Недепозитні операції комерційних банків з формування
Ресурсної бази
У практичній банківській діяльності часто виникає ситуація, коли капіталу та залучених банком депозитних ресурсів недостатньо для здійснення активних операцій (кредитних, інвестиційних тощо). Для покриття браку ресурсів, яка має назву «розрив фондів банку», можуть використовуватися ресурси, залучені у вигляді кредитів та позик шляхом здійснення банківських недепозитних операцій.
Недепозитні банківські операції по залученню коштів можуть проводитися також з метою підтримання ліквідності або з метою фінансового оздоровлення банку.
Суб’єктами недепозитних операцій по залученню коштів є комерційні банки та НБУ.
Для отримання можливості залучення додаткових коштів комерційний банк повинен відповідати певним критеріям:
- строк діяльності банку - не менше ніж один рік після отримання ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;
- наявність ліцензії НБУ на здійснення відповідних банківських операцій і письмового дозволу;
- наявність активів, які можуть бути прийняті НБУ у заставу;
- своєчасне погашення одержаних від НБУ кредитів та сплата процентів за користування ними.
В якості забезпечення кредитів і позик можуть виступати:
- державні облігації України;
- депозитні сертифікати;
- векселі суб'єктів господарювання-резидентів України, що враховані банком за дисконтною ставкою, не нижчою, ніж облікова ставка НБУ (в окремих випадках - векселі нерезидентів, авальовані іноземними банками з рейтингом, не нижчим, ніж «інвестиційний клас»);
- векселі банків, авальованими іншим банком;
- гарантія іншого банку-резидента;
- облігації місцевих позик, що вільно обертаються на ринку;
- цінні папери Державної іпотечної установи;
- облігації підприємств, що вільно обертаються на ринку ;
- іпотечні облігації (лише звичайні), що вільно обертаються на ринку (далі - іпотечні облігації);
- іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю (лише іменні документарні);
- подвійні складські свідоцтва;
- застава майнових прав, що виникли в банку в результаті укладення кредитного договору між ним та відповідним суб'єктом господарювання (тільки для кредитів рефінансування понад 14 днів);
- акції власників істотної участі в банку.
Для підтримання ліквідності банк може здійснювати наступні заходи:
1. Отримання міжбанківських кредитів. Ці операції надають можливість банкам з недостатнім обсягом ресурсів забезпечувати виконання резервних вимог НБУ та задовольняти потреби власних клієнтів у кредитах шляхом залучення необхідних для цього ресурсів інших комерційних банків, які мають тимчасовий надлишок грошових коштів.
Переваги операцій з міжбанківського кредитування такі:
- простота оформлення (взаємодія без посередників, узгодження умов по телефону, факсу, електронній пошті);
- швидкість здійснення (термін угоди від 1 дня до 2 місяців).
2. Отримання кредиту НБУ «овернайт». Кредит «овернайт» – це кредит строком на один робочий день. Такий кредит можуть отримати банки, які попередньо уклали генеральну кредитну угоду з НБУ та користуються постійно діючою лінією рефінансування.
Кредит «овернайт» видається на підставі заявки на його отримання (Додаток Д). Такий кредит може бути наданий під забезпечення або без нього (бланковий кредит). За умов надання бланкового кредиту застосовується режим блокування коштів на кореспондентському рахунку банку-позичальника в сумі наданого кредиту та процентів за користування ним на строк до його повернення.
При цьому, банки мають право звертатися за кредитом «овернайт» із забезпеченням не більше 15 разів протягом календарного місяця в розмірі не більше 70 % від суми визначеного та сформованого обов’язкового резерву за попередній період резервування; а за бланковим кредитом «овернайт» - один раз на тиждень у розмірі не більше 25 % від суми визначеного та сформованого банком обсягу обов’язкового резерву.
3. Участь комерційних банків в тендері НБУ на підтримання ліквідності. НБУ здійснює рефінансування банків строком до 14 днів та до 90 днів шляхом проведення кількісного або процентного тендера.
Кількісний тендер - тендер, на якому НБУ наперед установлює ціну (процентну ставку), за якою банки можуть одержати кредити рефінансування або розмістити в НБУ кошти.
Процентний тендер - тендер, під час оголошення якого банки у своїх заявках до НБУ зазначають ціну (процентну ставку), за якою вони погоджуються одержати кредит рефінансування або розмістити кошти.
НБУ повідомляє банкам про проведення тендера щотижня у п'ятницю засобами електронної пошти.
Тендери проводяться щосереди з такою періодичністю:
- три середи підряд - рефінансування строком до 14 днів;
- одна середа - рефінансування строком до 90 днів.
Банк, який планує взяти участь у тендері, має заздалегідь подавати до територіального управління НБУ документи для здійснення перевірки запропонованого ним виду забезпечення, що приймається НБУ.
4. Здійснення операцій «репо». НБУ може проводити з банками операції прямого або зворотного репо.
Операція прямого репо - це кредитна операція, що ґрунтується на договорі про купівлю НБУ державних облігацій України з портфеля банку або банківських металів (перша частина договору репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні облігації України або банківські метали (друга частина договору репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату.
Операція зворотного репо - це депозитна операція, що ґрунтується на договорі про продаж НБУ зі свого портфеля державних облігацій України з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату;
НБУ може здійснювати операції «репо» шляхом:
- безпосередньої домовленості з банком щодо купівлі (продажу) державних облігацій України, банківських металів;
- проведення тендера заявок банків щодо участі в операціях прямого репо з державними облігаціями України.
НБУ може здійснювати тільки операції строкового репо (строк операції чітко визначений), але не більше ніж на 30 календарних днів. Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення цієї операції.