Загальні відомості та методичні вказівки.

СЕЛЕКЦІЯ ТА НАСІННИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Навчальні модулі 5–7

Методичні рекомендації

до виконання лабораторних робіт студентами денної та заочної форм навчання з напряму підготовки 6.090101"Агрономія"

МИКОЛАЇВ

УДК575:577.21

ББК 41.31

С29

Друкується за рішенням науково-методичної комісіїфакультету агротехнологій від 28.05.2014 р., протокол № 9

Укладач:

Рецензенти:

© Миколаївський національний аграрний університет, 2014

ЗМІСТ

Передмова

Робота над створенням перспективних сортів рослин – пріоритетний напрямок інтенсифікації сільського господарства. Саме це є метою селекції (лат. selectio – вибір, відбір) –науки про методи створення сортів і гібридів рослин, галузі сільськогосподарського виробництва, що займається виведенням нових та поліпшенням існуючих сортів і гібридів культурних рослин для задоволення потреб людини. Селекція сільськогосподарських культур розробляє способи дії на рослини з метою зміни їх спадкових якостей в потрібному для людини напрямі.

Селекція рослин нерозривно пов'язана з насінництвом, яке реалізує досягнення селекції розмноженням насіння нових сортів і впровадженням їх у виробництво. У селекційній і насінницькій роботі застосовують цілий комплекс методів і прийомів. Ознайомлення з ними студентів – мета цього видання, яке розраховане як на роботу в аудиторії, так і на виконання завдань самостійної роботи.

Навчальневидання призначене для засвоєння студентами на лабораторно-практичних заняттях технологічних прийомів селекції і насінництва, а також елементів сортознавства (генетичного різноманіття, систематики, видових і сортових ознак основних сільськогосподарських культур). Висвітлено питання виробництва насіння еліти, методики розрахунку обсягу робіт і потреби розсадників первинного насінництва в насінні, технології виробництва високоякісного насіння, методів сортового та насіннєвого контролю та ін. Із кожної теми викладені методика і техніка проведення роботи, дано опис завдань, наведено перелік необхідних для їх виконання матеріалів та обладнання.

При написанні методичних рекомендацій використана класична і сучасна література із дисципліни, яка наведена в бібліографічному списку і рекомендується студентам у навчанні.

Автор висловлює глибоку вдячність рецензентам за цінні зауваження та поради при підготовці видання.

Лабораторна робота №1

Тема:Вивчення видів та різновидностей пшениці.

Мета:вивчити підвиди, основні різновидності пшениці.

Обладнання:снопики колосків пшениці (м’якої, твердої); лупи, пінцети.

Загальні відомості та методичні вказівки.

Систематика і походження.Рід Пшениця (Triticum L.) охоплює 22 види. Усі види пшениці поділяються за кількістю хромосом на чотири групи, утворюючи поліплоїдний ряд:

І. Диплоїдні види (n = 7, геном A):

1. Пшениця однозернянка дика (T. boeoticum Boiss.)

2. Пшениця Урарту (T. urartu Thum. etCandil.)

3. Пшениця однозернянка культурна (T. monococcum L.)

4. Пшениця голозерна однозернянка або пшениця Сінської (T. sinskajae A. FlatetKurk.).

ІІ. Тетраплоїдні види (n = 14, геноми А і В):

5. Полба, або культурна двозернянка (T. dicoccum Schuebe.)

6. Пшениця ісфаханська(T. ispahanicum Heslot.)

7. Пшениця тургідум, або англійська(T. turgidum L.)

8. Пшениця тверда (T. durum Dest.)

9. Пшениця туранська (T. turanicum Jakubz.)

10. Пшениця ефіопська (T. aethiopicum Jakubz.)

11. Пшениця польська (T. polonicum L.)

12. Пшениця карталінська, або перська (T. persicum Vav. etZhuk.)

13. Пшениця Тимофєєва (T. timopheevi Zhuk.).

ІІІ. Гексаплоїдні види (n = 42, A, B, D)–

14. Пшениця м’яка (T. aestivum L.)

15. Пшениця Маха (T. macha dek. etMen.)

16. Пшениця спельта (T. spelta L.)

17. Пшениця Вавилова (T. vavilovi Jakubz.)

18. Пшениця карликова (T. compactum Host.)

19. Пшениця круглозерна (T. sphaerococcum Perc.)

20. Пшениця Петропавловського (T. Petropavlovskyi Udaeret Migusch.)

21. Пшениця Жуковського (T. Zhucovski Men. etEr.).

IV. Октаплоїдні види (n = 56), створені людиною штучно.

22. Пшениця грибобійна (T. Fungicidum Zhuk.).

Рис 1. Окремі види пшениці:

1 – м’яка остиста; 2 – м’яка безоста; 3 – тверда; 4 – культурна однозернянка; 5 – двозернянка; 6 – пшениця Тимофієва; 7 – польська;

8 – карликова; 9 – тургідум

Види пшениці поділяються на дві групи за характером звільнення зерна від квіткових лусок при обмолоті: плівчасті і голозерні.

Плівчасті форми відрізняються від голозерних ламким колосом при дозріванні. Колос розпадається на колоски з члениками стержня. Цим зумовлена і друга відмінність – при звичайному обмолоті зерно не звільняється від плівок і залишається в колоску.

До голозерних належать види: м'яка, тверда, карликова, круглозерна, тургідум, польська, карталінська; до плівчастих – спельта, пшениця маха, двозернянка, Тимофєєва, однозернянка та всі дикі види.

Найбільше значення в сільському господарстві мають м’яка і тверда пшениці. Більшість поширених у виробництві сортів належать до цих двох видів. М'яка пшениця широко представлена озимими і ярими сортами, тверда – ярими і значно менше озимими.

При визначенні виду пшениці враховують такі ознаки:

1) міцність стрижня колоса (ламкий, неламкий):

2) щільність колоса (щільний, нещільний):

3) остистість колоса (остисті, безості):

4) характер остей (довгі, короткі, йдуть паралельно колосу,

розходяться в сторони);

5) колоскові луски (поздовжньо-зморшкуваті, гладкі, з кілем, розвиненим сильно, слабко, з кільовим зубцем довгим, коротким, зігнутим);

6) соломина під колосом (порожниста, заповнена);

7) зерно (голе, плівчасте, на зламі борошнисте, напівскловидне, скловидне, з чубком слабо або сильно вираженим).

Головні відмінності між м’якою і твердою пшеницею наведені в таблиці 1.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒