Дидактичні вимоги до уроку трудового навчання

1. Чіткість дидактичної мети.На кожному уроці, як правило, вирішується низка дидактичних завдань, причому звичайно одно з них є провідним. Так, на заняттях у майстернях учні набувають знань, умінь та навичок, розвивають свої здібності, проте не всі ці навчальні завдання можуть бути здійснені в однаковій мірі на кожному уроці. Це залежить значною мірою від змісту уроку. Структура уроку, об’єкт виготовлення, методичні засоби все підпорядковане основному дидактичному завданню, спрямоване на його виконання. Разом з тим, не допускається створення таких умов, які б заважали виконанню інших навчальних завдань. Зокрема, можна підібрати такий виріб, при виготовленні якого створюються об’єктивні передумови для творчості учнів, проте виготовлення деталей виробу пов’язане з виконанням трудових операцій, якими учні не володіють. Цілком зрозуміло, що такий виріб не підходить як об’єкт виготовлення на заняттях у шкільних майстернях. Адже оволодіти знаннями, необхідними для виконання трудових прийомів, значно простіше, ніж оволодіти самими прийомами. Тому під час вивчення операції увага вчителя ТНТ зосереджується на перевірці правильності виконання учнями трудових прийомів. Що і є в даному випадку головним дидактичним завданням. Готуючись до занять, вчитель ТНТ вирішує, які дидактичні завдання слід вважати головними на цьому уроці, розглядає їх як мету уроку і відповідно до цього будує урок.

2. Нерозривність освітніх і виховних завдань.Навчання завжди повинно бути виховуючим. Ця вимога ставиться в однаковій мірі до всіх навчальних предметів. Необхідно прищепити дитині комплекс позитивних якостей: патріотизм, повагу до старших, чесність, любов до праці та багато інших. Вчитель ТНТ знаходить місце і час, щоб виховувати в учнів ці якості, органічно поєднуючи виховну роботу з навчальною. На заняттях у шкільних майстернях створюються особливо сприятливі умови для трудового виховання. Саме тому не можна вважати вдалим такий урок, на якому вчитель не поставив перед собою певного завдання виховного характеру.

3. Організаційна чіткість уроку.Кожний урок повинен бути чітким з погляду організації його проведення. Організаційна чіткість забезпечується безперервним постачанням майстерні всіх необхідних матеріалів й інструментів у таких кількостях, щоб весь час був деякий запас. Для найбільш раціонального використання навчального часу дуже важливі організація зберігання та видача інструментів.

Важливе значення для організаційної чіткості уроку має також планування вчителем навчального процесу. Так, виходячи з власного досвіду, вчитель ТНТ знає, які помилки роблять учні при виконанні тієї чи іншої операції. У зв’язку з цим, він планує проведення поточних інструктажів, не чекаючи поки учнями будуть допущені помилки.

Технічна документація, якою учні користуються в майстернях, також впливає на організаційну чіткість уроку: якщо рисунки, ескізи, технологічні карти, інструкції складено зрозуміло, доступно, то учні працюють з успіхом самостійно. В іншому випадку вони звертаються за допомогою один до одного та до вчителя ТНТ.

4. Правильний добір навчального матеріалу для кожної частини уроку. Підбираючи навчальний матеріал, враховують низку чинників: мету уроку; знання та вміння, набуті учнями на попередніх заняттях; знання учнів з основ наук; віковий, фізичний, інтелектуальний розвиток учнів.

Добір навчального матеріалу залежить передовсім від попереднього досвіду учнів та їхніх знань з основ наук. Розглянемо ще такий приклад. У кожному класі програмою занять у майстернях передбачається навчальна тема з виготовлення виробів, пов’язаних з виконанням комплексних робіт. З класу в клас комплекс розширюється, бо в нього включають нові операції. Співвідношення обсягу роботи, що припадає на кожну операцію, повинно регулюватися з урахуванням фізичного розвитку учнів. Нарешті, зміст навчального матеріалу може визначатись метою уроку. Проводячи підсумкове заняття в будь-якому класі, вчитель ТНТ може поставити перед собою різну мету залежно від фактичного стану справи. Якщо учні робили типові помилки у виконанні трудових прийомів, то на підсумковому занятті можна проаналізувати хиби в роботі з тим, щоб не повторювати їх у майбутньому. На підсумковому занятті може стояти і така мета, як узагальнення знань учнів, виявлення спільного в різних прийомах обробки. Очевидно, в першому і другому випадках навчальний матеріал підбиратиметься по-різному.

5. Доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку. Мети уроку вчитель ТНТ не може досягти, вміло не поєднуючи різних методів та прийомів роботи. Основою уроку в шкільних майстернях є самостійна практична робота учнів. Успішність цієї самостійної роботи безпосередньо залежить від того, наскільки вдало вчитель ТНТ поєднує різні методи та прийоми, спрямовуючи цю практичну роботу на досягнення кінцевого результату.

Самостійна робота учнівпочинається з того, що вони ознайомлюються з завданням, продумують, у якій послідовності, з застосуванням яких інструментів та пристроїв його треба виконувати та ін. Вирішити всі ці питання не можна без застосування знань. Звичайно, вчитель ТНТ може сам дати вичерпний інструктаж, і тоді учням не доведеться багато думати. Однак тоді порушуватиметься вимога про доцільний підбір методів навчання, бо практична робота, якщо вона не пов’язана з розумовою діяльністю, не відповідає завданням політехнічного навчання. Метод застосування знань у праці поєднується з методом вправляння у виконанні певних трудових прийомів. Особливо цінною в дидактичному сенсі є така самостійна робота учнів, в якій присутні елементи творчості. Тому метод творчої роботи повинен вплітатись в діяльність учнів у всіх випадках, коли для цього створюються необхідні умови.

Колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня. У майстернях використовуються три форми організації занять: фронтальна, ланкова та індивідуальна, до оцінки кожної з яких треба підходити: по-перше, з погляду того, як вони сприяють формуванню вмінь і навичок, засвоєнню знань; по-друге, яка з них дає можливість створити повніше, чіткіше уявлення про організацію праці на підприємствах, що необхідно в світлі виконання завдань політехнічного навчання.

 

Питання і завдання на закріплення та засвоєння

Навчального матеріалу

1. Яка різниця між уроком і заняттям з трудового навчання?

2. Вкажіть з перерахованих нижче основні організаційні форми навчання технологій: а) урок або заняття; б) практикум, лабораторні, практичні роботи; в) іспит; г) виробнича практика; д) залік; е) екскурсія; є) консультація; ж) факультатив; з) гра.

3. Позначкою «+» позначте типи уроків трудового навчання, а позначкою «–» відзначте дидактичні вимоги до уроку:

а) засвоєння нових знань;

б) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

в) формування вмінь, навичок;

г) оптимальне визначення змістового компонента кож­ного уроку з урахуванням особистісної спрямованості на­вчально-виховного процесу;

д) комплексного застосування знань, умінь, навичок;

е) широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

є) узагальнення і систематизація знань;

ж) творчий підхід до обґрунтування методики проведен­ня кожного уроку;

з) комбінований.

4. Позначкою «+» позначте нетрадиційні уроки змістової спрямованості, а позначкою «–» позначте уроки громадського огляду знань:

а) уроки-семінари; б) уроки-творчі звіти; в) уроки-лекції; г) уроки-заліки; д) уроки-конференції; е) уроки-консиліуми.

5. Позначкою «+» позначте переваги індивідуальної форми навчальної діяльності, а позначкою «–» позначте недоліки цієї форми організації роботи учнів:

а) високий рівень самостійності, активності учнів;

б) передбачає ретельну підготовку індивідуальних завдань учителем;

в) точніше враховує розвиток учнів, задає властивий їм темп у навчанні;

г) не завжди створює умови для самостійної роботи учнів;

д) активно формує пізнавальні потреби;

е) учні позбавлені можливості співробітничати, взаємодіяти в умовах змагання;

є) сприяє набуттю досвіду творчого ставлення до справи;

ж) повільно відбувається процес передавання знань і досвіду новим поколінням.

6. За типами аналізу уроків, виберіть те, що є характерним для комплексного уроку:

а) проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи;

б) використовується при необхідності більш глибокого розгляду якоїсь однієї сторони уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя;

в) передбачає всебічний розгляд у єдності і взаємозв'язку цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше при аналізі декількох уроків по одній темі, а також для підготовки фахівців.

7. За запропонованими етапами виконання практичних робіт (пронумеровані цифрами), виконайте зіставлення за короткими поясненнями (позначення буквами):

1) пояснення вчителя; 2) показ; 3) проба; 4) виконання роботи; 5) контроль.

А) приймання та оцінювання роботи; Б) кожен учень самостійно виконує роботу; В) 2 – 3 учні виконують роботу, решта спостерігає; Г) інструктаж; Д) теоретичне осмислення матеріалу.

8. За наведеними типами уроків, виберіть кожному відповідну йому характеристику:

1) урок з набуття учнями нових знань; 2) урок формування вмінь і навичок; 3) уроки застосування знань у практичних роботах; 4) уроки повторення; 5) комбінований урок; 6) уроки перевірки знань, умінь і навичок.

А) на цьому уроці здійснюється кілька завдань (наприклад, вивчення нового навчального матеріалу і формування навичок);

Б) на цих уроках учні виконують роботи, присвячені перевірці комплексу знань, умінь і навичок;

В) до уроків цього типу належать вступні заняття, а також уроки на тему, основними завданнями яких є вивчення певного обсягу теоретичних відомостей, формування понять;

Г) основним на цих уроках є самостійна робота учнів;

Д) на уроках цього типу основне місце займає самостійна робота учнів, проте аналізують її й оцінують інакше, ніж на уроках формування вмінь і навичок;

Е) уроками такого типу є підсумкові заняття.