Розділ I. Розрахунок рекуперативних теплообмінників 3 страница
кг/с
4. Визначаємо коефіцієнти тепловіддачі з боку пари, що конденсується, і киплячої води [3].
4.1 Коефіцієнт тепловіддачі при плівковій конденсації пари на горизонтальних трубах:
- тут - температура стінки труби.
4.2 Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі при бульбашковому кипінні рідини, що рухається у трубах. Попередньо потрібно визначити співвідношення коефіцієнтів тепловіддачі при кипінні у великому об’ємі і при русі однофазної рідини в трубах
,
4.2.1 Коефіцієнт тепловіддачі при кипінні у великому об’ємі [3]:
4.2.2. Коефіцієнт тепловіддачі при русі рідини в трубах
Число Рейнольдса:
Для перехідного режиму руху в діапазоні залежність для числа Нуссельта наступна [3]:
Поправка , тому що
. З таблиць [3] знаходимо
.
- при визначальній температурі, рівній середній між температурами теплоносіїв:
0С.
Вт/(м2К)
Для даного значення температури стінки
Вт/(м2К)
При коефіцієнт тепловіддачі залежить тільки від інтенсивності паротворення [3]:
5. Визначаємо щільність теплового потоку.
5.1. Складаємо рівняння для розрахунку щільності теплового потоку, переданого від пари, що конденсується, до стінки і від стінки до киплячої рідини (термічним опором сталевої стінки нехтуємо):
Вт/м2
Вт/м2
У зв'язку з тим, що температура стінки не відома, ведемо розрахунок методом послідовних наближень.
5.2 Задаючись значеннями в діапазоні
0С, розраховуємо відповідні величини
і
. Дані заносяться в таблицю.
Таблиця 1.4
Значення щільності теплового потоку з боку кожного теплоносія у залежності від середньої температури стінки
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
3,26·105 | ||||
2,8·105 | 5,846·103 | |||
2,4·105 | 58,793·103 | |||
1,9·105 | 226,84·103 | |||
2281,11·103 |
Будуємо графік залежності щільності теплових потоків від температурного напору.
|

Рис. 1.5 Залежність щільності теплового потоку і
від температурного напору.
5.3 Перетин кривих дозволяє знайти значення температурного напору, температури стінки і щільність переданого теплового потоку:
0С;
0С;
Вт/м2.
6. Розраховуємо площу теплообмінної поверхні:
м2
1.3 Розрахунок теплообмінників із трьома теплоносіями
Задача 1.8. У теплообміннику з трьома теплоносіями здійснюється охолодження природного газу (потік ), що рухається в міжтрубному просторі. У трубах протікають метанові фракції, що нагріваються, (потоки
і
). Робочі характеристики процесу такі.
Температура природного газу на вході в апарат: К; тепловий потік, переданий від природного газу (теплоносій
):
Вт; водяний еквівалент теплоносія
:
Вт/к.
Температура метанової фракції (потік ) на вході:
К, коефіцієнт теплопередачі від потоку
до
:
Вт/(м2К), водяний еквівалент потоку
:
Вт/К.
Температура метанової фракції (потік ) на вході:
К, коефіцієнт теплопередачі від потоку
до
:
Вт/(м2К),
Вт/К; відношення площ поверхонь теплообміну потоків "с" і "b"
. Визначити площі теплообмінних поверхонь
і
.
Рис. 1.6 Схема теплообмінника з трьома теплоносіями
Розв’язання
Рівняння для теплового потоку, відданого теплоносієм "а", відповідно до[1,4] має такий вигляд:
, Вт
де - корені характеристичного рівняння;
,
,
,
,
,
.
.
1. Знаходимо значення ,
,
,
,
,
,
,
,
:
м2
м-2.
Вт/м2
м-2;
м-2
Вт
Вт
Вт
2. Розраховуємо коефіцієнти в рівнянні для теплового потоку:
Вт
Вт
Вт
Підставляючи в рівняння для теплового потоку вже відомі величини, одержуємо:
Проводимо розв’язання цього рівняння методом послідовних наближень, що полягає в підборі значення , яке перетворює рівняння в тотожність. Даному рівнянню задовольняє значення
м2.
3. Знаходимо значення :
м2.
Значення м2.
4. Визначаємо тепловий потік, переданий теплоносієві :
, Вт
5. Знаходимо температури теплоносіїв у другому крайньому перерізі теплообмінного апарата:
К;
К;
К.
2. Розрахунок рекуперативних теплообмінників періодичної дії
2.1 Розрахунок теплообмінників із паровим обігрівом
Задача 2.1.Водонагрівач-акумулятор з паровим обігрівом служить для нагрівання води протягом хв. від
0С до
0С. Суха насичена водяна пара надходить у пучок горизонтальних алюмінієвих труб діаметром
мм. Тиск пари на вході
МПа. Температура стінки труб нижча температури пари на 4 0С. Об’єм води в акумуляторі складає 0,5 м3. Визначити необхідну поверхню теплообміну.
Розв’язання
Формула для площі теплообмінної поверхні, необхідної для нагрівання води від до
за час
[1,7]:
1. Знаходимо необхідні для розрахунку теплофізичні властивості теплоносіїв.
Для води, що нагрівається:
визначальна температура 0С
при цій температурі властивості води відповідно рівні (табл. 1 Додатку):
кг/м3;
кг/м3;
м2/с;
Вт/(мК);
;
;
кДж/(кгК);
К-1
Для конденсату при температурі насичення (табл. 2 Додатку):
при МПа -
0С
кг/м3;
Па·с;
густина сухої насиченої пари кг/м3
коефіцієнт поверхневого натягу Н/м;
Вт/(мК),
кДж/(кгК)
2. Середній коефіцієнт тепловіддачі при конденсації пари, що рухається в трубах [8]:
,
де - критерій Вебера
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі при плівковій конденсації на горизонтальних трубах за формулою Нуссельта [3]:
Вт/(м2К)
Розраховуємо :
Вт/(м2К)
3. Середній коефіцієнт тепловіддачі при природній конвекції для горизонтальних труб визначаємо по [3].
Число Релея:
Для діапазону число Нуссельта розраховується за таким рівнянням:
Коефіцієнт тепловіддачі від поверхні труб до води:
Вт/(м2К)
4. Розраховуємо коефіцієнт теплопередачі:
Вт/(м2К)
5. Маса води, що нагрівається:
кг
6. Площа поверхні теплообміну:
м2
Задача 2.2. Нагрівання води здійснюється в акумуляторі за рахунок теплоти сухої насиченої пари, що конденсується. Пара тиском МПа протікає у вертикальних трубах діаметром
мм, довжина кожної труби
м, кількість труб
шт. Вода нагрівається у баку об’ємом 0,6 м3 від
0С до
0С. Коефіцієнт теплопередачі
Вт/(м2К). Визначити час нагрівання.
Розв’язання
1. Розраховуємо поверхню теплообміну:
м2
2. Властивості води, що нагрівається, при визначальній температурі 0С (табл. 1 Додатку):
кг/м3;
кДж/(кгК)
2. Визначаємо тривалість нагрівання [1,7]:
с
2.2 Розрахунок теплообмінників із обігрівом однофазним теплоносієм
Задача 2.3.Водонагрівач-акумулятор з водяним обігрівом (рис. 2.1) служить для нагрівання 900 кг води протягом 30 хв. від
0С до
0С. Витрата води, що гріє - 3 т/ч, її температура на вході -
0С. Вода, що гріє, зі швидкістю
м/с протікає по горизонтальним трубам діаметром
мм, матеріал труб – сталь,
Вт/(мК). Визначити необхідну поверхню теплообміну.
Розв’язання.
1. Виписуємо теплофізичні властивості теплоносіїв, що гріє і нагрівається (Табл. 1 Додатку). Приймаємо як визначальну температуру води, що гріє, на вході в апарат, оскільки вихідна температура не задана й у процесі роботи вона буде безупинно підвищуватися. Визначальна температура води, що нагрівається, - середня за час нагрівання : 0С.
:
кг/м3;
м2/с;
Вт/(мК);
0С:
кг/м3;
м2/с;
Вт/(мК);
К-1,
2. Розраховуємо коефіцієнт тепловіддачі від води, що гріє, до внутрішньої поверхні труби.
Число Рейнольдса:
Число Нуссельта при турбулентному плині рідини в трубах [3]:
Тут - при визначальній температурі, рівній середній між температурами теплоносіїв:
0С.
Коефіцієнт тепловіддачі з боку рідини, що гріє:
Вт/(м2К)
3. Розраховуємо середній за час нагрівання коефіцієнт тепловіддачі від поверхні труб до рідини, що нагрівається.
Розраховуємо число Релея:
Тут 0С - різниця температур стінки і теплоносія, що нагрівається, у розрахунку приймаються їхні середні значення.
Розраховуємо число Нуссельта. Для горизонтальних труб в умовах вільної конвекції при критеріальне рівняння має вигляд [3]:
Розраховуємо коефіцієнт тепловіддачі з боку середовища, що нагрівається:
Вт/(м2К)
4. Розраховуємо коефіцієнт теплопередачі:
Вт/(м2К)
5. Визначаємо площу теплообмінної поверхні, що необхідна для нагрівання води до заданої температури за час 30 хв. [1,7], знайшовши попередньо водяний еквівалент води, що гріє: