Оголошення більшов. Росією ультиматиму ЦР. Причини які спонукали її до цього.
Білет
1. Здійснення русифікації в 70-80 р. в Україні, мета комуністичного уряду.
Процес русифікації почав здійснюватись на україні з самого початку встановлення в ній радянської влади і тоталітарного режиму. Цей процес охопив всі сфери сусп.-політ життя. В першу чергу це стосувалось освіти, культури, видавничої діяльності, інформаційного простору. Вся документація установ, підпр.велася лише російською мовою. В школах більшість годин виділялася на вивч.рос.мови. адмін.-команд.система робила все, щоб із сусп. Відносин виключити нац. фактор. Репертуар театрів був виключно рос.мовний. це стосується і кіномистецтва. Будь-яка спроба укр. керівництва діяти без вказівки Москви розцінювалась як націоналізм і нещадно каралася. Перший секретар ЦК партії Петро шелест проявив наполегливість у захисті інтересів республіки в певних сферах. Зокрема у визначенні інвестицій у її економіку, у мовній і культурній сферах. За це він був усунений від влади, звинувативши його в тому, що він належним чином не вів боротьби з націоналістами. наступником Шелеста став Щербацький, який неухильно виконував вказівки з Москви щодо звуження сфери вживання укр. мови в усіх сферах. Йому допомагав секретар КПУ з ідеології Маланчук. Саме завдяки йому в Україні був встановлений тоталіт. ідеолог. контроль. Спираючись на допомогу Маланчука та Федорчука, Щербацький провів чистку КПУ. Було виключено з партії близько 37 тис членів. Отже партійно-держ керівництво України взяло курс на зміцнення тоталіт.системи. узаконено безмежну владу КПРС і КП України конституціями, які були прийняті в 1977 і 1978рр. Хоча в цих конституціях і було записано про демократизацію суспільства, але політ життя дедалі більше набуває закритого характеру, наростає диктатура. В самії партії посилюється прірва, що відділяє партійну верхівку від основної маси комуністів. У цих умовах на процеси проти антинародних дій партійно-держ. апарату, проти обмеження нац. життя в Україні набирає силу дисид. рух.
Розкрити роль ”Просвіти” у формування національної самосвідомості.
В серед. ХІХ ст. до нашої нації прийшла потреба у заснуванні свого товариства, яке б пропагувало укр. мову, традиції, літературу. Таке тов. було засноване у 1868р універ. Молоддю, його організатором став Степан Качала. В ріхний період до просвіти входили студенти, урядовці, вчені, журналісти. Діяльність просвіти регламентувалась статутом до якого періодично вносились зміни. Основним напрямком діяльності просвіти залишалось книгодрукування. Велика увага приділялась змісту та стилю друкування. Багато літ друкувалось для дітей і безкоштовно пересилалась в лікарні, церковні братства та ін. організації. Вклад просвіти спрямовувався на ту територію України, яка знаходилась під владою Росії. Просвіта весь час переслідувалась то царським урядом, то російським, але вона весь час відроджувалась, і особливого статусу вона набула після розвалу союзу, діє воно і в м.Рівному. діячами просвіти були В. Антонович, Барвінський, Бачинський.
Якими подіями і коли почалася і закінчилася Друга Світова війна.
Почалась-1939р нападом Німеччини на Польщу, закінчилась-2 вересня 1945р капітуляцією Японії
Білет
Оголошення більшов. Росією ультиматиму ЦР. Причини які спонукали її до цього.
ЦР була основним суперником більшовиків у боротьбі за владу. На той час більшовики не користувались достатньою підтримкою укр. населення, так як під час грудневих виборів до всеукраїнських установчих зборів партія більшовиків отримала 10% голосів виборців. Тоді як укр. партії отримали 75%. Протистояння між ЦР і урядоми Леніна вилилось у конфлікт між ними. Більшовики вимагали переобрати ЦР на всеукр.з*їзді рад і мали намір отримати більшість голосів. 7 грудня 1917р уряд Леніна надіслав ультиматум в якому більшовицький уряд заявив, що визнаючи УНР він не визнає ЦР як законодавчий орган України. Оскільки ЦР не бажає скликати всеукраїнський з*їзд рад.
1) Ця претензія більшовиків не мала під собою ніякої основи, бо 4 грудня 1917р розпочав свою діяльність всеукраїнський з*їзд рад
2) ЦР звинувачувалася в дезорганізації фронту і у розброєнн більшовицьких військ
3) ЦР була начеб то у змові проти проголошення більшовицької влади.
Зрозуміло, що даний ультиматум повинен був підготувати грунт для збройного втручання більшовиків Росії у внут справи УНР. Визнаючи за укр. нацією право самовизначення уряд Леніна прагнув мати в Україні маріонеткову владу. Сподівання більшовиків переобрати склад ЦР не виправдався. Тоді представники від більшовицької фракції покинули Київ і виїхали до Харкова.