Основні етапи процесу дихання.

Дихання складається з 5 основних процесів (етапів):

I - зовнішнє дихання (обмін газами між навколишнім середовищем і

легенями, тобто легенева вентиляція);

II - дифузія газів крізь аерогематичний бар'єр (обмін газів між

альвеолярним повітрям та кров'ю, тобто, дифузії газів);

III - транспорт газів кров'ю (кисню - від легень до клітин і вуглекислого

газу - в протилежному напрямку, тобто, перфузії газів);

IV - дифузія газів між капілярною кров'ю і тканинами;

V - тканинне дихання. Цей етап дихання вивчає біохімія.

Газообмін між зовнішньою середою і організмом

(три етапи дихання)

 

Розглянемо більш детально ці етапи.

 

А)Зовнішнє дихання. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху і видиху.

ВЕНТИЛЯЦІЯ АЛЬВЕОЛ

Вентиляція – це процес оновлення складу повітря внаслідок вдиху і видиху.

З тих 500 мл повітря, що при кожному спокійному вдиху дорослої людини надходить у ле­гені, лише 350 мл потрапляє до альвеол. Решта 150 мл заповнює дихальні шляхи, але участі в газообміні не бере. Об'єм цих дихальних шляхів дістав назву анато­мічного мертвого простору.

 

Таким чи­ном, об'єм альвеолярної вентиляції ста­новить близько 70 % хвилинного об'єму дихання, тобто 4-7 л/хв.

 

Для оцінки ступеня такого оновлення використовують показник — коефіцієнт легеневої вентиляції (КЛВ), який дорів­нює відношенню альвеолярного об'єму (V ) до ФЗЄ:

КЛВ = V/ФЗЄ = 350 мл / 2500 мл = 0,14. (2)

Низькі значення коефіцієнта легеневої вентиляції (0,1-0,2) не є виявом недоско­налості нашої дихальної системи. Навпаки, це пристосування, що забезпечує сталість складу альвеолярного газу і, отже, сталість газового складу крові.

На вентиляцію легень, точніше альвео­лярну вентиляцію, впливають ще кілька чинників – це кількість функціонуючих в даний час альвеол та особливість капілярного кровообігу в малому колі.

У зв`язку з цим розрізняють фізіологічний "мертвий простір", маючи на увазі сукупність альвеол, які в дану мить не беруть участі в газообміні за принципом черговості (або вони не наповнюються повітрям, або навколо них капілярний кровообіг неефективний).

Функціональний (фізіологіч­ний) мертвий простір охоплює:

- альвеоли, що вентилюються, але не перфузуються кров'ю;

- альвеоли, що перфузуються кров'ю, але не вентилюються;

- альвеоли, що не перфузуються і не вен­тилюються.

 

Якщо об'єм анатомічного мертвого про­стору є відносно стабільним, то альвеоляр­ний мертвого простір може змінювати­ся в широких межах. Наприклад, під час фізичного навантаження або у разі гіпоксії він може зменшуватись практично до нуля. Тобто,