ТЕМА 9. ДЖОН ВІКЛІФ ТА РУХ ЗА РЕФОРМУ ЦЕРКВИ В АНГЛІЇ
Питання для обговорення:
1. Церква та влада Англії у ХІІІ – ХІV ст.
2. Джон Вікліф та його погляди:
а) етапи життєвого шляху;
б) основи вчення.
3. Сприйняття Вікліфа англійським суспільством та рух лоллардів.
Мета заняття – розглянути діяльність та вчення одного з видатних середньовічних інтелектуалів Джона Вікліфа у контексті взаємин церкви та влади, церкви та суспільства Англії ХIV ст. Відзначимо, що ранньопротестантські ідеї Вікліфа, поряд з ідеями вальденсів та катарів, а також гусизму, який власне базувався на вченні Вікліфа, стали підґрунтям для формування релігійної Реформації початку ХVI ст.
Насамперед, слід визначити передумови діяльності Дж. Вікліфа, рівень стосунків королівської влади та католицької церкви в Англії. Необхідно нагадати, що протягом ХІІІ – ХIV ст. зміцнюється позиція центральної влади європейських держав, крім того в Англії стає більш визначеною її опозиція до римського престолу. Поняття секуляризації охоплює намагання влади не тільки позбавити церкву майнових надбань, а і підкреслити свій пріоритет на тлі зміцнення національних інтересів держави. Розкрити ставлення суспільства до церкви, соціальні мотиви її критики.
Проблема для обговорення – наскільки погляди Вікліфа виявилися зрозумілими для його сучасників з різних станів, чи можна його називати єретиком? Які чинники сприяли поширенню вчення Вікліфа, наскільки значним був його вплив на рух лоллардів, повстання 1381 р.
Список рекомендованих джерел:
Английская деревня XIII - XIV вв. и восстание Уота Тайлера./ Сост. Е.А. Косминсий .
Список рекомендованої літератури:
Бокль Г.Т. История цивилизации Англии: В 2-х тт. - СПб., 1895. - Т. 1.
Виноградов П.Г. Исследования по социальной истории Англии в средние века. – СПб., 1887.
Грин Д.Р. Краткая история английского народа . – М., 1897. – Вып. 1.
Крывелев И.А. Западное христианство на исходе средневековья// Крывелев И.А. История религий: В 2-х т.- М., 1975.- т. 2.
Кузнецов Е.В. Движение лоллардов в Англии( конец XIV - XV вв.) // Уч. зап. Горьковского ун – та. – 1971. – Вып. 95. – с. 25 – 29.
Кузнецов Е.В. Политический кризис в Англии конца XIV – начала XV вв. и движение лоллардов // Уч. зап. Горьковского ун – та. – 1971. – Вып. 109. – с. 3 – 24.
Леонова Т.А. Начальный этап формирования антипапского законодательства в Англии XIV в. // Социально – политические отношения в Западной Европе (средние века – новое время). - Уфа, 1988. – с. 11 – 24.
Лінч Дж. Середньовічна церква.- К., 1994.
Петрушевский Д.М. Очерки из истории английского государства и общества в средние века. – М., 1937.
Репина Л.П. Сословие горожан и феодальное государство в Англии ХIV века . – М., 1979.
Тревельян Дж. История Англии от Чосера до королевы Виктории / Пер. с англ. – Смоленск , 2002.
Тревельян Дж. Социальная история Англии. – М., 1959.
Штокмар В.В. История Англии в средние века. – СПб., 2000.
Сапрыкин Ю.М. Из истории общественных идей в Англии в конце XIV в. // Вестник Московского ун-та. – Сер. 8. История, - 1986. – №6. – с. 62 – 71.
Сапрыкин Ю.М. Социально-политические взгляды английского крестьянства в XIV - XV веках.- М., 1976.
ТЕМА 10. ЛЮДОВІК ХІ ТА ЗАВЕРШЕННЯ ОБ’ЄДНАННЯ ФРАНЦІЇ
Питання для обговорення:
1. Підсумки Столітньої війни та проблеми королівської влади у Франції. Опозиція центральній влади, її характер.
2. Прихід до влади Людовіка ХІ (1461-1483 рр.).
3. Спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики.
4. Боротьба за територіальне об’єднання Франції: протистояння з Бургундським королівством, південними феодалами.
5. Засоби централізації держави Людовіка ХІ.
З правлінням Людовіка ХІ пов’язують етап централізації французького королівства, коли завершилось в основному його територіальне об’єднання та сформувався компактний масив землеволодінь під правлінням влади монарха. Крім формування єдиної державної території, необхідно відзначити такі важливі чинники об’єднання як мова, усвідомлення належності до французького народу, поява національного інтересу на державному рівні, складання внутрішнього економічного простору. Пропонується обговорити проблему утворення централізованої Французької держави наприкінці ХV ст., ступінь її централізації, появу елементів абсолютизму у політиці Людовіка ХІ.
Головною лінією внутрішньої політики монарха можна вважати боротьбу з політичною опозицією, яка зміцнилась під час Столітньої війни 1337-1453 рр. Визначте, у чому її підсумки стали позитивними для Франції, охарактеризуйте позиції королівської влади, суперечності між Карлом VІІ та його нащадком, майбутнім Людовіком ХІ, для розкриття обставин появи останнього на троні, скористайтеся відомою пам’яткою, автором якої є сучасник подій - “Мемуарами” Філіпа де Комміна. Важливо звернути увагу на змальований Комміном образ Людовіка.
Характеризуючи внутрішньо-економічну політику короля, дайте відповідь: чи можна її вважати протекціоністською, у чому сутність протекціонізму? Визначте взаємини короля та церкви.
Підсумовуючи наслідки правління Людовіка ХІ, поміркуйте, чи варто говорити про нього як монарха нового типу, “короля третього стану”.
Список рекомендованих джерел:
Коммин Ф. де. Мемуары /Пер., статья и примеч. Ю.П. Малинина. - М., 1986.
Хрестоматия по истории средних веков /Под ред. С.Д. Сказкина. - М., 1961.
Список рекомендованої літератури:
Басовская Н.И. Столетняя война 1337 - 1453 года. – М., 1985.
Блок М. Короли - чудотворцы. - М., 1998.
Вайнштейн О.Л. Западноевропейская средневековая историография.- М.-Л., 1964.
Гизо Ф. История цивилизации во Франции. - М., 1986.
Грановский Т.Н. Лекции по истории средневековья.- М., 1986.
Дюпюи Р.Э., Дюпюи Т.Н. Всемирная история войн: В 4-х тт. - СПб. - М., 1997.-Т. 2.
История Франции: В 3-х тт. /Под ред. А.З. Манфреда. - М., 1972.- Т. 1.
Колесницкий Н.Ф. Феодальное государство V — XV века. - М., 1964.
Косминский Е.А. Историография истории срежних веков. V- середина XIX в.- М., 1963.
Косминский Е.А. Филипп де Коммин как политик и историк// Известия АН СССР.- Серия история и филология.- 1945.- Т. II.- № 6.- с. 449 - 450.
Куланж Фюстель де. История общественного строя древней Франции.- СПб., 1901.
Лависс Э., Рамбо А. Всеобщая история с IV столетия нашего времени.- М., 1897.- Т. 3.
Мажуга В.И. Королевская власть и церковь во Французком госудастве//Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе VI- XVІІ вв.- Л., 1990.- с. 34-56.
Малинин Ю.П. Сословное представительство и королевская власть в системе политических взглядов Коммина //Вестник ЛГУ.- 1974.- № 8.- с. 64-72.
Малинин Ю.П. Филипп де Коммин и его «Мемуары» / Коммин Ф. де. Мемуары. Приложения.- М., 1986.- с. 385 - 396.
Малинин Ю.П. Филипп де Коммин и Жан де Бюэй: элементы рационалистического мировосприятия во французской идеологии второй половины XV в. // Вестник ЛГУ.- 1975.- № 8.- Вып. 2.- с. 41- 47.
Мальков В.Л. Филипп де Коммин и висконсинская школа (1900 -1930) // История и историки.- М., 1968.- с. 14 -21.
Маслов Р.А. Борьба Людовика XI за герцогство Бургундское // Ученые записки Уфимского государственного педагогического института.- Уфа, 1975.- с. 115-221.
Мелик - Гайказова Н.Н. Французские хронисты XIV в. как историки своего времени. - М., 1970.
Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследование по истории морали: Пер. с польск./Общ. ред. Гусейнова.- М., 1987.
Рогинская А.Е. Исторические взгляды Коммина// Средние века: Сб. ст.- М.-Л., 1946.- с. 278-291.
Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.
Скотт В. Квентин Дорвард.– М., 1958.
Хачатурян Н.А. Сословная монархия во Франции ХІІІ – ХV вв. - М., 1989.
Хлопин А.Д. О способах интерпретации причинно-следственных связей в хрониках XIV в.//Из истории культуры средних веков и Возрождения.- М., 1976.- с. 154-169.
Ціватий В.Г. Зовнішня політика та дипломатія Карла VIII напередодні Італійських воєн (1494-1559) //Науковий віник Дипломатичної академії України.- К., 1999.- Вип 2.- с.- 104-112.
Шишмарев В.Д. Филипп де Коммин //Избранные статьи.- М.-Л., 1965.- с. 360-381.
ТЕМА 11. ГАБСБУРГИ: ПОЯВА НА ПОЛІТИЧНІЙ АРЕНІ ІМПЕРІЇ ТА ЄВРОПИ: ВІД РУДОЛЬФА І ДО МАКСИМІЛІАНА І
Питання для обговорення:
1. Династичні групи у політичній історії Середньовічної Німеччини. Особливості боротьби за імператорський трон.
2. Розвиток Священної Римської імперії у ХІІІ ст. Передумови обрання Рудольфа І Габсбурга.
3. Родина Габсбургів у переддень імперської доби: походження, володіння, політичні перспективи.
4. Боротьба за владу в імперії наприкінці ХІІІ – на початку ХV ст. Габсбурги і Люксембурги.
5. Політика Габсбургів 1438 – 1519 рр.: Альбрехт ІІ, Фрідріх ІІІ, Максиміліан І.
Перелік питань для обговорення може здатися доволі об’ємним, та головна увага повинна зосередитись на оформленні політичного авторитету Габсбургів від кінця ХІІІ до кінця ХV століть, визначенні головних причин зміцнення влади династії.
Для підготовки до заняття рекомендується звернутися насамперед до матеріалу лекцій та підручника, присвячених розвитку Німеччини ХІІІ – ХV ст., щоб нагадати основні події на тлі яких відбувалось зростання Габсбургів, які, з’явившись на арені великої європейської політики 1273 р. з обранням Рудольфа І імператором, не покидала її до 1918 р.
Загальні проблеми для обговорення - династичні групи у політиці, основи їх могутності, характер між династичних взаємин, “шлюбна дипломатія”.
Список рекомендованих джерел:
Monumenta Habsburgica. - W., 1854-1858. – Bd 1-5
Regesta Habsburgica. – W., 1905-1934. – Bd. 1-3.
Список рекомендованої літератури:
Бауэр К. Хронологическая таблица жизни и деятельности германских императоров // Шиндлинг А., Циглер В. Кайзеры. – Р н/Д., 1997. – с. 547-573.
Бобилєва С.Й. Історія Німеччини з найдавніших часів до 1945 р. Д., 2003.
Бойцов М.А. Германский император ХIVв.: инструменты реализации власти // Власть и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.
Бойцов М.А. Скромное обаяние власти(К облику германских государей XIV – XVвв.) // Одиссей. Человек в истории. – М., 1995.
Вандич П. Ягелони та Габсбурги // Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. – К., 2004.
Зінченко А.А. Історія дипломатії: від давнини до нового часу. – К., 2005.
Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие. ХVI-ХIХ вв. // Новая и новейшая история. – 2001. - №2. – с. 11-40.
Колесницкий Н.Ф. «Священная Римская империя»: притязания и действительность. – М., 1977.
Котова Е.В. Династия Габсбургов // Новая и новейшая история. – 1991. - №4. – с. 138-154.
Крейг Г. Немцы/ Пер. с англ. – М., 1999.
Лампрехт К. История германского народа. – М., 1895. – Т.2.
Смирин М.М. Очерки истории политической борьбы в Германии перед Реформацией. – М., 1952.
Цьольнер Е. Історія Австрії. – Львів, 2001.
ДЛЯ ПРИМІТОК
Ольга Миколаївна Каковкіна
Методичні вказівки до практичних занять з історії середніх віків
Підписано до друку Формат 60х84/16. Папір друкарський .
Друк плоский. Ум. друк. арк. 1,5.
Тираж 50 пр.