Тема 8. Нацiонально-державне вiдродження України
Питання для обговорення:
1. Пріоритетні напрями зовнішньополітичного курсу України.
2. Культурне життя суспільства.
3. Активізація релігійного життя в Україні в умовах незалежності.
Основні поняття:НАТО, РЄ, ЄС, ГУУАМ, СНД, без’ядерний статус, стратегічне партнерство, діаспора, масова культура, менталітет.
Рекомендована література:
Основна:
1. Алексеєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985–1999) / Ю.М. Алексеєв, С.В. Кульчицький, А.Г. Слюсаренко. – К., 2000.
2. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність / Л.Є. Дещинський, А.В. Панюк. – Л., 2001.
3. Іванченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива і сучасний стан / О.Г. Іванченко. – К., 1997.
4. Касьянов Г.В. Україна 1991–2007: нариси новітньої історії / Г.В. Касьянов. – К., 2007.
5. Кульчицький С.В. Утвердження незалежної України: перше десятиліття. Україна між Сходом і Заходом / С.В. Кульчицький // Український історичний журнал. – 2001. – № 3. – С. 48–68. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2001/3/2.pdf.
Додаткова:
1. Вільшанська О.Л. Реклама на рубежі ХІХ–ХХ ст. у повсякденному житті населення України / О.Л. Вільшанська // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2006. – Вип. 12. – С. 87–94. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/xix/12/10.pdf.
2. Нариси української популярної культури / Під ред. О. Гриценка. – К., 1998. – Режим доступу: http://www.culturalstudies.in.ua/knigi_11.php.
3. Національна культура в сучасній Україні. – К., 1995.
4. Скляренко В.Є. Телебачення незалежної України: історія та сучасність / В.Є. Скляренко // Український історичний журнал. – 2008. – № 5. – С. 179–186. – Режим доступу: http://history.org.ua/JournALL/journal/2008/5/13.pdf.
5. Україна в ХХ столітті. 1900–2000: Зб. док. і матеріалів: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищих навч. закл. / Н.М. Шевченко (ред.), А.Г. Слюсаренко (упоряд.). – К., 2000.
Методичні рекомендації:
Засади та принципи української зовнішньої політики зазнали суттєвих змін з часу проголошення незалежності. Відбулася еволюція зовнішньополітичного курсу від проголошення у Декларації про державний суверенітет прагнення стати в майбутньому позаблоковою державою до формування так званої багатовекторної зовнішньої політики. Це створило підстави для європейської та євроатлантичної інтеграції України. Стратегічними партнерами України є Росія, Європейський Союз (ЄС), США, Північноатлантичний Альянс (НАТО). У відносинах із країнами Заходу домінували дві основні проблеми: відмова України від ядерної зброї та визнання незалежності української держави з наданням відповідних гарантій. Вони були розв’язані у комплексі: Україна відмовилась від статусу ядерної держави, а Захід у відповідь на зважену й послідовну політику України визнав її повноправним членом світового співтовариства. Студентам варто розглянути напрямки інтеграціїУкраїни до ЄС, НАТО. Студети повинні вміти відповісти на питання: чи можливий у найближчому майбутньому вступ України до цих структур?
Зосередившись на західному напрямі на початку 1990-х рр., керівники держави у сфері зовнішньої політики не відразу усвідомили необхідність виведення в ряд пріоритетів співробітництво з прикордонними країнами, насамперед з Російською Федерацією. Більше того, розвиток відносин з країнами Заходу розумівся певною мірою як альтернатива стосункам України з Росією. Однак, розташування України на перехресті економічних та політичних інтересів провідних держав світу зумовило необхідність перегляду підходів.
Студентам пропонується визначити значення азіатського вектора зовнішньополітичного курсу України за роки незалежності.
Відповідаючи на друге питання, студенти повинні зупинитися на позитивних та негативних тенденціях розвитку української культури. Нобхідно виділити, які основні проблеми стоять перед сучасною українською наукою та навести приклади здобутків у цій галузі. Рекомендується охарактеризувати основні здобутки української культури та спорту за роки незалежності.
Аналізуючи релігійне життя в Україні, студенти повинні з’ясувати такі проблемні питання: 1) причини активізації релігійного життя після здобуття Україною незалежності; 2) динаміка розвитку конфесій; 3) причини розколу українського православ’я; 4) причини швидкого чисельного зростання пізньопротестантських церков; 5) регіональні особливості церковного життя.