Синонімічний ряд. Принципи його організації
Синоніми об'єднуються у синонімічні ряди, яким властива певна внутрішня організація. Принципи внутрішньої організації синонімічного ряду залежать від характеру семантичних відношень між словами.
Так, абсолютні синоніми утворюють синонімічні ряди, позбавлені ознак внутрішньої структурної організації. У таких випадках члени синонімічного ряду виступають як лексичні одиниці, не підпорядковані одна одній за ознаками загального і часткового значень, нейтрального і стилістичного забарвлення.
Синонімічні ряди квазісинонімів – це сукупності слів зі складними відношеннями, зумовлюваними як значеннєвими, так й експресивно-оцінними відмінностями між відповідними лексичними одиницями.
Синонімічні ряди – це слова, що пов'язані між собою синонімічними зв'язками і являють собою не просту сукупність синонімів, а певним чином організовані, складають лексичну групу і пов'язані між собою смисловою залежністю.
У питанні про внутрішню організацію синонімічного ряду існує 2 погляди. Найбільш прийнятним у лексикографічній практиці є такий: у синонімічному ряді виділяється домінанта (автопоказник, опорне слово). Л.А.Булаховський зазначає: "Із слів синонімічного ряду … в багатьох випадках можна обрати таке, яке найбільш годиться на роль найзагальнішого – найуживанішого, і, разом з тим, найменш претензійного щодо своїх стилістичних якостей. Такі слова найбільш придатні, щоб навколо них як стрижня групи можна було зібрати синоніми. Їх прийнято називати СЛОВАМИ-ПОКАЗНИКАМИ. Це слово найбільш чітко визначає основний зміст, властивий членам синонімічного ряду.”
Домінанта характеризується найзагальнішим значенням у синонімічному ряді, вона є носієм основних прикмет, властивих усім членам ряду. У синонімічних словниках його використовують як реєстрове слово. Найчастіше це синонім без виразного стилістичного забарвлення. Усі інші слова синонімічного ряду безпосередньо пов'язані зі стрижневим, спільні з ним за основним значенням і протиставляється особливостями значеннєвих відтінків. Всі слова, що входять до синонімічного ряду, знаходяться в синонімічних зв'язках з іншими словами цього ряду, вони рівнозначні його члени, незважаючи на специфіку кожного з них. Не завжди легко визначити опорне слово синонімічного ряду, а дехто з мовознавців дотримується погляду, що домінанти взагалі не існує, бо члени ряду рівноправні.
Найважче визначити стрижневе слово у ряді, де всі члени стилістично нейтральні і різняться лише значеннєвими відтінками. Кожне зі слів цього ряду може бути домінантою в залежності від контексту, ситуації, чи того, яка особливість значення нас цікавить. На практичну роль домінанти вказував Л.А.Булаховський: "Практичне значення слів – показників полягає в тому, що, виходячи з них, буває легше визначити смисловий зміст інших слів синонімічного ряду як щодо моментів власне смислових так і щодо психологічного стилістичного забарвлення, в супроводі якого живуть у мові відповідні слова”.
Синонімічний ряд становлять слова, пов'язані відношенням градації: кожен наступний член групи виражає більшу міру вияву певної характеристики, ніж попередній. Синонімічні ряди складаються зі слів, що мають однакове основне лексичне значення; спільні основні граматичні значення, належать до однієї лексико-граматичної категорії, що зумовлює тотожні контекстні оточення, в яких вони функціонують і де виникає можливість заміни одного синоніма іншим. Спільність основних граматичних значень не вимагає збігу їх усіх. (вага – ваги – одн. – множ.).
Синонімічні ряди – незамкнена структура, вони можуть поновлюватись новими словами, втрачати застарілі. Члени синонімічного ряду в процесі історичного розвитку мови можуть різною мірою перегруповуватись, внаслідок чого виникають нові ряди. Синонімічний ряд – мінімальна базова одиниця реалізації відповідного значеннєвого відношення між словами і кваліфікується як своєрідна парадигматична єдність у складі лексичної системи мови. Ознаки парадигми властиві насамперед вільним синонімам, але в мовній практиці зустрічаються випадки контекстуальної синонімії. Це слова, які вступають у синонімічні стосунки лише у певному контексті.
Наприклад: "Кожен кілометр шляху – історія: сива, ще до нашої ери.” (сива = давня). Спливало життя, як листя за водою. (спливало = минало).
До складу синонімічних рядів можуть сходити і фразеологізми.
Шляхи збагачення лексичної синонімії:
· шляхом творення нових слів від існуючих за допомогою словотворчих засобів на власній національній основі (плеск, плюскіт, плюскотання, плескотіння);
· входження іншомовних слів у синонімічні зв'язки з власнеукраїнськими (спеціаліст – знавець, унікальний - рідкісний);
· розмовно-просторічні слова та лексичні діалектизми (пильнувати – пантрувати, оселя – обійстя, дрімати - куняти);
· у процесі розвитку багатозначності слів (слушний – 1) зручний; 2) правильний).
Слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням, називаються синонімами. Синонімія (явище, подібності змісту при відмінності у формі) ґрунтується на здатності позначати предмет, ознаку, дію тощо кількома словами. Синонімічні назви різняться здебільшого відтінками значення, емоційно-експресивними чи стилістичними можливостями, здатністю сполучатися з певними словами в тексті. Наприклад: захищати, боронити, відстоювати, обстоювати; ґрунтуватися базуватися, основуватися, будуватися.
Залежно від характеру додаткових значень чи відтінків синоніми поділяються на кілька груп.
Абсолютними називають синоніми, що не відрізняються ні значеннєвими, ні стилістичними відтінками: алфавіт – абетка, відсоток – процент, майдан – площа.
Ідеографічні (понятійні), або семантичні синоніми, означаючи те саме поняття, частково відрізняються своїми значеннями. З-поміж синонімів звернення – відозва – заклик – прокламація – апеляція – послання перше слово має найзагальніше значення.
Стилістичні синоніми означають одне поняття, але відрізняються додатковими емоційно-експресивними відтінками, які зумовлюють уживання слів у тих чи інших стилях. Наприклад, дієслово повідомити – нейтральне, воно позбавлене якихось емоційно-оцінних відтінків, а тому вживається в усіх стилях мови (тобто є між стильовим). Возвістити використовується в художніх, публіцистичних текстах для вираження урочистості, піднесеності.
Семантико-стилістичні синоніми відрізняються і значеннєвими відтінками й емоційно-експресивним забарвленням: ходити (стилістично нейтральне слово), походжати, ступати (поважний, урочистий рух), простувати (упевнений рух у визначному напрямі), чвалати (розмовне слово на позначення утрудненого різними обставинами руху), перти (просторічна назва нестримного руху).
Синоніміка – сукупність синонімів певної мови, розділ лексикології, що вивчає синоніми.
Синоніми відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленнями чи обома цими ознаками:
Хуртовина, завірюха, буран, заметіль, хуга, віхола, метелиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця, хурделиця.
Сукупність одиниць мови, співвідносних між собою при позначенні тих самих явищ, предметів, ознак, дій називається синонімічним рядом, у складі якого виділяється одне слово, семантично наймісткіше і таке, що не має додаткових стилістичних характеристик.
Воно зветься основним(стрижневим, опорним).
Це семантична домінанта – представник головного значення, який підпорядковує додаткові значення.
Високий – довготелесий, чугуївська верста.
Існують:
Лексичні синоніми(подібні чи тотожні слова за значенням): обличчя – пика, синець – фінгал.
Морфологічні синоніми(варіанти форм слів на позначення того й самого поняття):
Гуляє(нейтр.) – гуля(обмежений діапазон уживання), питає(нейтр.) – пита(обм.д.уж.).
Синтаксичні( різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки):
Для створення (нейтр. з відтінком книжності) – щоб створити(нейтр.) – з метою створення (книжно – офіційний варіант).
Уміле й доречне використання синонімів – один з найважливіших показників майстерності мовця. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як
Перифраза – описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: хитрюща згубниця курей – лисиця;
Евфемізм – пом’якшує або завуальовує зміст сказаного: ви помиляєтеся, ваші слова не відповідають істині – ви брешете, заснути навіки – померти, міні – зачіска – лисина.
Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови і є невичерпним джерелом стилістики.
Використана література
1. Пономарів О.Д. Сучасна українська мова К., 1991.
2. Сучасна українська літературна мова. Лексика. Фразеологія. (за ред. І.К.Білодіда) К., 1969.- Т.4.
3. Гнатюк Л. Кононенко О. Українська мова. К., 1995.