ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТІВ ПРАВА І.В
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ТА ЇЇ РОЛЬ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
В умовах ринкової економіки інтелектуальна власність є і товаром як і майнові права. Світовий досвід свідчить, що інтелектуальна власність стає визначальним фактором соціально-економічного розвитку.
Специфіка відносин у сфері інтелектуальної власності полягає в тому, що вони стосуються інтелектуальної діяльності, їхнім об’єктом є результат творчої діяльності визначений законом. Законодавство містить перелік результатів інтелектуальної діяльності, які підлягають правовій охороні. Правда з розвитком науково-творчої думки неможливо передбачити усі результати творчої діяльності. Результати творчої діяльності поділяються на духовної творчості та продукти науково-технічної діяльності. Перші це об'єкти авторських і суміжних прав, другі винаходи, корисні моделі, промислові. Відмінність між ними полягає в тому, що результати духовної творчості не потребують визнання уповноважених державних органів, тоді як результати технічної діяльності навпаки потребують такого визнання шляхом видачі свідоцтва або патенту.
Духовна творчість призначена для задоволення духовних потреб суспільства, а технічна для забезпечення науково-технічного прогресу. Об’єкти і.в є своєрідним товаром, предметом різних договорів. Результати і. в є гарантією розвитку освіти та науки, а також запорукою матеріально-технічної основи суспільної формації.
ПОНЯТТЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Поняття І.В. має два основних значення: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб’єктивних прав творця на результат його інтелектуальної (творчої) діяльності.
П.І.В (як ц-п інститут) – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері створення, оформлення, використання й охорони результатів інтелектуальної діяльності людей.
Суб’єктивне П.І.В. – це право його суб’єкта на володіння (відповідно до пропрієтарної теорії), (виключні права творця на:) користування і розпорядження (теорія виключних прав – більше відповідає правовій природі І.В., проте в Україні співіснують обидві) належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності
ПРОПРИЄТАРНА ТЕОРІЯ
Історично першою теорією була пропрієтарна теорія: право інтелектуальної власності – це різновид права власності. Пропрієтарна теорія права на творчі результати найбільшого поширення набула в 19ст. Ця теорія уже спочатку її появи піддавалася гострій критиці. Суть цієї критики зводилась в основному до того, що результати творчої діяльності не можуть бути об’єктами права власності. Матеріальна річ, яка є об’єктом права власності є обмежена в часі і просторі. По нематеріальних об’єктах цього обмеження немає.
На певному етапі ця теорія себе вичерпала, тому домінуючою зараз є теорія виключних (інтелектуальних) прав: право інтелектуальної власності – це самостійний цивільно-правовий інститут, зокрема по відношенню до права власності.
ТЕОРІЯ ВИКЛЮЧНИХ ПРАВ
Теорія виключних прав полягає в тому, що автор твору, винахідник або інша особа, творчою працею якої створено корисну модель чи інші об’єкти, має виключне право користуватися і розпоряджатися результатами своєї творчої діяльності. Тобто в теорії виключних прав відсутня така правомочність власника, як володіння об’єктом П.І.В. Це видається обґрунтованим, оскільки дані об’єкти не належать до матеріального світу, їх не можна фізично утримувати у себе, їх існування опосередковується у певних носіях, але володіння останніми не можна вважати володінням власне об’єктом П.І.В., насамперед про це свідчить можливість тиражування (наприклад компакт-дисків з аудіо-візуальними творами). До числа країн, у яких теорія виключних прав закріплена в законодавчих актах, належать Австрія, Швейцарія, Греція, Бельгія та багато інших.
На відміну від правового поля інтелектуальної власності будь-якої іншої країни, на якому діють норми права лише однієї з існуючих теорій, на правовому полі інтелектуальної власності України одночасно діють два ці інститути права. На думку відомого адвоката професора Віктора Жукова, наявність такого суперечливого правового поля нагадує дорогу, на якій одночасно діють правила лівостороннього і правостороннього руху. Звісно, що при такому рухові неминучі аварії й жертви.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТІВ ПРАВА І.В
Поняття об'єкта цивільного права і поняття об'єкта права інтелектуальної власності між собою істотно відрізняються. Об'єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об'єкти суміжних прав;.. ст. 420 ЦКУ ... та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.
Перераховані об'єкти уже є об'єктами правової охорони, оскільки вони визнані державою такими. Але далеко не всі результати інтелектуальної діяльності є об'єктами права інтелектуальної власності. Останніми можуть бути лише ті результати, що одержали правову охорону.
Отже, слід відрізняти об'єкти цивільного права, об'єкти прана інтелектуальної власності і результати інтелектуальної діяльності. Останнє поняття часто вживають у значенні об'єкта інтелектуальної власності чи об'єкта правової охорони. Проте вище було зазначено, що це різні поняття.
Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуальної діяльності поділяються на дві основні групи: твори літератури і мистецтва або літературно-художня власність і технічні творчі твори або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літератур-но-художня і науково-технічна творчість і відповідно виокремлення в системі права інтелектуальної власності авторського права і патентного права.
Проте автори Модельного ЦК для країн СНД, враховуючи реальний стан, висунули пропозицію всі результати творчої діяльності поділяти не на дві, а на три групи: об’єкти літературно-художньої власності, об’єкти перомислової власності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послуг. Цей поділ дістав визнання принаймні в Україні і РФ. Справді. За своїм технічним чи творчим рівнем не можна зрівнювати винахід і комерційне (фірмове) найменування, літе-ратурні твори і торговельні марки. Тому виокремлення зазначених засобів в окрему групу видається науково обгрунтованим, виправданим і доцільним. В літературі також виділяють 4 групу – нетрадиційні об’єкти права І.В. до яких належать наступні об’єкти: сорти рослин, породи тварин; компонування інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; комерційна таємниця; наукове відкриття.
Ст. 420 ЦКУ до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
СИСТЕМА ПРАВА І.В
Норми П.І.В. на даний момент належним чином не структуризовані та уніфіковані у повній мірі, про що свідчить значний масив законів та інших н-п актів які регулюють відносини з приводу виникнення, зміни та припинення права І.В. Найбільш домінуючими в цій сфері є цивільно–правові інститути (з певною долею адміністративних).
Система права І.В. (як інституту цивільного права, а не самостійної галузі) складається з таких основних субінститутів та норм:
Авторського права та суміжних прав;
Патентного права;
Правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг;
Норми що регулюють відносини щодо правової охорони інших (нетрадиційних) об’єктів права інтелектальної власності;
Інститути договірів у сфері інтелектуальної власності (ліцензійного та договору франчайзингу);
Захист права інтелектуальної власності.
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Стосовно права і.в,то потрібно зазначити шо безпоседньо даного права стосуються ст.9,41,54, ст 9-відносно міжнародних договорів.
Ст 41 Кожен має право володіти, користуватися і
розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Ст.54 Громадянам гарантується свобода літературної,
художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Книга 4 присвячена..скдадається ця глава з 12 глав,які безпосередньо містять положення з приводу і.в. Зокрема,містяться положення стосовно,визначення,об’єктів,суб’єктів,підства виникнення прав на і.в.вказуються майнові та особисті немайнові права і.в.,строк чинності,порядок використання об’єктів ,передача майнових прав.Крім загальних норм інші розділи ЦКУ гегулють відносини з різними об’єктами,наприклад:авторські та суміжні права,відносини з приводу наукового відкриття,право на винахід,корисну модель,промисловий зразок,,компонування інтегральної мікросхеми,раціоналізаторську пропозицію,сорти рослин,породу тварин,комерційне найменування,торговельну марку,географічне зазначення,комерційну таємницю.
СПЕЦІАЛЬНІ ЗАКОНИ
«Про охорону прав па винаходи і корисні моделі»
•Про охорону прав на промислові зразки»,‘
•Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
закони України. «Про племінну cправу у тваринництві».
«Про охорону прав на топографії інтегральyиих мікросхем»,
«Про охорону прав на сорти рослин»
У сфері охорони авторських і суміжних прав важливе місце
чім.к Закон України «Про авторське право і суміжні права»
«Про державну таємницю» ПРО наукову і науково-технічну експертизу».