Випробування товару у ринкових умовах
Розробка прототипу товару
На цьому етапі формується другий рівень товару - товар у реальному виконанні. Створюється прототип товару - перші дослідні зразки, споживчі переваги матеріалізуються у конкретному товарі, що потребує прийняття рішень: про параметри виробу - функціональні параметри, дизайн, масу, колір та ін.; про упаковку; про торгову марку. Рішення щодо параметрів нового виробу не обмежується формуванням лише технічних параметрів, оскільки дуже часто саме ринкові параметри (смак, запах, колір, форма виробу) забезпечують ринковий успіх товару.
Випробування товару у ринкових умовах
Цей етап є імітацією виходу фірми на ринок з новим товаром, мета якого - визначити у реальних умовах шанси товару на успіх. Суть етапу тестування товару в ринкових умовах полягає у тому, що перед виведенням на загальнонаціональний ринок товар попередньо продається на обмеженій кількості ринків. Випробування товару в умовах реального ринку може здійснюватися двома методами.
7. Виробництво та реалізація продукції
Після успішного тестування ринку розпочинається заключний етап - повномасштабне виробництво товару та виведення його на ринок.
На даному етапі необхідно визначитися з таких питань: «Де випускати товар? Яким сегментам, ринкам пропонувати цей товар на і тершому етапі? Коли виводити товар-новинку на ринок? Яку стратегію виведення на ринок обрати?»
Основними причинами невдач є:
- «проштовхування» своїх ідей високопоставленими керівниками;
- переоцінювання обсягу ринку для нового товару;
- невдала конструкція нового товару;
- невірне позиціювання і рекламування;
- поверхневий аналіз ринку (недооцінювання затримки по
ширення товару на ринку);
- виробничі проблеми;
- недостача фінансових ресурсів;
- проблеми комерціалізації.
4. Життєвий цикл товару визначає послідовність періодів існування товару фірми на ринку та описує динаміку обсягу продажу виробів на ринку, розмір отриманого при цьому прибутку, характер дій споживачів і конкурентів, а також стратегію маркетингу виробника.
Розглянемо кожен із чотирьох етапів ЖЦТ.
1. Етап впровадження - період появи нового товару на ринку і поступового збільшення обсягу продажу. Основна мета маркетингу на цьому етапі - спонукати споживачів зробити пробні купівлі товару та налагодити розподіл нового товару.
Досягненню даної мети сприяє реалізація маркетингової стратегії, суть якої може бути визнана як «інновація». Конкретизуємо її зміст за кожним з «4Р» маркетингу.
За ступенем сприйняття нововведень, готовністю до його апробування споживачів можна розподілити на ряд характерних груп.
Новатори - першими визнають новий продукт, прихильні
до експерименту й ризику. З їх кількості особливо виділяються
ті, які формують думку, впливають на позицію інших груп споживачів.
Радикали - прихильники рішучих заходів в галузі технічної
політики підприємства, легко сприймають нові ідеї, йдуть на апробацію нововведень, однак виявляють певну обережність у своїх діях.
Ранні центристи - прогресивніша частина основних споживачів ринку певного виробу. Вони не виявляють миттєвої реакції на нововведення, проте на їх позицію впливає інформація, яка походить від новаторів і радикалів.
Пізні центристи - консервативніша частина основних споживачів нового виробу. Вони менш чутливі до інформації та слабше реагують на зміни.
Ретрогради, або консерватори,- отримують виріб останні
ми, звертають увагу на ціну нових виробів, з недовірою ставлять- сЯ до витонченої реклами і не сприймають новий товар до того часу, поки він не досягає етапу зрілості.
2. Етап зростання відбувається з моменту, коли фірма починає отримувати прибуток, що супроводжується швидким зростанням обсягу продажу і свідчить про те, що товар схвалено споживачами. Базова стратегія цього періоду називається «Переваги», оскільки вона побудована на врахуванні дій конкурентів, чисельність яких збільшується. Основна мета маркетингу на цьому етапі - «максимізація частки ринку».
Зростаюча активність конкурентів вимагає модифікації окремих характеристик товару, вдосконалення упаковки, сервісу. Ціни продовжують залишатися високими, хоча і трохи нижчими від цін на етапі впровадження.
3. Етап зрілості. Фірма має докласти значних зусиль для стабілізації попиту на свою продукцію. Маркетингова мета на цьому етапі: максимізація прибутку і стабілізація частки ринку, а стратегія, яка відповідає етапу зрілості, має назву «Захист».
Основне завдання маркетингу на цьому етапі - продовження ЖЦТ. Цього можна досягти трьома засобами:
- модифікація товару;
- репозиціювання марки з метою привернення уваги нових
сегментів споживачів;
- пошук нових сфер використання товару.
4. Етап спаду. У цей період споживачі переходять на використання нового товару. Кількість конкурентів зменшується, обсяги реалізації і прибуток знижуються.
Процес зняття товару з ринку може бути здійснено з використанням таких стратегій:
- Рішучий вихід з ринку. Підприємство практично припиняє
виробництво даних виробів, і врі зусилля спрямовує на розробку
та виведення на ринок нових товарів.
- Поступовий вихід з ринку. Підприємство поступово скорочує обсяги виробництва і збуту продукції, що дає йому можливість перегрупувати ресурси і не дозволяє постійним споживачам продукції підприємства різкозмінити свої переваги.
Комерційний вихід з ринку. Підприємство вже на початку етапу спаду продає або передає на певних умовах право виробництва даного виробу іншому підприємству. Така стратегія виходу з ринку дає змогу отримати додаткові кошти і разом з тим не знизити рівня довіри споживачів.
5. Товарна марка — ім'я, термін, знак, малюнок або їхнє сполучення, призначені для ідентифікації товарів і послуг одного продавця або їхніх груп і диференціації їх від товарів та послуг конкурентів.
Атрибути марки: марочні назви, марочний знак, товарний знак, авторське право.
Фірмове ім'я (марочна назва) - літера, слово, група літер або слів, які можна вимовити та пов'язуються у свідомості споживачів із певною фірмою або товаром.
Фірмовий знак- символ, малюнок, колір або поєднання кількох кольорів, які можна зобразити графічно. Фірмовий знак є частиною товарної марки, яку можна визначити візуально.
Товарний знак (юридичний термін - «знак на товари та послуги») - це товарна марка або її частина, яка захищена юридично та охороняється чинним законодавством. Він захищає виключні права продавця на користування марочною назвою або марочним знаком.
Авторське право - виключне право на відтворення, публікацію й продаж змісту та форми літературного, музичного або художнього твору.
Логотип - це аналог фірмового імені, це спеціально розроблений начерк повного або скороченого найменування фірми, «фірмовий» підпис підприємства.
Значення товарної марки полягає у наступному:
- товарна марка надає можливість споживачеві швидко розрізняти товари різних виробників;
- вказує, яке підприємство відповідає за випущений на ринок продукт;
- гарантує певний рівень якості;
- полегшує сегментацію ринку, створює індивідуальний образ товару;
- підвищує престиж продукції, якщо дістав визнання на ринку;
- допомагає виведенню на ринок нової продукції під відомим товарним знаком.
За своєю функціональною сутністю торгова марка є багатогранною категорією.
Торгова марка є важливим нематеріальним активом фірми, що має ринкову вартість й може бути внесена у бухгалтерський баланс.
Виробник, який випускає свій виріб у вигляді марочного товару, використовує стратегії маркування товарів. їх існує чотири:
- стратегія групових марок;
- стратегія багатомарочного підходу;
- стратегія колективних марочних назв для окремих асорти
ментних груп товарів;
- стратегія поєднання фірмового імені з індивідуальною мар
кою товару.
Можна виокремити декілька підходів до оцінювання вартості торгової марки.
Метод витрат заміщення торгової марки - цінність торгової марки обчислюється як витрати, пов'язані з заміщенням даної марки аналогічним продуктом, який за своїми характеристиками відповідає торговій марці, але поки ще не має відомого імені.
Метод надмірних нагромаджень - дає можливість визначити, наскільки зростає доход від використання визначеної торгової марки.
Метод витрат - підсумовування всіх грошових витрат даного підприємства, зроблених для «розкручування» марки, іноді з урахуванням інфляції.
Метод прогнозованих витрат на проведення рекламної компанії є спрощеним варіантом витратного методу, оскільки опирається на припущення, що реклама є провідним інструментом, за допомогою якого марка набуває сили, а іншими засобами можна зневажити. Даний метод грошової цінності марки припускає оцінювання витрат на рекламу, що доведеться здійснити для того, аби досягти нинішньої популярності торгової марки.
Метод роялті припускає оцінювання суми, яку компанія мала б заплатити третій стороні, якби вона не володіла своєю маркою, а придбала права на її використання. Цей метод часто використовують податкові інспекції західних країн.
6.Якість — це сукупність властивостей продукції, що характеризують її призначення, особливості, корисність і здатність задовольняти конкретні потреби споживачів.
Показниками якості продукції є характеристика її технічного рівня: експлуатаційні властивості, міцність, надійність, зовнішній вигляд, рівень технічного обслуговування, продуктивність та ін.
Показники якості виготовлення продукції характеризують відповідність готового виробу вимогам нормативно-технічної документації, тобто стандартам, кресленням, специфікаціям.
Конкурентоспроможність продукції — це її здатність бути виділеною споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмам и-конкурентами.
Найбільш конкретним методом оцінювання конкурентоспроможності є її розрахунок на основі головних параметрів продукції, тобто технічних, економічних, нормативних і патентно-правових показників.
Технічні - класифікаційні (особливості продукції, її належність до конкретної групи, типу, виду); технічної ефективності (новизна технічного рівня продукції); конструктивні (основні проектно-конструкторські рішення, надійність і довговічність, технологічність); ергономічні (відповідність продукції особли- востям і властивостям організму людини); естетичні (зовнішній вигляд і форма продукції); екологічні (відповідність вимогам захисту навколишнього середовища).
Економічні - дають вартісне оцінювання витрат споживача на придбання й експлуатацію продукції, тобто ціни споживання: ціна товару, витрати на транспортування, установку, наладку, купівлю технічної документації, навчання персоналу, технічне обслуговування, ремонт, пальне, електроенергію, сплату податків, утилізацію відходів.
Нормативні - визначають відповідність продукції обов'язковим стандартам.
Патентно-правові - визначають патентну відповідність продукції, тобто наявність у виробі оригінальних технологічних рішень, ще не підпадають під дію існуючих патентів.