Зміст процесу освіти», «Дистанційне навчання».

У модулі четвертому для практичного вивчення пропонується проблема «Дидактичні можливості засобів навчання при викладанні історії». Модуль п'ятий включає три практичних заняття: «Методика підготовки та прочитання лекцій з історії», «Семінар з історії: цілі, організація, ефективність», «Самостійна робота студентів при вивченні історії». У модулі шостому для практичного дослідження пропонується тема «Зміст і функції підсумкового контролю з історичних дисциплін». До сьомого модуля включене практичне заняття з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів з історії.

Формою контролю знань студентів магістратури історичної спеціальності з дисципліни «Теорія та методика викладання історії у вищих навчальних закладах» є іспит.