Трансформатори напруги на стороні 10 кВ.
ВибираємоНТМИ-10-66,здійснемо перевірку за такими вимогами:
| Назва | Параметри трансформатора наруги | ||||
кВ
| 
В
| 
| |||
| 0.5 | 1.0 | 3.0 | |||
| НТМИ-10-66 |
Здійснемо перевірку за такими вимогами:
1) За номінальною напругою:
2) За потужністю вторинної обмотки:
Отже дані трансформатори будуть працювати в заданому классі точності.
7.4.3. Трансформатори струму на стороні 35 кВ.
ВибираємотрансформаториТФЗМ 35А-У1,з параметрами:
| Назва | Параметри трансформатора струму | |||||
кВ
| 
А
| 
А
| 
кА
| 
кА²·с
|  , ВА
для к.т. 0.2
| |
| ТФЗМ 35А-У1 | 
|
Здійснемо перевірку для них за таким вимогами:
1) За номінальною напругою:
2) За номінальним струмом:
3) За потужністю вторинної обмотки:
4) За динамічноюстійкістю:
5) За термічноюстійкістю:
7.4.4. Трансформатори струму на стороні 10 кВ.
Вибираємо трансформаториТОЛ10-1, з параметрами:
| Назва | Параметри трансформатора струму | |||||
|
кВ
|
А
|
А
|
кА
|
кА²·с
| , ВА
для к.т. 0.5
| |
| ТОЛ10-1 | 17,6 | 
|
Здійснемо перевірку для них за таким вимогами:
1) За номінальною напругою:
2) За номінальним струмом:
| ТА | Лінія | Положення | 
| |
| 1-2 | КЛ1 | ГЗП –ТП1 | 
| |
| 3-4 | КЛ2 | ГЗП – ТП2 | 
| |
| 5-6 | КЛ3 | ГЗП –ТП3 | 
|
3) За потужністю вторинної обмотки:
4) За динамічноюстійкістю:
5) За термічноюстійкістю:
8. РОЗРАХУНОК УСТАЛЕНИХ РЕЖИМІВЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ.
Розрахунок режимів мережі живлення.
Оскільки підприємство має двоколову, радіальну схему живлення то його заступна принципова схема мережі живлення буде мати вигляд:
Рисунок 8.1. - Заступна принципова схема мережі живлення.
А принципову розрахункову та електричну схеми для даного випадку можна подати у вигляді:
Рисунок8.2. - Принципова розрахункова схема мережі живлення.
Рисунок 8.3. - Електрична розрахункова схема мережі живлення.
Розраховуємо параметри елементів електричної заступної схеми:
Л1:; 
Т1: 
Прохідна потужність через окремі елементи ЕПС в нашому випадку однакова і її складові в максимальному режимі становлять:
Розраховуємо втрати напруги на елементах ЕПС для норм. режиму:
Розраховуємо значення вторинної напруги для окремих режимів (мінімального, нормального, аварійного) без РПН:
Коефіцієнт трансформації трансформатора Т:
Отже:
Розраховуємо відхилення вторинних напруг для заданих режимів:
Як бачимо без використання РПН не виконується умова допустимого відхилення напруги для деяких режимів, тобто
Тому беззаперечним є використання одного із принципів ступінчастого регулювання напруги, а саме в нашому випадку РПН.
Визначення положення РПН.
Бажанийкоефіцієнттрансформаціїдля розрахункових режимів:
Для даного трансформатора можливі коефіцієнти трансформації:
Доступні ступені регулювання трансформації.
Таблиця 8.1.
| 
|
|
|
|
|
|
|
| -6 | 2.4 | -2 | 3.04 | 3.61 | 4.2 | ||
| -5 | 2.6 | -1 | 3.2 | 3.76 | |||
| -4 | 2.76 | 3.3 | 3.9 | ||||
| -3 | 2.9 | 3.47 | 4.04 |
Отже вибираємо положення РПН: для мінімального режиму “-1,0”, нормального-“-2 та -1”, та максимального - “-3,-2”.
Порахуємо для даних режимів при відповідних трансформаціях значення вторинних напруг та їх відносних відхилень:
Дані результати заносимо в таблицю 8.2.
Параметри регулювання РПН
Таблиця 8.2.
| Режим | Положення РПН | 
|  , кВ
|  , %
|
| Мінімальний | -1 | 3.2 | 
| 4.7 |
| 3.3 | 10.32 | 1.7 | ||
| Нормальний | -2 | 3.04 | 
| 2.57 |
| -1 | 3.2 | 10.88 | 3.61 | |
| Максимальний | -3 | 2.9 | 10.7 | 1.9 |
| -2 | 3.04 | 10.23 | 2.8 |
Як бачимо при застосуванні РПН задовольняються умови по відхиленню модуля напруги для всіх трьох режимів.Але ці показники є досить критичними через відносно завищенні значення.
Список використаної літератури
1. Методичні настанови і матеріали до курсової роботи з дисципліни Львів 2010.
2. Конспект лекцій.
3. Проектування електропостачальних систем промислових підприємств: Навчально–методичний посібник із дисципліни „Проектуванняелектропостачальних систем", курсового й дипломного проектування для студентів спеціальності 7.090603і 8.090603 „Електротехнічні системи електроспоживання”/ Укл.: Гоголюк П.Ф., Гречин Т.М.– Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2010. – 44 с.