Тема 7. Економічне становище Української РСР в 1945–1991 роках
Питання для обговорення:
1. Відбудова господарства після Другої світової війни.
2. Соціально-економічні експеременти доби М. Хрущова.
3. Стан економіки та рівень життя людей в “еру” Л. Брежнєва.
4. Характер економічних нововведень М. Горбачова.
Основні поняття:“відлига”, “десталінізація”, госпрозрахунок, номенклатура, інфляція, “перебудова”.
Рекомендована література:
Основна:
1. Баран В.К. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.) / В.К. Баран. – К., 1999.
2. Баран В.К. Україна пiсля Сталiна: Нарис iсторiї 1953–1985 / В.К. Баран. – Львiв, 1997.
3. Коваль М.В. Українська РСР у перiод вiдбудови i розвитку народного господарства (1945–1955) / М.В. Коваль // Український iсторичний журнал. – 1990. – № 4. – С. 15–27.
4. Кульчицький С.В. Спроби реформ (1956–1964 рр.) / С.В. Кульчицький // Український iсторичний журнал. – 1998. – № 2. – С. 102–114. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/JournALL/journal/1998/2/8.pdf.
5. Україна в ХХ столітті. 1900–2000: Зб. док. і матеріалів: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищих навч. закл. / Н.М. Шевченко (ред.), А.Г. Слюсаренко (упоряд.). – К., 2000.
Додаткова:
1. Голодв Україні1946–1947: Документиі матеріали. – К.; Нью-Йорк, 1996.
2. Кириченко В.М., Тимченко С.М. Голодне повоєнне лихоліття / В.М. Кириченко, С.М. Тимченко. – Запоріжжя, 1996.
3. Литвин В.М. Україна у другому повоєнному десятилітті (1956–1965) / В.М. Литвин. – К., 2004.
4. Панченко П.П. Україна: друга половина ХХ століття / П.П. Панченко. – К., 1997.
5. Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х – середина 1950-х рр.): Колективна монографія / Відп. ред. В. М. Даниленко. НАН України. Інститут історії України. – [Кн. 2], ч. 1–3. – Київ, 2010. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/jittia/jittia_2010_2_1/jittia_2010_2_1.pdf.
Методичні рекомендації:
Під час підготовки до першого питання варто виділити особливості відбудови в Україні та охарактеризувати причини та наслідки голоду 1946– 1947 рр.
Відповідь на друге питання необхідно подати за такою схемою: 1) реформи в сільському господарстві; 2) реформи промисловості та системи управління народним господарством; 3) реорганізація партійних органів; 4) реформи в соціальній сфері. Студенти повинні виділити позитивні та негативні наслідки реформаторської політики. Реформи М. Хрущова дали поштовх виходові країни з кризи. Відбулася деяка децентралізація управління народним господарством, регіонам було надано обмежену господарську самостійність. 3 іншого боку, реформи не торкалися основ командно-адміністративної системи. У промисловості реформи обмежилися реорганізацію управління. У реформуванні народного господарства перевага віддавалася розвитку важкої промисловості. Народне господарство продовжувало розвиватися екстенсивним шляхом. Реформування в економічній, суспільно-політичній, соціальній сферах відбувалося непослідовно, хвилеподібно.
Під час розгляду третього питання студенти повинні визначити складові процесу наростання економічної кризи. Показати принципову неможливість реформування радянської моделі господарювання. Задля цього варто розглянути економічні експеременти О. Косигіна, їх наслідки та причини згортання. Студентам необхідно простежити прояви економічної кризи в УРСР, виділити причини уповільнення економічного розвитку.
Криза в економіці позначилася на рівні життя населення: знижувався дохід населення, нерозв’язаними залишалися житлові проблеми, спостерігався низький рівень охорони праці. Студентам пропонується порівняти рівень життя робітників, селян з привілейованим становищем партійно-державної номенклатури.
На початку 1980-х рр. дедалі очевиднішою ставала неможливість збереження без істотних змін існуючих у СРСР порядків, що висувало на передній план необхідність реформ у всіх сферах суспільного життя. Окрім економічних чинників, студенти повинні назвати причини політичного, соціального характеру, що зумовили процеси перебудови. Студентам пропонується охарактеризувати процеси в економічній сфері за таким планом: 1) Антиалкогольна кампанія та її вплив на економіку УРСР; 2) Провал політики прискорення; 3) Вплив чорнобильської катастрофи на економічне становище УРСР; 4) Пошуки економічної моделі; 5) Погіршення економічного становища, загострення економічної кризи у 1989–1990 рр.; 6) Неспроможність союзних структур здійснювати ефективне управління економікою республіки. Для кращого усвідомлення матеріалу студентам рекомендується скласти хронологічну таблицю заходів в економічній сфері.
Відповідаючи на четверте питання семінару, необхідно чітко виділяти причини невдач економічних реформ другої половини 1980-х років. Наприкінці заняття студенти повинні дійти такого висновку: спроби інтенсифікувати економічний розвиток виявились неможливими і мали катастрофічні наслідки для радянської економічної моделі. Зайва обережність, непослідовність, половинчастість у здійсненні реформ призвели до економічного краху і розпаду СРСР.