Вимоги безпеки при експлуатації виробничих будівель і споруд

Експлуатація промислових будівель і споруд регламентується положенням про технічної експлуатації промислових будівель і споруд. В організації повинні бути розроблені інструкції для працівників , а також організаційні та інші документи щодо забезпечення безпеки, збереження та експлуатаційної надійності виробничих будівель і споруд шляхом організації належного догляду за ними , своєчасного і якісного їх ремонту та постійного технічного нагляду за їх станом. Загальне керівництво комплексом робіт із забезпечення належного технічного стану промислових будівель і споруд покладається на головного інженера (технічного директора ) організації.

4.При виникненні ситуації небезпечної для здоров’я працівника він може не виконувати роботу: згідно з законом Про охорону праці

Білет№4

1. Ергономічні вимоги до організації робочого місця при виконанні робіт сидячі.

Робоче місце — це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників.Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника, підвищувати його продуктивність праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте доцільно виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла. Організація робочого місця передбачає:

— правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

— вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

— раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

— урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

2. Обовязки роботодавця щодо забезпечення безпечних умов і охорони праці.

Чинне законодавство зобов’язує роботодавця раціонально використовувати виробничі будівлі, споруди, устаткування, територію, здійснювати захист працюючих від впливу шкідливих та небезпечних чинників, утримувати робочі місця у відповідності до вимог санітарно – гігієнічних нормативів. Відповідно до номенклатурних заходів стосовно охорони праці роботодавець має розробляти плани таких заходів, узгоджувати їх з професійними спілками й включати до колективного договору, а також виділити цільові кошти та необхідні матеріальні ресурси. Порядок використання цих коштів визначається в колективному договорі і контролюється трудовим колективом. В обов’язки роботодавця входить:

правильна організація процесу виробничої діяльності, створення відповідних умов;

забезпечення виконання трудової і виробничої дисципліни, дотримання законодавством про працю й правил щодо охорони праці. За порушення працівником зазначених зобов’язань роботодавець може застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення з роботи.

3. Нещасні випадки на виробництві.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

До гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.

Визнаються пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

- проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

- прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 також у випадках:

- природної смерті працівника під час перебування на підземних роботах;

- нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

- які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

4.На які об'єкти поширюється чинність закону про охорону праці й кодексу законів про працю україни на всі підприємства й організації незалежно від форми власності

Білет№5

1. Порядок розробки і затвердження інструкції з охорони праці.

Інструкція з охорони праці є важливим документом, що регламентує діяльність працівників будь-якого підприємства. Особливе положення інструкцій з охорони праці в регулюванні трудової діяльності закріплено законодавчо. Порядок розробки інструкцій з охорони праці встановлюється Методичними рекомендаціями з розробки інструкцій з охорони праці, затвердженим Міністерством праці й соціального розвитку України. Відповідно до них, інструкція з охорони праці для працівника розробляється, виходячи з його посади, професії або виду виконуваної роботи, на основі міжгалузевої, або галузевої типової інструкції з охорони праці, вимог безпеки, викладених в експлуатаційній, і ремонтній документації організацій-виготовлювачів устаткування, а також у технологічній документації організації з урахуванням конкретних умов виробництва. Ці вимоги викладаються стосовно до посади, професії працівника або виду виконуваної роботи. Інструкція з охорони праці визначає порядок і умови безпечного виконання роботи. У ній відбиваються вимоги по безпеці експлуатації встаткування, безпечному виконанню технологічних процесів і по загальних питаннях умов праці. Інструкція повинна бути конкретна, і повністю охоплювати комплекс питань, що забезпечують безпеку праці на робочому місці. В інструкцію з охорони праці рекомендується включати наступні розділи:

1. Загальні вимоги безпеки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5. Вимоги безпеки по закінченні роботи.

 

2.Організація експлуатації освітлювальних установок.

Основним завданням експлуатації освітлювальних установок є забезпечення умов зорової роботи і комфортності світлового середовища, закладеного при її проектуванні. Одним з основних завдань служби експлуатації є збереження кількісних і якісних параметрів ОУ, прийнятих у проекті, оскільки вони визначають ефективність і комфортність освітлення. Правильна експлуатація освітлювальних установок заключається в забезпеченні їх безперебійної роботи і підтримці необхідної освітленості кожного виробничого приміщення. Це досягається уважним обслуговуванням установок, регулярним чищенням освітлювальних приладів, своєчасною заміною ламп, що вийшли з ладу, виконанням поточного і капітального ремонтів.

Огляд і ремонт освітлювальних установок (чищення світильників, зміну ламп і плавких вставок, ремонт мережі) оглядають при відключеній напрузі.

Для нормальної експлуатації освітлювальних установок необхідно мати виконавчі креслення і схеми освітлювальної мережі об'єкту.

При прийманні в експлуатацію освітлювальних установок перевіряють:

відповідність проекту всіх елементів освітлювальної установки;

надійність контактів і правильність роботи комутуючих апаратів (вибірково);

надійність закріплення освітлювальних приладів, щитків, вимикачів, штепсельних розеток і інших елементів електроосвітлювального обладнання (вибірково);

якість виконання захисного заземлення;

опір ізоляції освітлювальної мережі;

відповідність дійсній освітленості прийнятою в проекті або потрібною по нормах.

В процесі експлуатації систематично контролюють постійну напругу на світильниках на окремих ділянках мережі і усувають причини, викликаючи втрати або коливання напруги.

Вся освітлювальна мережа і апарати установок піддаються періодичним перевіркам і профілактичним ремонтам. Терміни проведення оглядів і ремонтів залежать від умов навколишнього середовища, в якому працює освітлювальне устаткування.

Норми освітленості

3. Параметри мікроклімату

• температура повітря;

• температура поверхонь;

• відносна вологість повітря;

• швидкість руху повітря;

• інтенсивність теплового опромінення

Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну темпе-ратуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості і т.п.

Нормування параметрів мікроклімату

здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату.

Оптимальні - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.

Допустимі - допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.

Параметри мікроклімату нормуються залежно від наступних факторів:

1) періоду року; 2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню; 3) виду робочого місця.

1. Період року :

а) теплий (середньодобова температура навколишнього повітря більше +10 0С);

б) холодний (середньодобова температура навколишнього повітря менше +10 0С).

4.Неповнолітні проходять медогляд перед початком роботи

Білет№6

1.Види відповідальності за порушення вимог і правил охорони праці

порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі, і внаслідок порушення правил охорда, праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму діисну шкоду І за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.

2. Позачергова перевірка знань з охорони праці керівників і спеціалістів

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці. Посадові особи, у тому числі фахівці з питань охорони праці підприємств, де стався нещасний випадок (професійне отруєння) груповий або із смертельним наслідком, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці в порядку, встановленому Типовим положенням, якщо комісією з розслідування встановлено факт порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці.Позачергове навчання з метою ознайомлення з новими нормативно-правовими актами з охорони праці може проводитися у формі семінарів.

3. Першочергові заходи, які вживаються у зв'язку з нещасним випадком на виробництві

Про кожний нещасний випадок потерпілий або очевидець сповіщає безпосереднього керівника робіт. Керівник робіт зобов'язаний:

- Негайно організувати першу допомогу потерпілому і при необхідності його доставку до закладу охорони здоров'я;

- Повідомити роботодавцю або особі, їм уповноваженому, про нещасний випадок;

- Вжити невідкладних заходів щодо запобігання розвитку аварійної ситуації та впливів травмуючого фактора на інших осіб;

- Зберегти до початку розслідування нещасного випадку обстановку, якою вона була на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших людей і не призведе до аварії). У разі неможливості її збереження - зафіксувати обстановку, що склалася (схеми, фотографії тощо).

 

При груповому нещасному випадку на виробництві (2 і більше осіб), важкому або із смертельним результатом роботодавець або уповноважена ним особа протягом доби зобов'язані повідомити:

а) про нещасний випадок, що сталося в організації:

- До державної інспекції праці

- В прокуратуру з місця події НС;

- В орган виконавчої влади

б) про НС, що сталося в індивідуального підприємця:

- В державну інспекцію праці;

- В прокуратуру за місцем державної реєстрації як індивідуального підприємця;

- До органу виконавчої влади;

- До територіального органу держнагляду (для підконтрольного об'єкта).

У випадках гострого отруєння роботодавець або уповноважена ним особа повідомляють також в територіальний орган санітарно-епідеміологічної служби

Роботодавець зобов'язаний забезпечити своєчасне розслідування НС на виробництві та його облік. Для чого негайно створює комісію у складі не менше 3-х чоловік, куди включаються: спеціаліст з охорони праці, представники роботодавця, профспілкового органу або іншого уповноваженого працівниками представницького органу. Комісію очолює роботодавець або уповноважена ним особа. Склад комісії затверджується наказом роботодавця. Керівник, відповідальний за безпеку праці на ділянці, де стався НС, до складу комісії не включається.

На приватному підприємстві в комісію входять: індивідуальний підприємець (або його представник), довірена особа потерпілого, спеціаліст з охорони праці (може залучатися на договірній основі).

НС на виробництві, який стався з відрядженим особою, розслідується комісією, утвореною роботодавцем, на виробництві якого стався НС з включенням повноважного представника організації (індивідуального підприємця), яка направила працівника. Неприбуття представника не є підставою для зміни термінів розслідування.

Для розслідування групового, важкого НС або із смертельним результатом до комісії також включаються: державний інспектор з охорони праці, представники органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (за згодою), представник територіального об'єднання профспілок. Очолює комісію державний інспектор з охорони праці

На вимогу потерпілого (або його родичів) у розслідуванні може брати участь його довірена особа. Роботодавець або голова комісії зобов'язані на вимогу довіреної особи ознайомити його з матеріалами розслідування.

При великих аваріях з людськими жертвами 15 і більше осіб розслідування проводиться комісією, призначеною урядом

4.Хто одержує пільги й компенсації за важкі й шкідливі умови праці

Всі працюючі на робочих місцях з важкими і шкідливими умовами праці

Білет№7