Вугленосність
КОРОТКА ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА
Тектоніка
У структурному відношенні площа, яка оцінюється, примикає до північно-східного крила Українського кристалічного масива і простягається вздовж південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Площа приурочена до північно-східної частини Самарського горста, безпосередньо примикає до Богданівського і Вербського скидів - з північного-західу і, частково, до Павлоградсько-В’язівского – з південного східу.
Поле шахти відноситься до родовищ закритого типу.
Площа поля шахти “Благодатна” характеризується спокійним моноклінальним заляганням осадочної товщі карбону з падінням порід у північному і північно-східному напрямках під кутом 3-40, збільшується у зонах тектонічних порушень до 5-80.
Всі тектонічні порушення розривають усю стратиграфічну товщу порід свити С13.
Вербський скид є північною границею шахтного поля. Простягання скиду з північного західу на південний схід змінює простягання на східне і зберігає цей напрямок до з’єднання з Богданівським скидом. Падіння площі зміщувача південно-західне. Кут падіння 55-600. Богданівський скид є апофізом Вербського скиду. У районі сполучення із Вербським скидом, Богданівський скид змінює своє простягання з південно-західного на субмередіанальне. Амплітуда коливається від 55 до 220м.
Південно-Тернівський скид ділить шахтне поле на дві частини: південно- західну (припідняту) і північно-східну (опущену). Кут падіння зміщувача коливається від 55 до 700. Простягання скиду північно-західне, падіння – північно-східне. Крім того від Південно-Тернівського скиду відгалуджується велика кількість апофіз з амплітудою від 0 до 10-12м. Гірничими виробками також відмічено велика кількість мілких і дуже мілких тектонічних порушень скидового і надвигового характеру з амплітудою зміщення порід від 0,05-0,20м до 2-5м.
Вугленосність.
Промислова вугленосність оцінюваної площі відноситься до відкладів Самарської свити (С13) нижнього карбону і характеризується розвитком у розрізі свити до 43 вугільних пластів і прошарків яки знаходяться у товщі між вапняком С1 і вугільним пластом с12.Промислове значення мають 10 вугільних пластів-с11,с10н,с9,с8,с7,с5,с5в,с4,с4в,с1.
Вугільні пласти залягають на глибинах від 66 до 408 м і відносяться до категорії тонких і дуже тонких.
Середня потужність робочих вугільних пластів коливається від 0,70 до 0,80м, рідко потужність їх досягає 1,30 м. Потужність породних прошарків, представлених переважно аргілітом, коливається від 0,03-0,05 до 0,50 м та більше.
Вміщуючи породи –аргіліти і алевроліти, рідко пісковики.
У межах шахтного поля вугільні пласти с10, с8, с7, с6, с5 і с4 розщеплюються. Розщеплення пластів відбувається переважно у північно-східному напрямку. Лінії розщеплення мають північно-західне простягання. В центральній частині поля шахти вугільний пласт с8 - розмитий. Зона розмиву просліджується по простяганню від 1 до 2,5м, по падінню – від виходу вугільного пласта до технічної границі шахти.
Пласти с11, с4, с1 –простої будови; с9, с7, с5в – частково простої будови.
Зони руслових розмивів просліджуються майже по всіх пластах.
По ступені витриманості пласти розподіляються наступним образом:
- витримані – с11;
- відносно витримані – с10, с 9, с8, с 7;
- невитримані – с6, с5, с4, с2.