Охорона об'єктів авторського права та суміжного права
На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлення прав на об'єкти авторського права не настільки формалізовано.
Виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконаннябудь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права,що міститься на кожному примірнику твору і складається з латинської букви © в колі, імені (найменування) власника авторського права і року першого опублікування твору.
Якщо за публічне використання літературно-художніх і музичних творів авторів - постійних жителів України нараховується авторська винагорода, автори для одержання гонорару реєструють ці твори в УААСП у порядку, обумовленому "Інструкцією про порядок обліку авторів, реєстрації творів і розподілу гонорару", що затверджено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10. Автори, яким виплачуються лише договірні й інші разові суми, в Установі не реєструються, їхні права, звичайно, охороняються договірним правом.
Власник авторського права для одержання свідоцтва про авторствона оприлюднений твір у будь-який час протягом терміну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах.
Державна реєстрація здійснюється відповідно до встановленого порядку УААСП, що складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій.
Після реєстрації прав автору видається свідоцтво. При виникненні суперечки реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.
Варто враховувати ту обставину, що авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне правона використання такого твору належить особі, з якою автор знаходиться у трудових відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором.
Охорона майнових прав авторів на Україні діє протягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти.
Безстроково охороняються законом право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі і репутації автора.
Закон України "Про авторське право і суміжні права" охороняє права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення.Охорона суміжних прав здійснюється без завдання шкоди охороні творів авторським правом.
Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм і відеограм, а також організації мовлення повинні дотримуватись прав авторів і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і виконавців.
Оформлення суміжних прав також не вимагає виконаннябудь-яких формальностей. Виробники фонограм і відеограм, а також для оповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм і відеограм чи на їхніх упаковках проставляти знак охорони суміжних прав,що складається з латинської літери Р у колі; імені (найменування) власника суміжних прав і року першої публікації фонограми. Наприклад: ©Apreleska Sound Production 1995. Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково. Майнові прававиконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення охороняються протягом 50 років. Термін охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання,перше опублікування, перша передача).
Вільне використання твору – це можливість, що витікає з обмежень авторського права, безоплатно використовувати твір у певних випадках і без отримання на це дозволу, однак дотримуючись певних умов, встановлених чинним законодавством, в основному, що стосується немайнових прав автора. Використання твору без згоди автора Закон України “Про авторське право і суміжні права” визначає як вільне використання. Дозволяється в окремих зазначених Законом випадках вільне використання творів без згоди автора і без виплати йому авторської винагороди та вільне використання твору без згоди автора, але з виплатою йому авторської винагороди. Останнє (з виплатою винагороди) відтворення творів, зафіксованих у звуко- і відеозаписах, допускається виключно в особистих цілях. У цьому випадку винагорода виплачується у формі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнання (аудіо- відеоапаратури тощо) та матеріальних носіїв (звуко-, відеоплівок, касет, лазерних дисків, компакт-дисків тощо), які використовуються для такого відтворення.
Без згоди автора або ін. особи, що має авторське право, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається зокрема:
- використання цитат з опублікованих творів;
- використання літературних і художніх творів як ілюстрацій у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку або зображення навчального характеру;
- відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або ін. повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій;
- видання випущених у світ творів спеціальним шрифтом для сліпих;
- публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів;
- відтворення з інформаційною метою у періодичних виданнях, передачах публічно виголошених промов, звернень, доповідей та ін.;
- відтворення творів для судового та адміністративного провадження.
Без згоди автора вільне відтворення творів допускається для навчання, в обсязі виправданому поставленій меті.
Вільне використання творів передбачає репродукування правомірно опублікованих творів одиничним примірником без здобуття прибутку, зокрема це дозволяється робити бібліотекам та архівам для відновлення, заміни втрачених та зіпсованих примірників, а також для надання іншим бібліотекам.
Окрему групу видів вільного використання творів становлять деякі випадки використання комп’ютерних програм і баз даних (наприклад, користувач комп’ютерної програми або бази даних може здійснювати їх адаптацію, тобто вносити в них зміни тільки з метою забезпечення функціонування комп’ютерної програми чи бази даних на конкретних технічних засобах користувача або під управлінням конкретних програм користувача), а також записи короткострокового використання здійснюваних організаціями ефірного мовлення.