Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію у рамках роботи та позначатися арабськими цифрами, наприклад:
РОЗДІЛ 1
ФІНАНСОВА САНАЦІЯ...
РОЗДІЛ 2
...
і т. ін.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у рамках кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номеру розділу та порядкового номеру підрозділу, що поділені крапкою, наприклад:
1.1. Характеристика страхового менеджменту
1.2. та т. ін.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію у рамках кожного підрозділу.
Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номеру пункту, що розділені крапкою, наприклад:
1.1.1. Теоретико – методологічні основи...
1.1.2. та т. ін.
Номер підпункту складається з номеру розділу, порядкового номеру підрозділу, порядкового номера пункту та порядкового номера підпункту, що розділені крапкою, наприклад:
1.1.1.1. Класифікація елементів ...
1.1.1.2. та т. ін.
Якщо розділ або підрозділ складаються з одного пункту (або пункт складається з одного підпункту), його нумерують.
Ілюстрації.
Ілюстрації (схеми, рисунки, графіки, діаграми та ін.) слід розміщати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання у тексті.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщають під ілюстрацією.
За необхідності під ілюстрацією розміщають пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Ілюстрація позначається «Рис. 2.1. Схема розміщення...». Дана назва розміщається по центру сторінки після ілюстрації, наприклад:
Рис. 2.1. Схема розміщення...
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами у порядковій нумерації в рамках розділу, за виключенням ілюстрацій, що наведені у додатках.
Номер ілюстрації складається з номеру розділу та порядкового номеру ілюстрації, що розділені крапкою, наприклад: Рис. 3.2. – другий рисунок третього розділу.
Закінчувати розділ, підрозділ, пункт, підпункт ілюстрацією без наступного за нею тексту не допускається.
Переліки.
Переліки, за необхідності, можуть бути наведені усередині пунктів чи підпунктів. Перед переліком ставиться двокрапка.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розміщення переліків першого рівня.
Таблиці.
Цифровий матеріал, як правило, оформляється у відповідності з рисунком.
Таблицю слід розміщати у роботі безпосередньо після тексту, де вона згадується вперше або на наступній сторінці.
На всі таблиці повинні бути посилання у тексті.
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами у порядковій нумерації в рамках розділу, за виключенням таблиць, що наведені у додатках.
Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці, що розділені крапкою, наприклад: Таблиця. 2.1 – перша таблиця другого розділу.
Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (окрім першої великої) та розміщають над таблицею по центру. Назва повинна бути стислою та відображати зміст таблиці.
Таблиця _______
(номер)
Назва таблиці
| Головка | Заголовки граф (колонок) | |||||
| Підзаголовки граф | ||||||
| Рядки | ||||||
| (горизонтальні ряди) | ||||||
| Боковик (графа для заголовка рядка) | Графи (колонки) |
Рис. Структурна схема таблиці
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи одну частину під другою, або рядом, або зробивши перенос частини таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її головку та боковик.
При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик замінити відповідно номерами граф або рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Слово «Таблиця ___» вказують один раз з права над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження табл. __» з вказівкою номера таблиці.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.
Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. Наприкінці заголовків та підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки та підзаголовки граф вказують у однині.
Закінчувати розділ, підрозділ, пункт, підпункт таблицею без наступного за нею тексту, що її пояснює не допускається.
Виноски.
Пояснення до окремих даних, що наведені у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
Виноски позначаються надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.
Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.
Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, цифри, символу, речення, до якого дають пояснення та перед текстом пояснення.
Текст виноски розміщують під таблицею, або наприкінці сторінки та відокремлюють від таблиці або тексту рискою довжиною 30 – 40 мм., що проведена у лівій частині сторінки.
Текст виноски починають з абзацного відступу та друкують через один інтервал. Наприклад:
Цитата у тексті: «Концепція трансформації … - холдинг1)».
Відповідна виноска:
________________________________
1)Холдинговою компанією є підприємство, що володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств.