Порядок виконання завдання.
Розрахунково-графічна робота
з інженерної геодезії (спецкурс)
на тему:
«Підготовка даних для перенесення будівлі на місцевість»
Група 301-СВ
Студентка Костенко Н. О.
Залікова книжка № 06050
Викладач: Хазін С. В
Полтава 2009
Тема: Підготовка даних для перенесення будівлі на місцевість.
Завдання 1 – Графічний метод підготовки розмічувальних даних .
Визначити графічно розмічувальні дані (кути, лінії) для перенесення на місцевість осей будівлі.
Завдання 2 – Графоаналітичний метод підготовки розмічувальних даних.
Визначити розмічувальні елементи (кути, лінії) для перенесення на місцевість полярним способом повздовжньої осі будівлі.
Завдання 3 – Визначення проектної позначки підлоги будівлі.
Визначити проектну позначку чистої підлоги першого поверху будівлі.
Вихідні дані:фрагмент плану ділянки будівництва (масштаб 1:500, висота перерізу рельєфу 0,5 м) із запроектованою будівлею (в осях) і вказаною лінією проектної розмічувальної основи (видано викладачем).
Завдання 1 – Графічний метод підготовки
розмічувальних даних .
У цьому методі розмічувальні елементи (довжини ліній, кути) вимірюємо графічно за допомогою масштабної лінійки й транспортира безпосередньо на плані, який задано в завданні. Вимірювання проводимо для всіх чотирьох точок перетину осей будівлі А1, А2, Б1, Б2 відносно опорної лінії І-ІІ і точки І способами перпендикулярів, полярних координат, лінійної та кутової засічок. Буквені позначення величин показуємо на схемі (рис 1.1). Для спрощення кожний спосіб показуємо лише один раз для якоїсь точки, а вимірювання проводимо усіма способами для всіх точок. Точність вимірювання довжин становить 0,1 м, кутів -
. Результати заносимо у таблицю 1.
Таблиця 1. Розмічувальні елементи.
| Спосіб підготовки | ||||||||
| Точки | Перпендикулярів | Полярних координат | Лінійної засічки | Кутової засічки | ||||
,м
| ,м
|
| ,м
| ,м
| ,м
|
|
| |
| А1 | 11,0 | 18,6 | 30032і | 21,6 | 21,6 | 38,0 | 16047і | 30032і |
| А2 | 28,7 | 28,1 | 45037і | 40,15 | 40,15 | 39,35 | 46051і | 45037і |
| Б1 | 1,35 | 36,15 | 2007і | 36,2 | 36,2 | 18,85 | 4004і | 2007і |
| Б2 | 19,0 | 45,60 | 22035і | 49,4 | 49,4 | 21,2 | 63041і | 22035і |
Рис1.1 Буквені позначення розмічувальних елементів

Завдання 2 – Графоаналітичний метод підготовки розмічувальних даних.
У цьому методі розмічувальні елементи (довжини ліній, кути) знаходимо із розв’язку обернених геодезичних задач, використовуючи координати опорних точок І, ІІ і двох точок перетину осей будівлі А1, А2. Координати вимірюємо графічно на плані. Кінцева мета - знайти кути
та довжини ліній d для перенесення на місцевість повздовжньої осі будівлі А1-А2 відносно опорної лінії І-ІІ способом полярних координат.
Порядок виконання завдання.
2.1 Складаємо схему прив’язки будівлі.
Складаємо схему прив’язки будівлі, показуємо опорні точки, точки перетину осей будівлі й розмічувальні елементи
та d (рис 2.2).
|
Рис 2.2 Схема прив’язки будівлі
2.2 Визначаємо коефіцієнти деформації паперу.
Коефіцієнти визначаємо за формулами:

- дійсні віддалі між сусідніми лініями координатної сітки, мм;
- номінальна віддаль (дорівнює 100 мм).
2.3 Вимірюємо координати точок.
За допомогою масштабної лінійки й циркуля-вимірника вимірюємо координати x і y опорних точок І, ІІ та точок А1, А2 повздовжньої осі будівлі.
Формули для обчислень:

- координати точки;
- координати нижньої (для х) та лівої (для у) ліній сітки квадрата, в якому знаходиться точка;
- прирости координат точки відносно взятих ліній сітки;
- коефіцієнти деформації паперу.
Точність обчислень – 0,01 м, результати вимірювань і обчислень заносимо в таблицю 2.
Таблиця 2. Коефіцієнти деформації
Паперу і координати точок
| Координати | Точки | |||
| І | ІІ | АІ | А2 | |
| 200,00 | 200,00 | 200,00 | 200,00 |
| 2,00 | 22,00 | 1,50 | 14,00 |
| 2,02 | 22,20 | 1,52 | 14,14 |
| 202,20 | 222,20 | 198,50 | 185,86 |
| 150,00 | 150,00 | 150,00 | 150,00 |
| 10,00 | 43,00 | 12,50 | 28,00 |
| 10,10 | 43,40 | 12,60 | 28,28 |
| 139,90 | 193,40 | 162,06 | 178,28 |
2.4 Розв’язуємо обернені геодезичні задачі.
Обернені геодезичні задачі розв’язують для визначення дирекцій них кутів ліній І-ІІ, І-А1, І-А2, за якими обчислюють розмічувальні кути
, і розмічувальні довжини d. Вихідні дані – координати точок (таблиця 2).
Обчислення проводимо у такому порядку (таблиця 3):
1. Виписуємо із таблиці 2 координати точок, при чому умовно точка І приймається за початкову для всіх трьох ліній, по яких розв’язуються обернені задачі, а точки ІІ, А1, А2 – за кінцеві.
2. Обчислюємо прирости координат ліній:

3. Визначаємо тангенси румбів ліній:

4. Знаходимо значення румбів ліній:

При чому чверть румба визначаємо за знаками приростів координат:
5.
Переходимо від румбів до дирекційних кутів ліній, виходячи із чвертей румбів:
| Чверть румба | Значення дирекційног кута |
| Пн С |
|
| Пд С |
|
| Пд З |
|
| Пн З |
|
6. Обчислюємо довжини ліній:
Контроль:
(розбіжність до 0,05 м).
Дії з тригонометричними функціями виконуємо із точністю до 5 знака після коми, інші обчислення – до 0,01 м.
Таблиця 3. Розв’язування обернених задач і кути 
| Елементи формул | І (п) | ||
| ІІ (к) | А1 (к) | А2 (к) | |
| 193,40 | 1621,60 | 178,28 |
| 139,90 | 139,90 | 139,90 |
| +53,50 | +22,70 | +38,38 |
| 222,20 | 198,50 | 185,86 |
| 202,20 | 202,20 | 202,20 |
| +20,00 | -3,70 | -16,34 |
| 2,675 | -6,135 | -2,349 |
| Пн.Сх.
| Пд.Сх.
| Пд.Сх.
|
| Пн.Сх.
| Пд.Сх.
| Пн.Сх.
|
|
|
|
|
| 0,1609 | 0,3917 | |
| 0,9870 | 0,9201 | |
| 22,996 | 41,716 | |
| 22,999 | 41,713 | |
| 22,998 | 41,715 |
2.5 Обчислюємо кути
.
Відповідно схеми прив’язки обчислюємо кути 

2.6 Складаємо розмічувальне креслення.
У масштабі плану (1:500) копіюємо точки основи І, ІІ і запроектовану будівлю в осях А1-А2, Б1-Б2. Відповідно до схеми прив’язки виписуємо числові значення розмічувальних елементів: 
Рис 2.3 Розмічувальне креслення

Завдання 3 – Визначення проектної позначки підлоги будівлі.
Позначка чистої підлоги визначається як середнє арифметичне із позначок чотирьох рогів запроектованої будівлі (точки А1, А2, Б1, Б2) плюс умовна висота фундаменту (приймаємо 1 м).
Позначки окремих точок визначаємо на топографічному плані методом інтерполяції або екстраполяції. При цьому використовуємо нанесені на план горизонталі (висота перерізу рельєфу 0,5 м), а також точки, розташовані в районі запроектованої будівлі, для яких відомі позначки. Використані горизонталі й точки, а також принцип визначення позначок показуємо на схемі. При обчисленні використовуємо формули:

- визначувана позначка;
- позначки точок, за якими визначається невідома позначка;
- відповідно закладення між точкою з позначкою Н1 і точкою будівлі та між точками з відомими позначками;
Н0 – позначка чистої підлоги першого поверху.
Результати обчислень заносимо у таблицю 4.
Таблиця 4. Обчислення позначок рогів будівлі.
| Точки будівлі | (м)
| (мм)
| (мм)
| (м)
| (м)
|
| А1 | 152,00 | 43,0 | 79,0 | 0,1 | 152,05 |
| А2 | 152,00 | 9,0 | 81,0 | 0,1 | 152,01 |
| Б1 | 152,00 | 53,0 | 118,0 | 0,1 | 152,04 |
| Б2 | 152,00 | 7,0 | 57,0 | -0,14 | 151,98 |


,м
,м
,м
,м
,м
(м)
(м)
(м)