Паралінгвістика
Стандартні етикетні ситуації. Системна мовних формул
Етикетна формула — це фразеологізовані речення, готові до вжитку стандартизовані мовні конструкції. За допомогою словесних формул висловлюється взаємовідношення при зустрічі і розставанні, дякуванні або вибаченні, у ситуації знайомства й у багатьох інших випадках. їх арсенал в українській мові надзвичайно багатий.
Принцип використання етикетних формул, крім універсального принципу ввічливості, — це принцип відповідності мовної ситуації. Обстановка спілкування (офіційна / неофіційна) і фактор адресата (соціальний статус, особисті заслуги, вік, стать, ступінь знайомства) є визначальними при виборі етикетних формул.
Формули знайомства:
Мене звуть (звати)... Моє прізвище, ім'я...
Формули привітання та побажання:
Зі святом Вас!
Наше щире вітання...
Формули прощання:
Усього найкращого!
До зустрічі!
Передавайте мої щирі вітання/
Формули згоди:
Добре!
Згода!
Гаразд!
Формули відмови:
Ні, дякую
Дякую, не треба (не варто). Мені дуже шкода, але ні. На (превеликий) жаль, ні. Шкодую, але ні.
Формули подяки:
Вельми Вам вдячний!
Я Вам безмежно вдячний!
Щиро дякую!
Формули відповіді на подяку:
Радий, що допоміг Вам
Звертайтеся, будь ласка, ще
Формули вибачення:
Я прошу вибачення Я перепрошую
Формули звертання:
Пане!
Добродію!
Пані!
Добродійко!
Вельмишановне товариство!
Колеги! Дорогі друзі
Формули прохання:
Будьте люб'язні!
Чи не хотіли б Ви...
Чи не бажаєте Ви...
Формули запрошення:
Запрошую Вас...
Від імені... запрошую Вас на...
Використання паралінгвістичних засобів у спілкуванні
Паралінгвістика
Паралінгвістика (грецьк.раrа— біля) вивчає сукупність невербальних засобів, які включені до мовленнєвого повідомлення і разом з вербальними засобами передають значеннєву інформацію. Розрізняють три види паралінгвістичних засобів:
ü фонаційні, до яких відносять тембр і силу голосу, темп мовлення, типи заповнення пауз (е-е-е..., м-м-м й ін.), особливості вимови звуків;
ü кінетичні, до яких відносять жести, тип обираної пози, міміку;
ü графічні, до яких відносять — почерк, способи графічних доповнень до букв, їх замінники, символи.
До засобів невербальної комунікації відносять, як правило, такі:
1. Тактильний контакт, що виражається в різноманітних формах — поштовхи, поплескування, погладжування і т.п.
2. Дистанція між співрозмовниками. Відстань між учасниками ділового спілкування свідчить про його формальність або неформальність, про ставлення партнерів один до одного.
3. Орієнтація, тобто просторове положення партнерів щодо один одного: обличчям, боком тощо. Орієнтація може змінюватися в залежності від ситуації і свідчить про ступінь суперництва або співробітництва.
4. Зовнішній вигляд. Основна мета тут — повідомити про себе. Через імідж ділові партнери інформують навколишніх про свій соціальний стан, вид діяльності, самооцінку і т.п.
5. Поза тіла. Поза звичайно вказує на певні міжособистісні стосунки, на соціальне становище партнера. Вона може змінюватися в залежності від настрою й емоційного стану людини. Однак при інтерпретації необхідно враховувати культурний потенціал людини і загальноприйняті етикетні умовності, яких варто дотримуватися у певних конкретних ситуаціях.
6. Кивок головою — використовується для схвалення або підтвердження чого-небудь, а також як сигнал, що дає партнерові підстави почати або продовжити діалог.
7. Вираз обличчя (міміка) — дає можливість для широкої інтерпретації, приховання або демонстрації емоцій, допомагає зрозуміти інформацію, передану за допомогою слів, сигналізує про ставлення до когось або чогось.
8. Жести — можуть бути не дуже виразні, наприклад, рухи голови або тіла, але використовуються паралельно з мовленням, аби. виділити у ньому певні елементи, підкреслити, а іноді й замінити.
9. Погляд — дозволяє зчитувати найрізноманітніші сигнали: від прояву інтересу до когось або чогось до демонстрації абсолютної зневаги. Вираз очей тісно пов'язаний з комунікацією.
10. Паравербальні й екстравербальні сигнали. Зміст висловлювання може змінюватися в залежності від того, яка інтонація, ритм, тембр були використані для його пере. дачі. Мовні відтінки впливають на зміст висловлювання, сигналізують про емоції, стан людини, її впевненість або сором'язливість.
Поведінка | Трактування | Висновок |
Руки зчеплені на | Захисна позиція | Переговори не завершені |
Легке постукування по столу | Нетерплячка | Переговори слід завершити |
Молитовно складені долоні, пальці трохи розставленні | Відчуття переваги, співрозмовник вважає себе хитрішим | Переконатися, що немае підступу, можливо, переговори треба завершити |
Співрозмовник потирає очі | Недовіра | Подумати |
Гризе нігті | Невпевненість, страх | Умови приймає, але невдоволений |
Легкий нахил голови вбік | Спокій, задоволення | Переговори можна завершувати |
Підняття голови та погляд вгору або нахил голови із зосередженим виразом | Почекай хвилинку, поміркую | Контакт припинити |
Рух голови та насуплені брови | Не зрозумів, повтори | Посилення контакту |
Посмішка, можливо легкий нахил голови | Розумію, мені нічого додати | Підтримка контакту |
Довгий нерухомий погляд в очі спів розмовнику | Хочу підкорити собі | Діяти за обставинами |
Ритмічне кивання головою | Ясно, зрозумів, що тобі потрібно | Підтримка контакту |
Погляд убік | Нехтування | Ухилення від контакту |
Погляд у підлогу | Страх та бажання втекти | Ухилення від контакту |