Матриця найкоротших відстаней на ТМ
| В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | В6 | В7 | |
| А1 | |||||||
| А2 | |||||||
| А3 |
А1 
В1 = 3; А2 
С1 
В1 = 9;
А1 В1 
В2 =14; А2 С1 
В2 =13;
А1 
А2 С2 В3 =23; А2 С2 В3 =16;
А1 А2 В5 В4 =17; А2 В5 В4 =10;
А1 А2 В5 =14; А2 В5 = 7;
А1 В7 В6 = 9; А2 В6 = 9;
А1 В7 = 5; А2 
В7 = 8;
А3 
С1 В1 =15;
А3 В3 В2 =19;
А3 В3 = 8;
А3 С2 
В4 =16;
А3 С2 В4 В5 =19;
А3 С1 А2 
В6 =23;
А3 С1 А1 
В6 =21;
Рис. 4. Маршрути найкоротших відстаней
Четвертий етап полягає в складанні за вихідними даними ТМ (рис. 3) і отриманими даними табл. 63 класичної ТТ (табл. 65) і розв'язання отриманої ТЗ стандартними методами – спочатку складання опорного плану перевезень (допустимо методом мінімального вузла відправлення-одержання вантажу (див. табл. 65)) і подальше його поліпшення (наприклад методом потенціалів).
У результаті проведених перетворень ми маємо збалансовану, не вироджену ТЗ. Вартість реалізації цієї ТЗ при вартості 1 ткм рівною 1 у.г.о. складе:
L0 = 1 у.г.о. × (30 × 3 + 30 × 14 + 60 × 9 + 80 × 5 + 30 × 13 + 120 × 10 +
+ 50 × 7 + 40 × 19 + 60 × 8) = 4630 у.г.о.
Побудуємо потенціали всіх рядків і стовпців ТТ або вершин ТМ (табл. 66) і перевіримо всі її вільні від перевезень клітки на предмет перерозподілу в них вантажопотоків:
A1B3:0+3=3<23; A1B4:0+11=11<17; A1B5:0+8=8<14;
A2B1:-1+3=2< 9; A2B3:-1+3=2 < 16; A2B6:-1+9=8< 9; A2B7:-1+5=4<8;
A3B1:5+3=8<15; A3B4:5+11=16=16; A3B5:5+8=13<19; A3B6:5+9=14<23;
A3B7:5+5=10<21.
Таблиця 65
Опорний план перевезень
| B1 | B2 | B3 | B4 | B5 | B6 | B7 | Запаси ai | Ci | ||
| A1 | 859 | |||||||||
| A2 | 728 | |||||||||
| A3 | 12110 | |||||||||
| Замовлення bj | 
| |||||||||
| Cj | 271 | 466 | 477 | 435 | 403 | 414 | 342 |
Таблиця 66
ТТ з потенціалами
| B1 | B2 | B3 | B4 | B5 | B6 | B7 | Ui | |
| A1 | ||||||||
| A2 | -1 | |||||||
| A3 | ||||||||
| Uj |
План є оптимальним, тому що усі вільні від перевезень вантажу клітки ТТ задовольняють умові оптимальності. Тому його подальше поліпшення за допомогою методу потенціалів є не доцільним.
Перейдемо до останнього п'ятого етапу формування МММ – етапу представлення результатів знайденого оптимального плану перевезень на ТМ.
Представлення результатів здійснюється двома способами – у вигляді відповідних маршрутів (див. нижче) і у графічному вигляді (рис. 5), причому оптимальні маршрути формуються автоматично за допомогою відповідної програми на підставі даних другого етапу:
По маршруту з А1 до В1 довжиною в 3 км веземо 30 т вантажу.
По маршруту з А1 до В1 довжиною в 3 км, потім з В1 до В2 довжиною в 11 км веземо 30 т вантажу.
По маршруту з А1 до В7 довжиною в 5 км, потім з В7 до В6 довжиною в 4 км веземо 60 т вантажу.
По маршруту з А1 до В7 довжиною в 5 км веземо 80 т вантажу.
По маршруту з А2 до С1 довжиною в 4 км, потім з С1 до В2 довжиною в 9 км веземо 30 т вантажу.
По маршруту з А2 до В5 довжиною в 7 км, потім з В5 до В4 довжиною в 3 км веземо 120 т вантажу.
По маршруту з А2 до В5 довжиною в 7 км веземо 50 т вантажу.
По маршруту з А3 до В3 довжиною в 8 км, потім з В3 до В2 довжиною в 11 км веземо 40 т вантажу.
По маршруту з А3 до В3 довжиною в 8 км веземо 60 т вантажу.
Рис. 5. Розподіл оптимальних маршрутів перевезення вантажу на ТМ