Види банківських операцій.

Згідно статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі операції та угоди:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банківкореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

4) операції з валютними цінностями;

5) емісію власних цінних паперів;

6) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням

клієнтів;

7) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг - купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані);

8) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

9) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

10) лізинг - підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів;

11) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

12) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

13) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

14) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:

1) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних

осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження)державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Для видачі дозволу на здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 дотримання певних умов. Зокрема, дозвіл надається, якщо: 1) рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором; 2) банк не є об’єктом застосування заходів впливу; 3) банком подано план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України; 4) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.

Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України. Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

У законодавстві також містяться певні заборони при здійсненні банківських угод та операцій. Зокрема, банкам забороняється:

діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника; прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання

власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України;

 
надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від

процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Банк зобов’язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків;

 
встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні

нижче собівартості банківських послуг у цьому банку;

 
вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй практиці

недобросовісної конкуренції. Факти недобросовісної конкуренції щодо надання банком тих чи інших банківських послуг або здійснення операцій є підставою для заборони цьому банку подальшого надання таких послуг або здійснення операцій;

 
укладати договори з метою обмеження конкуренції та

монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди;

 
поширення реклами у будь-якій формі, що містить неправдиву

інформацію про їх діяльність у сфері банківських послуг.

 
інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників. Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15 відсотків капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку. Це обмеження не застосовується у разі, якщо: 1) акції та інші цінні папери, придбані банком у зв’язку з реалізацією права заставодержателя і банк не утримує їх більше одного року; 2) банком з метою створення фінансової холдингової групи придбані акції, емітентом яких є інший банк; 3) цінні папери знаходяться у власності банку не більше одного року, який отримав їх у результаті андеррайтингу. 4) акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені своїх клієнтів. Зазначені вимоги не поширюються на діяльність інвестиційних банків.

Банки мають право здійснювати інвестиції лише на підставі письмового дозволу Національного банку України, крім випадку, якщо:

1) інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 відсотків регулятивного капіталу банку;

2) юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;

3) регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

1) приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

2) майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

3) майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

Крім того, спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Також існують законодавчі обмеження щодо укладення угод з пов’язаними з банком особами. До таких осіб належать: 1) керівники банку; 2) власники істотної участі в банку; 3) близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки керівників чи власників істотної участі у банку; 4) афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афілійованих особах, а також їх близькі родичі.

Угоди, що здійснюються з пов’язаними з банком особами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Більш сприятливими умовами визначаються: 1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших клієнтів; 2) придбання у пов’язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною; 3) здійснення інвестиції в цінні папери пов’язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство; 4) оплата товарів та послуг пов’язаної особи за цінами вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товарні послуги іншої особи взагалі не були б придбані.

Банк може укладати угоди з пов’язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку. Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для: погашення цією особою будь-яких зобов’язань перед пов’язаною особою банку; придбання активів пов’язаної особи банку; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов’язаною особою банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою. Національний банк України може своїм розпорядженням запроваджувати обмеження на суму угод із пов’язаними особами.

 


>