Програма роботи з обдарованими дітьми
Пояснювальна записка до програми роботи з обдарованими дітьми:Представник гуманістичної психології К. Роджерс визначив ідею роботи з обдарованими дітьми так: «Якщо сучасне суспільство не буде мати людей, здатних реагувати на найменші зміни в суспільному розвитку, ми можемо загинути, і це буде та ціна, яку ми всі заплатимо за відсутність креативності».
Звичайно, найбільш умотивованим соціальним інститутом щодо винайдення механізмів плекання талановитих, творчих особистостей є освіта. Згідно з національними інтересами України, яка проторує свій непростий шлях стратегічного самовизначення, завдання розробки методологічних засад виявлення, розвитку та підтримки обдарованих дітей постає як найбільш пріоритетне. Це, зокрема, підтверджується таким директивним документом, як «Державна програма роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки».
Складність завдання створення відповідних прикладних програм для роботи в умовах загальноосвітньої школи полягає, серед іншого, у розумінні небезпеки усіченого варіанту психолого-педагогічного супроводу обдарованої особистості, коли ця особистість розглядається переважно як об’єкт докладання зусиль фахівців, на якому зосереджуються різноманітні розвивальні впливи.
Впродовж 2007-2009 навчальних років автором було здійснено пошуковий проект щодо винайдення інноваційних методів роботи з обдарованими дітьми. За результатами дослідження для розробки концептуальних засад заявленої програми було обрано психологію і педагогіку життєтворчості, яка обумовлює суб’єкт – суб’єктну орієнтацію психолого-педагогічного супроводу дитини з високим рівнем розвитку тих чи інших здібностей.
У контексті життєтворчої освітньої парадигми обдарованість постає як вищий, суб’єктно умотивований прояв у внутрішньому та зовнішньому просторах життєдіяльності особистості її природних талантів та здібностей.
На цій підставі було висунуто гіпотезу, що критерієм ефективного розвитку обдарованості дитини доцільно вважати її спроможність свідомо особистісно самовизначитись щодо власного потенціалу актуальної та перспективної креативності та спрямувати цей потенціал на реалізацію високої ідеї. досягнення гідної мети.
На потребу здійснення технологічного забезпечення програми було сформульовано допоміжну (процесуальну) гіпотезу про те, що до свідомого прояву і перманентного розвитку власної обдарованості дитина буде здатна лише у разі набуття нею провідних компетенцій щодо кожної з сфер життєздійснення, а саме:
а) компетенції щодо гармонізації особистості (актуальні компетенції)
– здатність до саморегуляції сутнісних сил особистості (функціональна сфера);
– здатність до самореалізації особистості у конструктивних взаємовідносинах (соціальна сфера);
– здатність до саморепрезентації позитивного іміджу особистості (емоціональна сфера);
– здатність до самореорганізації проблемних аспектів діяльності особистості (інтелектуальна сфера);
б) компетенції щодо гармонізації світоустрою (перспективні компетенції)
– здатність до гармонійного світоупоряджання (активаційна сфера);
– здатність до гармонійного світодомагання (культиваційна сфера);
– здатність до гармонійного світовідображення (інтеграційна сфера);
– здатність до гармонійного світоперетворення (інноваційна сфера);
Для здійснення структурно-методологічного оформлення програми було обрано ідею створення життєтворчого освітнього простору, як варіативної проекції елементів гармонійного життєздійснення особистості на всі складові навчально-виховного процесу.
При цьому емпірично було доведено, що робота з обдарованою молоддю буде результативною лише за умов здійснення цієї роботи у контексті максимального розкриття творчого потенціалу всіх інших учнів школи, тобто дітей з будь-яким рівнем розвитку.
Мета програми роботи з обдарованими дітьми: допомогти обдарованим та здібним учням обрати акмеологічну стратегію життєздійснення, що базується на прагненні до гармонізації світоустрою через гармонізацію особистості.
Завдання програми роботи з обдарованими дітьми:
1. Забезпечити сприятливі соціальні, психологічні, педагогічні умови для актуалізації багатогранних творчих задатків учнів на діагностичній основі.
2. Здійснити запобіжне усунення зовнішніх та внутрішніх деструктивних факторів, які ускладнюють вияв творчої природи дитини і утруднюють продуктивну реалізацію обдарованості.
3. Спрямувати зусилля всього шкільного колективу (педагогів, батьків, самих учнів) на створення життєтворчого освітнього простору, насиченого з одного боку реабілітаційними впливами для відновлення суб’єктного статусу особистості, а з іншого – покликаного сприяти розвитку потенційної обдарованості кожної дитини.
4. Акумулювати у навчально-виховному процесі варіативні види діяльності, форми та методи психолого-педагогічного супроводу для моделювання різноманітних сфер самовизначення особистості (таких як: довкілля, суспільство, мистецтво, наука) та спонукати учнів до результативного вияву творчої активності у цих сферах.