VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ. А) розгорнутий конспект .

А) розгорнутий конспект .

Дихання є комплексом фізіологічних процесів, які постійно відбуваються у організмі і забезпечують споживання кисню та видалення вуглекислого газу. Дихання людини забезпечується шляхом взаємодії систем органів:

- дихання,

- кровообігу,

- крові та

- регуляторних механізмів.

 

Процес зовнішнього дихання регулюється рефлекторним механізмом регуляції глибини та частоти дихання.

Скорочення дихальних м'язів,яке забезпечує ритмічність дихальних рухів, зумовлене активністю дихального центру

Регуляція дихання в широкому розумінні - це пристосування зовнішнього дихання до змінних потреб організму. Йдеться не тільки про рівень метаболізму, але й про зміни газового складу навколишнього середовища, емоції, подразнення різних екстерорецепторів тощо.

Головний фізіологічний результат системи регулювання дихання - підтримання оптимальної парціальної напруги газів у крові і тканинах відповідно до інтенсивності метаболізму.

Медсестра нерідко стикається з ситуаціями, коли треба швидко, чітко, кваліфіковано допомогти хворому при порушенні дихання.

Знання механізмів регуляції дихання можуть знадобитися під час приймання пологів, подання допомоги утопленому або отруєному чадним газом. Ці знання стануть у пригоді під час перебування в горах, осередку пожежі тощо. Конче потрібно вміти регулювати дихання медсестрам відділення анестезії та реанімації.

 

Саме регуляцію дихальної системи ми і розглянемо на сьогоднішній лекції.

План лекції такий:

  1. Структури ЦНС, що регулюють ритм дихання:

А) дихальний центр,

Б) пневмотаксичнийцентр

В) апнейстичний центр.

  1. Вплив газового складу та рН артеріальної крові на частоту та глибину дихання. Роль центральних і периферійних рецепторів у забезпеченні газового гомеостазу.
  2. Дихання за різних умов:

А) під час фізичної роботи,

Б) при підвищеному та зниженому барометричному тиску.

  1. Механізм першого вдиху новонародженої дитини.

Структури ЦНС, що регулюють ритм дихання. Вплив газового складу та рН артеріальної крові на частоту та глибину дихання.

Регуляція дихання здійснюється рефлекторним і гуморальним шляхами. Обидва ці механізми забезпечують ритмічний характер дихання та зміну його інтенсивності, пристосовуючи організм до різних умов навколишнього середовища.

Регулювання дихання рефлекторним шляхом передбачає наявність трьох складових елементів:

1) рецепторів, що сприймають інформацію, і аферентних шляхів, що передають її до нерво­вих центрів;

2) нервових центрів;

3) ефекторів - шляхів передачі команд від центрів і самих об'єктів, що підлягають регулюванню.

 

У понятті регуляції диханнярозрізня­ють два аспекти:

по-перше, підтримка ритмічності дихання, тобто механізм авто­матії дихального центру,

по-друге, процеси власне регуляції дихання, тобто модуляції функції дихального центру, її пристосуван­ня до потреб організму.

ДИХАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Регуляція дихання полягає в забезпеченні чергування актів вдиху і видиху та їх глибини. Цим забезпечується хвилинний об'єм дихання, адекватний метаболічним потребам організму в 02.

Дихальний центр — це сукупність ней­ронів центральної нервової системи, які за­безпечують ритмічну зміну вдиху видихом і навпаки, а також пристосовують частоту і глибину дихання до мінливих потреб ор­ганізму і відповідно до умов його існування.

 

 

Для дихального центру характерна автоматія, тобто здатність генерувати ритмічні імпульси без надходження до нього будь-яких збуджень.

Вдих і видих забезпечується наступними нервовими процесами.

Аферентні імпульси (до мозку) дихальний центр отримує від механорецепторів легенів, дихальних шляхів, дихальних м’язів, а також від хеморецепторів судинних рефлексогенних зон.

 

Рис. 62. Дихальний центр (його компоненти) та еферентні нерви

Рис. 63. Іннервація органів дихання:

Гт – представництво дихального центру

в гіпоталамусі;

К – коркове представництво дихального центру (умовно);

Ап, П – апнейстичний і пневмотоксичний центри моста;

І, Е – інспіраторний та експіраторний бульбарні центри;

Дф і Мр – центри діафрагмального і міжреберних нервів у спинному мозку

 

Дихальний центр розміщений на дні IV шлуночка , він парний, симетричний, розміщений по обидва боки від шва довгастого мозку.

Від груп нервових клітин у правій половині довгастого мозку імпульси поступають до дихальних м’язів правої половини тіла.

Від груп клітин у лівій половині – до м’язів лівої половини тіла.

 

Виявлено невелику кіль­кість (10-15 %) нейронів, імпульси яких були синхронними з диханням. Це дихаль­ні нейрони.

Одні з них дають залп імпуль­сів під час вдиху — інспіраторні дихальні нейрони, серед яких розрізняють ранні та пізні інспіраторні нейрони, інші виявляють свою активність під час видиху — експі­раторні нейрони.

В обох дихальних групах аксони части­ни нейронів спускаються низхідними шля­хами до дихальних мотонейронів спинного мозку, які розташовані в передніх рогах спинного мозку , що іннервують дихальну мускулатуру.

Нейронам дихального центру притаманна ритмічна автоматія, яка регулюється:

- нервовими імпульсами, що приходять від рецепторів легень, дихальних і скелетних м`язів,

- імпульсами з вище розташованих відділів ЦНС,

- гуморальним впливом.

 

Дихальний центр забезпечує:

- ритмічне чергування вдиху і видиху,

- змінює частоту та глибину дихання, пристосовуючи організм до потреб.