Роль права у галузі регулювання інформаційних відносин і розвиток законодавства України про інформатизацію та інформаційні процеси 3 страница
Ø відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти;
Ø співпраця з іноземними державами та міжнародними організаціями;
Ø виконання завдань з охорони довкілля та використання природних ресурсів;
Ø основні поточні та заплановані заходи;
Ø майно, матеріально-технічне забезпечення, фінансування;
Ø механізми та процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або впливати на процес формування політики, а також брати участь у прийнятті рішень;
Ø відомості про вакансії;
Ø повний перелік інформації, доступної для ознайомлення, інформаційні ресурси.
Оприлюдненню підлягають також:
1. інформація про діяльність відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, зокрема, проекти суспільно важливих нормативно-правових актів;
2. інформація про офіційні події і про поточні рішення та дії органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, зокрема:
Ø інформація про призначення (обрання) та відставку (звільнення) керівника органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, а також про призначення та звільнення керівників структурних підрозділів цих органів з обов’язковим обґрунтуванням мотивів відставки (звільнення);
Ø інформація про офіційні візити та робочі поїздки, які здійснюють за рахунок державного та місцевих бюджетів;
Ø план роботи органу виконавчої влади, місцевого самоврядування на наступне півріччя, а також звіт про результати роботи та виконання ними своїх обов’язків;
Ø інформація про роботу органу місцевого самоврядування (час, місце проведення сесій рад, порядок денний), рішення рад і їх виконавчих органів;
Ø інформація щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; інформація про відкриті конкурси, тендери, аукціони;
Ø інформація про стан довкілля, спричинену шкоду навколишньому природному середовищу та небезпечні екологічні впливи;
Ø роз’яснення з питань, що неодноразово повторюються у зверненнях громадян;
3. статистична інформація про правотворчу й управлінську діяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, зокрема:
Ø обсяги виробництва та споживання з окремих секторів ринку; обсяги внутрішніх і зовнішніх інвестицій; стан охорони здоров’я та соціальний захист населення; культура, освіта, наука, молодіжна політика;
Ø захист довкілля (навколишнього природного середовища);
Ø боротьба зі злочинністю;
Ø результати соціологічних і інших опитувань, досліджень, фінансування яких здійснювали за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Підлягають негайному оприлюдненню будь-які повідомлення про події та факти, що загрожують життю, здоров’ю, майну осіб, про заходи, які застосовують у зв’язку з цим, а також спростування недостовірної інформації. Орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування мають право оприлюднювати іншу інформацію про свою діяльність, якщо інше не встановлено законодавством України.
Оприлюднення органом виконавчої влади, місцевого самоврядування інформації, зазначеної у частинах 1 і 2 цієї статті, здійснюють з дотриманням вимог законів України про доступ до інформації з обмеженим доступом. Законопроект також передбачає ведення органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування офіційних веб-сторінок у мережі Інтернет (ст. 8), консультації з громадськістю (ст. 9) та форми їх проведення (ст. 11), функціонування відкритого інформаційно-консультативного центру (ст. 16). Однак і даний законопроект містить перелік недоліків. Так, законопроект Мін’юсту не містить дуже важливих норм щодо:
Ø встановлення відповідальності за відмову у наданні інформації;
Ø створення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань доступу до інформації;
Ø визначення термінів;
Ø гарантій забезпечення права на доступ до публічної інформації;
Ø принципів забезпечення доступу до публічної інформації; режиму доступу до інформації; суб’єктів і процедур відносин у галузі доступу до публічної інформації;
Ø процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.
Слід зазначити, що упорядкування суспільних відносин щодо доступу громадян і інших суб’єктів до публічної інформації органів державної влади та місцевого самоврядування не обмежується пошуком єдиного, цілісного законодавчого акта, який би регулював відносини. Існують і інші, спеціалізовані законопроекти, які містять певні положення щодо доступу громадян до публічної інформації. Так, пояснювальна записка до проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо порядку оприлюднення інформації про бюджет), зареєстрованого у ВРУ від 04.10.2005 р. № 8228, внесеного народним депутатом Шурмою І.М., містить наступні положення.
Президентом України виданий Указ від 15 вересня 2005 р. №12 76/2005 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», спрямований на налагодження ефективних механізмів партнерства держави з інститутами громадянського суспільства, вдосконалення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, забезпечення її прозорості та відкритості. У числі завдань зі створення таких механізмів, покликаних вирішувати завдання створення системи постійного діалогу та взаємодії інститутів громадянського суспільства й органів державної влади та місцевого самоврядування, визначено підготовку у стислі терміни (а саме до 1 січня 2006 року) пропозицій щодо забезпечення прозорості та відкритості діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема формування нових вимог до діяльності таких органів, запровадження здійснення громадського контролю за їх діяльністю і участі громадян у прийнятті ними рішень.
Одним з дієвих напрямів вирішення поставленого Президентом України завдання є створення правових засад здійснення громадського контролю за системою управління бюджетними ресурсами на всіх рівнях бюджетної системи. Реалізація цієї функції можлива за умови забезпечення доступу суспільства до інформації про бюджет, що можливо здійснити через механізм її офіційного оприлюднення у ЗМІ. Суспільство має більше знати, наскільки ефективно держава й органи місцевого самоврядування розпоряджаються третиною перерозподіленого валового внутрішнього продукту країни.
Чинний порядок оприлюднення інформації про бюджет базується на досить загальних, поверхових і неконкретних нормах, які не забезпечують повноцінний доступ громадськості до даного роду інформації. Так, норми статті 28 Бюджетного кодексу України, яка врегульовує питання доступності інформації про бюджет, фактично не визначають змістовний характер такої інформації, її розподілення між бюджетами різних рівнів, містять досить розпливчаті положення про порядок публічного подання інформації про витрачання бюджетних коштів як Міністерством фінансів України, так і головними розпорядниками, чітко не визначають порядок такого оприлюднення. Така ситуація вимагає удосконалення порядку оприлюднення інформації про бюджет на всіх рівнях бюджетної системи, на що, власне, і спрямований даний законопроект. Його прийняття слід розглядати в контексті реалізації Конституційної норми щодо права громадян брати участь в управлінні державними справами.
Законопроект визначає суб’єктів, які забезпечують публікацію інформації про бюджет, часові межі такої публікації, конкретний перелік інформаційних матеріалів, що підлягають опублікуванню у ЗМІ в розрізі зведеного, державного та місцевих бюджетів України.
Законопроект спрямований на удосконалення порядку офіційного оприлюднення інформації про бюджети різних рівнів шляхом публікації інформації про них у ЗМІ з метою підвищення рівня прозорості та відкритості органів влади та місцевого самоврядування у частині управління бюджетними ресурсами, підвищення рівня громадського контролю за процесом формування та використання бюджетних ресурсів.
Удосконалення норм Бюджетного кодексу України, що регулюють питання офіційного оприлюднення інформації про бюджети різних рівнів дозволить підвищити рівень прозорості системи управління бюджетними коштами на різних рівнях.
2. Обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування оприлюднювати офіційну документовану інформацію, відомості про свою діяльність
Стаття 57 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право знати свої права й обов’язки. Закони й інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони й інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Як бачимо, конституційне положення зобов’язує органи державної влади, місцевого самоврядування (адже саме їх нормативно-правові акти визначають права й обов’язки громадян) доводити до відома населення у встановленому порядку.
На законодавчому рівні необхідно встановити чіткі повноваження державних органів, місцевого самоврядування з забезпечення громадян, їх об’єднань, інших користувачів відповідною інформацією, обов’язок формувати інформаційні ресурси з питань своєї діяльності, прийнятих рішень; а також встановити конкретні види відповідальності за ненадання чи несвоєчасне надання відомостей, поширення недостовірної інформації тощо.
Встановлений порядок оприлюднення окремих нормативно-правових актів наступний. ЗУ, інші акти ВРУ, акти Президента України, КМУ не пізніше як у 15-денний строк після їх прийняття у встановленому порядку та підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газети «Урядовий кур’єр» і «Голос України».
ЗУ, інші нормативно-правові акти ВРУ набирають чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування у офіційних виданнях «Офіційний вісник України»; «Відомості Верховної Ради України»; «Урядовий кур’єр», «Голос України».
Нормативно-правові акти Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
Нормативно-правові акти КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо пізніший строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
Нормативно-правові акти, які видають міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації (Міністерством юстиції України, управлінням юстиції), якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Акти (рішення, висновки) Конституційного Суду України підписують не пізніше 7 днів після прийняття рішення, дачі висновку. Офіційно оприлюднюють наступного робочого дня після їх підписання. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Акти місцевого самоврядування (рішення ради нормативно-правового характеру) набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення цих рішень у дію (підстава — пункт 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 p.).
Рішення Київської міської ради та Розпорядження Київської міської державної адміністрації, які стосуються прав і обов’язків громадян або мають загальний характер, набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик», якщо самими рішеннями та розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію (підстава — пункт 1 Рішення Київської міської Ради № 138/239 від 04.02.99 р. «Про порядок набуття чинності та оприлюднення нормативно-правових актів»). Ненормативні акти (рішення Київської міської ради та розпорядження Київської міської державної адміністрації) прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самими рішеннями та розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
Конституція України встановлює також, що обов’язково мають оприлюднювати регулярні звіти про прибутки та видатки Державного бюджету України, а також поданий КМУ до ВРУ звіт про виконання Державного бюджету України.
До речі, згадуваний проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо порядку оприлюднення інформації про бюджет), зареєстрованого у ВРУ від 04.10.2005 р. № 8228, внесеного народним депутатом Шурмою І.М., передбачав зміни до статті 28 Бюджетного кодексу України, виклавши її у редакції «Офіційне оприлюднення інформації про бюджет» (замість діючої «Доступність інформації про бюджет»). Проектом Закону пропонували положення про те, що: «інформація про показники виконання Зведеного бюджету України та Державного бюджету України публікують у газетах «Голос України» й «Урядовий кур’єр» та на Інтернет-сторінці КМУ: за підсумками кварталу – не пізніше 1 числа місяця, що є третім після періоду звіту; за підсумками року – не пізніше 1 березня року, що наступає за роком звіту.
Інформація про показники виконання Зведеного бюджету України повинна містити:
1. звіт про виконання Зведеного бюджету України за прибутками;
2. звіт про виконання Зведеного бюджету України за видатками в розрізі функціональної класифікації;
3. звіт про виконання Зведеного бюджету України за видатками в розрізі економічної класифікації;
4. звіт про повернення кредитів до Зведеного бюджету України та надання кредитів з Зведеного бюджету України за функціональною класифікацією видатків і кредитування бюджету;
5. звіт про фінансування Зведеного бюджету України за типом боргового навантаження;
6. звіт про фінансування Зведеного бюджету України за типом кредитора.
Що стосується оприлюднення іншої, не нормативно-правової інформації, то у багатьох випадках законодавство зобов’язує органи державної влади та місцевого самоврядування до їх оприлюднення.
Так, ЗУ «Про інформацію» визначає, що «органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, телефоном чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб».
Відповідно до ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні ЗМІ» органи державної влади та місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов’язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності ЗМІ. Наступні законодавчі положення є засобами забезпечення оприлюднення інформації органами державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні ЗМІ» інформація про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування можуть отримувати ЗМІ від цих органів безпосередньо або через їх інформаційні служби чи бути зібрана працівниками ЗМІ.
Інформаційні служби (інформаційні управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління та центри громадських зв’язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів державної влади та місцевого самоврядування збирають, аналізують, опрацьовують і оперативно надають інформацію про діяльність цих органів у повному обсязі ЗМІ, крім випадків, передбачених ЗУ «Про державну таємницю».
Для висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування їх інформаційні служби мають право використовувати такі форми підготовки та оприлюднення інформації:
Ø випуск і поширення бюлетенів (спеціальних бюлетенів), прес-релізів, оглядів, інформаційних збірників, експрес-інформації тощо;
Ø проведення прес-конференцій, брифінгів, організація інтерв’ю з керівниками органів державної влади та місцевого самоврядування для працівників вітчизняних і зарубіжних ЗМІ;
Ø підготовка та проведення теле- і радіопередач;
Ø забезпечення публікацій (виступів) у ЗМІ керівників або інших відповідальних працівників органів державної влади та місцевого самоврядування;
Ø створення архівів інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування;
Ø інші форми поширення офіційної інформації, що не суперечать законодавству України.
Більше того, для висвітлення власної діяльності, органи державної влади та місцевого самоврядування мають право засновувати або бути співзасновниками друкованих чи аудіовізуальних ЗМІ в порядку, встановленому законодавством України, і в межах коштів, що виділяють з державного чи місцевих бюджетів на висвітлення їх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяють на забезпечення функціонування цих органів.
Інформаційні агентства, створені в Україні відповідно до ЗУ «Про інформаційні агентства», також мають право на поширення інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.
Інформаційні агентства України, незалежно від їх виду, відповідно до Конституції України і ЗУ «Про інформаційні агентства» на договірних засадах збирають, опрацьовують, створюють, готують до поширення офіційну інформацію про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, випускають і поширюють інформаційну продукцію про діяльність цих органів. Державні інформаційні агентства систематично інформують громадськість про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, перебування вищих посадових осіб у робочих поїздках по Україні, а також про візити офіційних державних делегацій і вищих посадових осіб в інші країни, прийом зарубіжних офіційних делегацій і посадових осіб інших держав.
На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України державні інформаційні агентства зобов’язані передавати тексти їх екстрених виступів і заяв з важливих питань державного життя.
Розглянемо окремі положення чинного законодавства, у яких містяться вимоги оприлюднювати інформацію про діяльність конкретних органів державної влади.
Так, ЗУ «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначає, що діяльність Національної ради є відкритою, а її рішення — доступними для суб’єктів інформаційних відносин. Національна рада щорічно готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року та невідкладно надсилає звіт до ВРУ і Президента України. Звіт про діяльність Національної ради на засіданні ВРУ представляє голова Національної ради.
У звіті Національної ради зазначають:
Ø визначені Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору завдання на звітний період і підсумки їх виконання;
Ø інформація про внесені за звітний період зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору;
Ø визначені Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору завдання на наступний звітний період;
Ø підсумки ліцензування телерадіомовлення за звітний період;
Ø інформація про дотримання телерадіоорганізаціями ліцензійних умов і умов ліцензій;
Ø інформація про дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки вітчизняного продукту у програмах (передачах);
Ø інформація про дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу та спонсорування;
Ø інформація про дотримання вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу в статутних фондах телерадіоорганізацій і вимог до установчих і статутних документів телерадіоорганізацій;
Ø засновники (власники) телерадіоорганізацій, оцінювання стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку.
Після проведення виборів і референдумів Національна рада оприлюднює звіт про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній і референдумів.
За результатами розгляду звіту Національної ради ВРУ може висловити недовіру Національній раді. Якщо недовіру висловив і Президент України, це має наслідком відставку всього складу Національної ради.
ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» також передбачає обов’язок інформування громадськості: з метою привернення уваги громадськості до проблем дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, центральний орган виконавчої влади з питань телебачення та радіомовлення:
Ø забезпечує систематичний випуск теле- і радіопередач за спеціальними сюжетами для висвітлення питань соціального та правового захисту, фінансової підтримки, працевлаштування та забезпечення житлом дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, висвітлення проблем, що стоять перед такими дітьми, перед закладами, в яких вони перебувають на утриманні та вихованні;
Ø сприяє поширенню реклами щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
Ø пропагує усиновлення та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, громадянами України, виконання регіональних програм надання практичної допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, запровадження шефства над ними з боку трудових колективів, громадських організацій, благодійних фондів тощо.
ЗУ «Про інформацію» визначено, що державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню. Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових установ, заінтересованих організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених Законом про інформацію, а також ЗУ «Про державну статистику».
Положення про порядок надання екологічної інформації визначає також обов’язок оприлюднювати інформацію: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, інші органи виконавчої влади, підприємства, установи й організації забезпечують оприлюднення інформації через ЗМІ про:
Ø стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів;
Ø надзвичайні екологічні ситуації та заходи щодо їх ліквідації та джерела забруднення;
Ø розроблення та прийняття екологічних програм, планів дій, а також документів з питань екологічної політики;
Ø екологічні проблеми галузі чи регіону та можливі шляхи їх вирішення з метою залучення населення до участі у прийнятті рішень, що стосуються навколишнього природного середовища;
Ø наміри щодо розміщення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, які вимагають проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище;
Ø наміри щодо видання відповідних документів на використання природних ресурсів місцевого значення, а також на забруднення навколишнього природного середовища, що видають у межах їх повноважень;
Ø ідентифіковані живі змінені організми у відповідності до міжнародних угод, які можуть бути імпортовані в країну;
Ø досвід співпраці з громадськістю у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки;
Ø інші екологічні аспекти чи фактори, що є важливими для громадськості при здійсненні нею громадської екологічної експертизи чи реалізації інших екологічних прав.
Порядок розгляду звернень громадян у Держмитслужбі України, інших митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях передбачає, що керівництво митного органу зобов’язане організувати інформування громадськості про роботу щодо забезпечення конституційного права громадян на звернення шляхом публікування у ЗМІ не рідше одного разу на півріччя матеріалів про результати цієї роботи, огляду звернень громадян і роз’яснень з найактуальніших питань митної справи.
Начальників митних органів зобов’язано забезпечити публікування не рідше одного разу на рік у ЗМІ графіків особистого прийому громадян. У випадку внесення змін до цих графіків, митні органи зобов’язані одразу проінформувати про це громадськість.
Важливим засобом виконання обов’язку органів державної влади та місцевого самоврядування оприлюднювати інформації про свою діяльність є існування їх офіційних видань. Так, Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2006 р. № 103 затверджено Положення про бюлетень «Вісник Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення», яке є офіційним виданням Національної ради і призначений для працівників телебачення, радіомовлення, зв’язку, ЗМІ, широких кіл громадськості.
Бюлетень створено з метою інформування громадськості, телерадіоорганізацій про рішення, положення, документи, прийняті Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, а також публікацій матеріалів, спрямованих на реалізацію державної політики у галузі телебачення та радіомовлення (конкурсні оголошення на канали і частоти мовлення, соціологічні дослідження тощо).
Положення про офіційні друковані видання Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку затверджено Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 01.04.2004 р. № 88. Офіційні видання існують і в інших органах державної влади. Вони виконують обов’язки останніх щодо оприлюднення офіційної інформації.
3. Особливості доступу до інформації про діяльність Верховної Ради України, Президента України, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування
Відповідно до ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні ЗМІ» встановлено загальні основи висвітлення діяльності ВРУ. Порядок і форми обов’язкового висвітлення діяльності ВРУ аудіовізуальними ЗМІ (виконання державного замовлення) визначають окремою Постановою ВРУ на весь період повноважень ВРУ чергового скликання.
Голова ВРУ в установленому порядку організовує роботу Апарату ВРУ щодо укладання договорів з телерадіоорганізаціями про висвітлення діяльності ВРУ.
Постанова ВРУ від 25 травня 2006 року № 4-V «Про порядок висвітлення роботи першої сесії ВРУ п’ятого скликання», наприклад, прийнята з метою ширшого, повного й об’єктивного інформування громадян України, міжнародної спільноти про діяльність єдиного законодавчого органу країни ВРУ. З цією метою постановлено:
Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення, Державному комітету телебачення і радіомовлення України відповідно до вимог ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні ЗМІ», «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», Бюджетного кодексу України, статті 3 Регламенту ВРУ в порядку обов’язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України забезпечити розміщення державного замовлення на висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання.
Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України відповідно на Першому загальнонаціональному каналі Національної телекомпанії України та на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України забезпечити у повному обсязі пряму трансляцію:
1. складення присяги народними депутатами України;
2. відкриття першої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання;
3. розгляд організаційних питань першої сесії ВРУ нового скликання;
4. розгляд інших питань згідно з окремими рішеннями про це ВРУ.
Національній телекомпанії України (далі — НТКУ):
Ø у дні пленарних засідань і проведення «Днів Уряду України» у ВРУ забезпечити трансляцію у вечірній час на Першому загальнонаціональному каналі НТКУ інформаційної телепрограми «Парламентський день» тривалістю 15 хвилин, виробництво якої покладено на апарат Верховної Ради України;
Ø забезпечити трансляцію щотижневих, по суботах, у вечірній час, 45-хвилинних телепередач, організацію та виробництво яких покладено на апарат ВРУ, за участю в них на пропорційній основі представників депутатських фракцій з погодженням з керівниками депутатських фракцій плану-графіка участі народних депутатів України. Національній радіокомпанії України (далі — НРКУ):
Ø здійснювати трансляцію пленарних засідань ВРУ, парламентських слухань у прямому ефірі на Першому загальнонаціональному каналі НРКУ;
Ø забезпечити організацію та пряму трансляцію щотижневих 45-хвилинних тематичних передач за участю в них на пропорційній основі представників депутатських фракцій.
Редакції газети Верховної Ради України «Голос України»:
Ø забезпечити постійне та всебічне висвітлення діяльності ВРУ, її пленарних засідань, роботи парламентських комітетів, а також депутатських фракцій в обсягах, пропорційних їхній чисельності, та заходів, що проводять у ВРУ;
Ø оперативно подавати звіти пленарних засідань ВРУ з включенням до них, за рішенням ВРУ, результатів голосування кожного народного депутата України та по депутатських фракціях.