Без элемента неизвестности жизненная игра теряет смысл».
Дж. Голсуорси
04:42
Ø «А»: Проснулася від того, що почала задихатися від сліз, які мене душили. Приснився сон: Я в серіалі «Кадетство», В мене роль матері курсанта Андрія Левакова. Навіть не роль – я є його мати. (Для тих, хто зовсім не дивився цей серіал: мати Левакова залишила новонародженого хлопчика в пологовому будинку. Пройшло багато часу. Хлопчик виріс у Дитячому будинку. Вступив до суворовського училища і тут мати почала шукати з ним зустрічі. А він зовсім не потребував її уваги. Коли він нарешті пробачив її, то вона була на межі смерті. Своєю участю і допомогою він її спас). Писала майже всліпу: не могла бачити ні рядочків, ні ручки.
Ø
«А»: ***
Альошенько, синок!
Мені хотілося, щоб кожний твій дзвінок
Був не обов’язком, а покликом почути
мій голос.
Так, хлопчику, який же ти правий,
Мій інтерес до тебе – «дуже круто».
Так, дійсно, я в тобі знайшла
Отого сина третього…
Та, нерадива мати
Не вміла вберегти дитяти,
У нього є тепер свої батьки,
Він з ними дуже гарний і щасливий…
А я, як ота «Наймичка» під тином
Все виглядаю:
Як там він? Що з ним?
Чи все в нього в порядку?
Чи він сьогодні їв?
Чи виспався?
І не перевтомився?
Чи знає він, хто я?
Чи не образив хто його невчасно?
Бо я готова кожного,
Хто сміє про нього щось поганеє сказати,
Роздерти, розтрощити, розтерзати.
Я розумію: я не маю прав,
Я розумію: силою не будеш
Навіть синові ти милою.
Він каже: «Хто ти є така?»
Питає, де була всі роки?
Чому мене покинула колись?
Тепер у сторону мою і не дивись!
Бо я не хочу!
Ти правий, сину, обіцяю, що віднині,
Не буду турбувати, як колись,
Не буду погляду твого шукати,
Не буду кликати, не буду звати
тебе,
Бо ти не хочеш.
Хлопчику, пробач,
За те, що я поганого тобі зробила,
Що я думки тобі свої відкрила.
Бо, дійсно, було би
простіше
всім,
Коли б і ти не взнав важкої правди,
Й проблем наскільки менше мав би
без мене.
Я відпущу тебе, синочку, але прошу,
Не відрікайся ти від мене зовсім,
Молю, дзвони хоч інколи, хоч трошки,
Бо я тебе, як сина старшого люблю.
І хочу знати
про тебе щось
справді хороше,
Бо я хороша мати для своїх дітей,
Та знати, що один з синів страждає,
і не допомогти?
Та де ж у серці сили ці знайти,
Щоб так спокійно у його проблеми не влізати?
Мій хлопчику, синочку мій, пробач,
Пробач, прости і відпусти мене
у прірву,
може й не звалюся.
Бо знову
не зможу
написать страшну відмову
від тебе.
Альошенько, синочку мій,
Прости!!!
Ø «А»: Вчора написала СМСку про трупа із реанімації. Перетелефонував. Поговорили спочатку про хороше. Про випускний, про офіційну частину, її плюси і мінуси. Про святкування потім у кафе. Про сценарій свята. Про те, яку прикмету розповів мій розумний хлопчик на прохання ведучої.
БМП: Примета от Бреда
Если ласточка летит вперед (скажем немного культурнее, чем было в оригинале) хвостом, то на улице сильный ветер.
Ø «А»: Я ему сказала, что он потерял полжизни, потому что не видел в это время лицо его «любимой» Ф. А. «Дразнитесь,» - спросил он. «Нет, издеваюсь,» - сказала я. Поговорили о том, что я на три часа «загрузила» Мишу. О последствиях, о том, как я читала на вечере «Найтвиш», о моих подарках им (Листик с посвящением, моим стихотворением и фотографией с моим пожеланием каждому из моей любимой четверки).
- Поговорили про хороше, а тепер можна і «за упокій».
Що таке «дежавю»? Це такий стан, коли ти уже щось бачив, знав, відчував. Ти пам’ятаєш, що я написала на фото, яке подарувала тобі на випускний? Хай пропаде еклектика. Я навіть не підозрювала, наскільки я близька до істини. Три години сну і знайшлись потрібні слова, щоб пояснити свою поведінку. Я весь останній місяць знаходжусь у стані еклектики. Це нестерпно. Мені наснився вірш, який може поставити всі крапки над і, пояснити все, розрубати гордіїв вузол незрозумілості, який чомусь останнім часом все більше заплутувався. Лист до І.Н.У. і до Учениці разом «відпочивають», притому, ще й довго. Але перед тим, як його прочитати, дуже прошу, пообіцяй, що дослухаєш до кінця, я сама вимкну телефон.
Для читання цього вірша потрібне відео. Включай свою уяву. Серіал «Кадетство» дивився? Я – мати курсанта Левакова. Згадав його історію? «Слайд шоу» пішов?
Слухай озвучку!