Шахтні води
Характеристика якості шахтних вод приведена за результатами проб шахтних вод, відібраних із шахтних відстійників. Формування цих вод відбувається за рахунок підземних вод кам´яновугільних відкладів. Це пояснюється наявністю тріас-юрських глинистих порід, які перешкоджають інфільтрації більш прісних палеогенових вод. Мінералізація їх змінюється в межах від 11 до 20г/дм3, (мал 2,1) жорсткість від 20 до81ммоль/м3. По хімічному складу шахтні води хлоридно-натрієві. В технічному відношенні при використанні у котлах вони можуть утворювати велику кількість котельних утворень. По вмісту сульфатів в основному шахтні води неагресивні або слабоагресивні по відношенню до бетонівю, а до металоконструкцій –слабоагресивні. В ціх водах відмічається присутність нафтопродуктів від0,3до1,0мг/дм3. Деякі елементи перевищують ПДК. Це такі як барій (від4,35до 6 мг/дм3), марганець (0,63до 4мг/дм3), нікель (0,14м/дм3). Шахтні води не придатні для зрошення та меліорації.
Характер і ступінь обводнення гірничих виробок
По гідрогеологичним умовам відробки поле шахти “Благодатна” відноситься до другої ступені складності. Це пояснюється тим , що гідравличний зв´язок з водами покровних відкладів обмежується наявністю тріас-юрських глин, на окремих площах відклади карбону екрановані крупними тектонічними порушеннями. Лише на окремих ділянках відбувається дренування вод покровних відкладів і поповненя природних запасів підземних вод кам´яновугільного водоносного горизонту. Величина середнього багаторічного водоприпливу шахти “Благодатна” досягає 127м3/год. Найбільш витриманими по потужності пісковиками нижнього карбону є пісковики С1sС3 і С5sС7. Потужність їх досягає 18-20м, а останього до 56м. Загальношахтні водоприпливи за час експлуатації зростали від 69м3/год (1972р.) до 225м3/год (2001р), а загальношахтна мінералізація навпаки зменшувалась від 22,5г/дм3 (1973р) до 15,9 (2001р), що відображено на рис. 3.1.
КОЛЕКТОРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ВМІЩУЮЧИХ ПОРІД.
Колекторські властивості порід приведені за даними газового каротажу.
Колекторські властивості порід з глибиною зменшуються. Пористість пісковиків на глибинах до 168 м, за даними лабораторних досліджень, складає в середньому 21,3 %, при коливанні 12,4-28,8 %.
Високі значення колекторських властивостей свідчать про наявність колекторів в геологічному розрізі шахтного поля. Високі значення відкритої пористості аргілітів і алевролітів зв’язані з тим, що випробування проводилось, головним чином, в інтервалах з підвищеною газоносністю, з тріщинуватих зон. (табл. 4.1).