Особливості визначення складових частин норм часу.
Першою складовою норми часу є час підготовчо-заключної роботи ТІІ3. Зміст і загальна тривалість підготовчо-заключного часу залежить від типу виробництва, характеру виробничого процесу і операції, що підлягає нормування, організації праці та якості обслуговування робочого місця.
Як самостійна частина норми часу підготовчо-заключного часу визначається лише в індивідуальному та мало серійному виробництві.
Для найтиповіших організаційно-технічних умов виробництва розроблені нормативи часу.
Основний час Т0 великою мірою залежить від фізико-хімічних властивостей предмета праці, технічних характеристик засобів виробництва та рівня його організації.
В усіх інших випадках основний час встановлюють безпосередньо на підприємствах аналітичним або сумарним методами.
Допоміжні прийоми так само, як і елементи підготовчо-заключної роботи, піддаються типізації. Це дозволяє розробляти стабільні нормативи допоміжного часу 7\ для типових організаційно-технічних умов виробництва.
За відсутності готових нормативів допоміжний час можна визначити методом хронометражних спостережень або шляхом мікро елементного нормування.
Час обслуговування робочого місця Тоб встановлюється в розрахунку на одиницю продукції або на зміну. Перший спосіб застосовується при поштучному випуску продукції в індивідуальному та серійному виробництві, другий - на механічних процесах у масовому виробництві, а також в апаратурних процесах.
При нормуванні операцій механічної обробки в умовах масового і серійного виробництва окремо розраховують час технічного обслуговування Ттсх і час організаційного обслуговування Торі
„ „ а теж
1 = У х ;
""' " 100 т -т х а °Рг
""'" ""х юо '
де а тех. - норматив часу на технічне обслуговування у процентах від основного (машинного) часу;
а орг - норматив часу на організаційне обслуговування у процентах від оперативного часу.
У мало серійному та індивідуальному виробництві, а також при нормуванні ручних (монтажних і т.п.) робіт загальний час обслуговування робочого місця розраховують за нормативами у процентах від оперативного часу.
„ т а оо
Т - - Г х----- .
"" "" 100
де а об - норматив часу на обслуговування робочого часу у процентах від оперативного часу.
Час особистих потреб Тос згідно з трудовим законодавством для всіх працівників незалежно від умов праці дорівнює 2% тривалості зміни, це становить приблизно Юхв на 8-годинний робочий день.
Час відпочинку працівника Тв залежить від наявності та рівня чинників, які впливають на працездатність людини:
- фізичний зусиль;
- нервового напруження;
- темпу роботу;
- робочої пози;
- монотонності праці;
- мікроклімату у робочому приміщенні;
- забрудненості повітря;
- виробничого шуму;
- вібрації, обертань та поштовхів;
- освітлення робочої зони.
Розглядаючи складові норми штучного часу, слід підкреслити, що оперативний час циклічно повторюється з кожним черговим виробом. Час обслуговування робочого місця, відпочинку та особистих потреб не повторюється з кожним виробом, а включається до складу штучного часу, виходячи з нормативів виражених у процентах.
Таким чином, формула штучного часу залежно від типу виробництва має такі модифікації:
а) для масового виробництва:
„ „ „,, ахТо а,(То + Щ в(То + Тд)
Тшт = То + Ід + — + -^^ + —: -;
100 100 100
б) для серійного виробництва:
_, _,. (а + в)(То + Тд)
Тшт = То + Тд + — ;
в) для індивідуального, мало серійного і серійного виробництв на
ручних процесах:
Тшт = Топ ,
де а.\ - норматив технічного обслуговування робочого місця в процентах від основного часу;
а2 - норматив організаційного обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;
а - норматив обслуговування робочого місця в процентах від оперативного часу;
в - нормативі часу на відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу;
с - норматив часу на обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби в процентах від оперативного часу.