Ії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок утворення і діяльності вищих органів державної влади, порушення якого створює загрозу національній безпеці у сфері державної безпеки й у політичній сфері. Його додатковим факультативним об'єктом може бути встановлений порядок виконання представниками влади своїх службових повноважень.
З об'єктивної сторони злочин може виявитися у таких формах: 1) дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; 2) змова про вчинення таких дій (ч. 1 ст. 109 КК); 3) публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади; 4) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій (ч. 2 ст. 109 КК).
Конституційний лад - це встановлені Конституцією основні засади життєдіяльності суспільства, держави і людини в Україні. Його складовими є: 1) суверенітет держави (верховенство і самостійність державної влади усередині країни та її незалежність у міжнародних відносинах); 2) форма правління (спосіб організації державної влади, за яким єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, главою держави - Президент України, вищим органом виконавчої влади - Кабінет Міністрів України і т. ін.); 3) державний устрій (унітарний з відповідним поділом владних повноважень між вищими і центральними та місцевими органами державної влади) та цілісність території; 4) державний режим (демократичний, що зокрема передбачає можливість здійснення народного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, гарантії місцевого самоврядування, захист державою прав і свобод людини і громадянина, ґрунтування суспільного життя на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності).
Державна влада- це система сформованих у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, органів, які уособлюють владу глави держави, законодавчу, виконавчу і судову влади (Президент України, парламент, вищі, центральні та місцеві органи виконавчої влади, вищі та місцеві органи судової влади), а також органи місцевого самоврядування і контрольно-наглядові та деякі інші органи, які, користуючись певною незалежністю, de-jure не належать до трьох головних гілок влади (наприклад, прокуратура, Національний банк України, Центральна виборча комісія, Вища рада юстиції). Таким чином, існуюча в Україні державна влада є частиною її конституційного ладу.
У диспозиції ст. 109 КК поняття "державна влада" застосовується, так би мовити, у вузькому значенні. Іншими словами, мову можна вести про кримінальну відповідальність за дії, вчинені з метою неконституційного захоплення влади глави держави, законодавчої, верховної судової або вищої виконавчої влади України, оскільки тільки за умови отримання такої влади група осіб може суттєво вплинути на суверенітет держави, її форму правління, державний устрій та державний режим і заподіяти шкоду державній безпеці у масштабі держави. Дії, вчинені з метою захоплення влади на рівні місцевого самоврядування, або змова про вчинення таких дій можуть бути кваліфіковані як перевищення влади службовою особою чи як самоправство. Такі дії, як проголошення певної адміністративно-територіальної одиниці України суверенною державою, кваліфікуються за ст. 110 КК як посягання на територіальну цілісність України.
Під державною владою у ст. 109 КК слід розуміти лише легітимну владу. Тому дії, спрямовані на захоплення раніше узурпованої іншими особами нелегітимної державної влади, не містять складу розглядуваного злочину, і, якщо фактично вчинене діяння не містить складу іншого злочину, мають розглядатися лише у політичній, а не правовій площині.
До дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, можна віднести створення з вказаною метою не передбачених законодавством воєнізованих або збройних формувань, захоплення й утримання будівель, що забезпечують діяльність органів державної влади, організацію великомасштабних масових заворушень (у цих випадках дії винних мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109 КК і статтями 260, 341 або 294 КК), фактичне створення незаконних органів державної влади тощо. Загалом такими діями можна визнавати лише ті, вчинення яких фактично може бути засобом досягнення зазначеної мети.
Спосіб вчинення дій, спрямованих на зміну чи повалення конституційного ладу, завжди є насильницьким, а способом узурпації (захоплення) державної влади можуть бути також обман, підкуп тощо.
Розглядаючи положення частин 3 і 4 ст. 5 Конституції України, "право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами", "ніхто не може узурпувати державну владу" у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону, Конституційний Суд України дійшов висновку, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією, або змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону в порядку, встановленому його розділом XIII, і що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями тощо (Рішення Конституційного Суду України у справі про здійснення народом влади № 6-рп/2005 від 5 жовтня 2005 року).
Змова у ст. 109 КК передбачає угоду між двома чи більше особами про вчинення спільних дій з відповідною метою та яка містить певні істотні умови, що стосуються способу, часу і місця їх вчинення, засобів і знарядь. Змова є закінченим злочином з моменту досягнення угоди із зазначених умов.
Публічні заклики - це хоча б одне відкрите звернення до невизначеного, але великого кола осіб, в якому висловлюються ідеї, погляди чи вимоги, спрямовані на те, щоб шляхом поширення їх серед населення чи його окремих категорій (представників влади, військовослужбовців тощо) схилити його (населення) до певних дій. Публічність є оціночною ознакою, і питання про наявність її має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням часу, місця, обстановки здійснення закликів тощо. Публічні заклики можуть мати місце на мітингу, зібранні, в інших місцях скупчення людей.
Розповсюдження матеріалів -це дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома невизначеного чи певного кола осіб. Воно може здійснюватися шляхом підкидання листівок до поштових скриньок, розклеювання їх на дошках для оголошень, розсилання листів певним групам адресатів тощо.
Матеріали письмові звернення, зафіксовані в оголошенні, листівці, плакаті, газеті чи на іншому носієві інформації - у цьому злочині є засобами вчинення злочину. Адже вони є речами, які знаходяться у динамічному (а не в статичному, на відміну від предмета злочину) стані, і за допомогою них суб'єкт впливає на об'єкт цього злочину.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади є кінцевою метою дій, зазначених у ст. 109.
Кваліфікуючими ознаками є вчинення відповідних публічних закликів, а також розповсюдження матеріалів із закликами особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації (ч. 3 ст. 109 КК).
Засобами масової інформації є друковані, аудіовізуальні та електронні засоби масової інформації. їх використання для вчинення вказаних вище дій означає виступи в них зі статтями, інтерв'ю тощо.