Визначте одне правильне твердження
Психолого-педагогічний факультет
Фізіологія вищої нервової діяльності
Навчальні тестові завдання
Визначте одне правильне твердження
1. Структурно-функціональною одиницею нервової системи є:
а) головний мозок,
б) спинний мозок,
в) нейрон,
г) нервовий центр.
2. Нейрон не має:
а) тіла,
б) аксона,
в) хроматофільної речовини,
г) дендритів.
3. Нейрон виконує такі функції:
а) сприймає, переробляє подразнення і передає їх до інших нейронів або різних органів чи тканин тіла,
б) сприймає, переробляє подразнення та передає їх до різних органів чи тканин тіла
в) сприймає, переробляє подразнення та передає їх до інших нейронів,
г) сприймає подразнення та передає їх до інших нейронів.
4. Нервовий імпульс до інших клітин нейрон передає за допомогою:
а) дендрита,
б) аксона,
в) мембрани тіла,
г) нейротрансмітера.
5. Нервовий імпульс до нейрона надходить через:
а) дендрити,
б) аксон,
в) нейроглію,
г) міонейрофібрили.
6. Протягом життя тварини чи людини нові нейрони:
а) утворюються до настання статевої зрілості,
б) утворюються за сприятливих умов,
в) утворюються лише до народження,
г) взагалі не утворюються.
7. Нейрон з ушкодженим аксоном:
а) неминуче гине,
б) налаштовує дендрити на функції аксона,
в) здатний утворити новий аксон,
г) продовжує функціонувати.
8. Головну роль у передачі нейронного сигналу виконують:
а) нейротрансмітери,
б) ферменти,
в) біоелектричні потенціали,
г) гормони.
9. Нейроглія не виконує функцію:
а) трофічну,
б) захисну,
в) опорну,
г) чутливу.
10. Комплекс нейронів, з’єднаних між собою відростками і виконуючих певну спільну регулюючу функцію, називається:
а) нервовим осередком,
б) нервовим центром,
в) нервовим вузлом,
г) нервовим ганглієм.
11. Нервовий центр не може бути:
а) дихальним центром,
б) периферичним нервовим центром,
в) простим нервовим центром,
г) комплексним нервовим центром.
12. Скупчення аксонів, вкрите сполучнотканинною оболонкою, називається
а) нервовим волокном,
б) міонейрофібрилою,
в) нервовим ганглієм
г) нервом.
13. Нерви, по яких збудження поширюється в напрямку ЦНС, називаються
а) асоціативними (вставними),
б) аферентними (доцентровими, чутливими),
в) еферентними (відцентровими, руховими),
г) мультиполярними.
14. Нерви, які передають збудження із ЦНС до іннервованого органа, називаються
а) аферентними (доцентровими, чутливими),
б) асоціативними (вставними),
в) мультиполярними,
г) еферентними (відцентровими, руховими).
15. Більшість нервів, стосовно передачі збудження, є
а) аферентними (доцентровими, чутливими),
б) змішаними, універсальними,
в) еферентними (відцентровими, руховими),
г) асоціативними (вставними).
16. Відділами центральної нервової системи є
а) головний мозок і периферійні ганглії,
б) головний та спинний мозок,
в) головний та спинний мозок, а також периферійні ганглії,
г) головний мозок і автономна нервова система,
17. 12 пар черепно-мозкових та 31 пара спинномозкових нервів, їх сплетіння та нервові вузли (ганглії) складають
а) периферійну нервову систему,
б) центральну нервову систему,
в) автономну нервову систему,
г) соматичну нервову систему.
18. Скупчення нейронів, які вкриті оболонкою і розташовані в різних частинах тіла поза межами ЦНС, називаються
а) гангліями (вузлами),
б) нервовими центрами,
в) нексусами,
г) синапсами.
19. Зв’язок організму з довкіллям через органи чуття та його рухову діяльність забезпечує нервова система
а) соматична,
б) автономна,
в) вегетативна,
г) центральна.
20. Нервова система, яка іннервує непосмуговані м’язи внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіри, серцевий м’яз і залози, а також здійснює трофічний вплив на скелетні м’язи, називається
а) соматичною,
б) периферійною,
в) автономною (вегетативною),
г) центральною.
21. Вегетативна нервова система складається із
а) нервових центрів у стовбурі головного мозку та спинному мозкові, периферійних нервових вузлів та нервових волокон,
б) нервових центрів у стовбурі головного мозку та спинному мозкові та нервових волокон,
в) нервових центрів у спинному мозкові та периферійних нервових вузлів,
г) периферійних нервових вузлів та нервових волокон.
22. Частина автономної (вегетативної) нервової системи, яка сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне напруження всіх його сил, називається
а) асоціативною,
б) парасимпатичною,
в) соматичною,
г) симпатичною.
23. Частина автономної (вегетативної) нервової системи, яка сприяє відновленню витрачених організмом ресурсів, називається
а) симпатичною,
б) асоціативною,
в) соматичною,
г) парасимпатичною.
24. Усі відділи вегетативної нервової системи підпорядковані вищим вегетативним центрам, розташованим у
а) великих півкулях головного мозку,
б) проміжному мозкові,
в) середньому мозкові,
г) мозочку.
25. Збудливість, провідність і гальмування є основними властивостями
а) нейрона,
б) нервової системи,
в) нервового закінчення,
г) нервового волокна.
26. Зони контакту нервових клітин між собою називаються
а) синапсами,
б) аксонами,
в) дендритами,
г) нейротрансмітерами.
27. Сіру речовину спинного мозку складають
а) тіла нейронів та їх відростки,
б) тіла нейронів та їх аксони,
в) тіла нейронів та їх дендрити,
г) тіла нейронів.
28. Білу речовину спинного мозку складають
а) пучки дендритів,
б) аксони та дендрити,
в) пучки аксонів,
г) тіла нейронів та їх аксони.
29. У передній частині сірої речовини спинного мозку розташовані нейрони
а) чутливі,
б) асоціативні,
в) рухові (відцентрові)
г) вставні.
30. У задній частині сірої речовини спинного мозку розташовані нейрони
а) монополярні,
б) рухові,
в) чутливі,
г) проміжні (вставні).
31. В спинномозкових вузлах, які розташовані поблизу спинного мозку, знаходяться нейрони
а) асоціативні (вставні, проміжні),
б) рухові (відцентрові),
в) чутливі (доцентрові),
г) диполярні.
32. Спинний мозок виконує дві основні функції:
а) збуджувальну та гальмівну,
б) рефлекторну та провідну,
в) рефлекторну та гальмівну,
г) збуджувальну та провідну.
33. Рефлекторні центри мускулатури тулуба, кінцівок, шиї, а також автономної (вегетативної) нервової системи розташовані в
а) середньому мозкові,
б) великих півкулях головного мозку,
в) проміжному мозкові,
г) спинному мозкові.
34. Вищим об'єднуючим і координуючим відділом нервової системи людини є
а) автономна нервова система,
б) центральна нервова система,
в) головний мозок,
г) соматична нервова система.
35. До головного мозку не належить мозок
а) середній,
б) асоціативний,
в) довгастий,
г) проміжний.
36. Мозочок, проміжний, середній та задній мозок складають
а) задній мозок,
б) передній мозок,
в) кінцевий мозок,
г) стовбур головного мозку.
37. Нервові центри дихальної, серцевої діяльності, судинорухові, приймання їжі (ссання, жування, ковтання, секреції слини і т.д.), захисні (чхання, кашлю, блювання, кліпання, виділення сліз і т.д.) розташовані в
а) довгастому мозкові,
б) мозочку,
в) середньому мозку,
г) проміжному мозку.
38. У координації складних рухових актів бере участь
а) міст,
б) мозочок,
в) довгастий мозок,
г) середній мозок.
39. Нервові центри рухових рефлексів очей та голови на світло і звук розташовані в
а) проміжному мозку,
б) великих півкулях головного мозку,
в) довгастому мозку,
г) середньому мозкові.
40. Центри регуляції вегетативних функцій організму, трансформації імпульсів від органів чуттів, а також окремі ендокринні залози (гіпофіз, епіфіз) розташовані в
а) проміжному мозку,
б) мозочку,
в) довгастому мозку,
г) середньому мозкові.
41. Регуляція процесів збудження та гальмування у всіх відділах центральної нервової системи здійснюється
а) базальними ядрами великих півкуль головного мозку,
б) корою головного мозку,
в) ретикулярною формацією,
г) гіпофізом.
42. Базальні, або підкоркові ганглії розташовані в
а) мозочку,
б) всередині великих півкуль головного мозку,
в) проміжному мозку,
г) довгастому мозку.
43. Окремі ділянки однієї півкулі з’єднують між собою волокна білої речовини
а) проекційні,
б) комісуральні,
в) асоціативні,
г) проміжні.
44. Симетричні частини обох півкуль з’єднують між собою волокна білої речовини
а) комісуральні,
б) асоціативні,
в) проекційні,
г) проміжні.
45. Волокна білої речовини, які виходять за межі півкуль і здійснюють двобічний зв'язок кори з відділами центральної нервової системи, що лежать нижче, називаються
а) проекційними,
б) асоціативними,
в) комісуральними,
г) проміжними.
46. Ділянки кори головного мозку, де розташовані нервові центри аналізаторів, називаються зонами
а) проекційними,
б) асоціативними,
в) автономними,
г) сенсорними.
47. Мовлення, мислення, почуття і вправні рухи контролюються нейронами, які розміщені в частці головного мозку
а) скроневій,
б) тім’яній,
в) лобовій,
г) потиличній.
48. Лімбічна система є комплексом нейронів, який об’єднує кіркові та середньомозкові центри із нижчими центрами регуляції функції організму і визначає
а) стан сенсорних систем,
б) розумову діяльність,
в) поведінку та емоції,
г) розумову діяльність та емоції.
49. Лімбічна система розташована у відділах головного мозку
а) проміжному, середньому та мосту,
б) проміжному та середньому,
в) великому, проміжному та середньому,
г) великому та мозочку.
50. Поширення імпульсів збудження, які надійшли від рецептора до відповідного нервового центра, на інші нервові центри називається
а) позитивною індукцією,
б) негативною індукцією,
в) іррадіацією,
г) домінантою.
51. Іррадіація здійснюється за допомогою численних відростків нейронів
а) кінцевих і вставних,
б) доцентрових і відцентрових (рухових),
в) відцентрових і вставних,
г) доцентрових (чутливих) і вставних.
52. Явище, коли збудження концентрується в певних групах нейронів, а збудливість сусідніх нейронів падає,. називається .
а) іррадіацією,
б) одночасною негативною індукцією,
в) гальмуванням збудження,
г) послідовною індукцією.
53. Явище, коли в нейронах, які були збуджені, виникає гальмування і, навпаки, після гальмування в тих же нейронах виникає збудження, називається
а) послідовною індукцією,
б) іррадіацією,
в) гальмуванням збудження,
г) одночасною негативною індукцією.
54. Тимчасово пануючий, головний у даний момент осередок стійкого тривалого збудження, завдяки якому при безперервному впливові на організм найрізноманітніших зовнішніх подразників досягається певна вибіркова, пристосувальна діяльність нервової системи, називається
а) іррадіацією,
б) домінантою,
в) послідовною індукцією,
г) одночасною індукцією.
55. Оберіть найточніше визначення рефлексу:
а) реакція у відповідь на подразнення,
б) реакція організму людини у відповідь на збудження,
в) реакція організму людини і тварини у відповідь на подразнення за участю нервової системи,
г) реакція організму тварини у відповідь на зовнішнє подразнення.
56. Шлях, яким здійснюється рефлекс, називається:
а) рефлекторна дуга,
б) ефекторний шлях,
в) ефекторна дуга,
г) рефлекторний шлях.
57. До складу простої рефлекторної дуги не входить:
а) вставний нейрон,
б) чутливий нейрон,
в) руховий нейрон,
г) рецептор.
58. Стереотипні реакції, які проявляються однаково у кожної особи одного виду та визначають певну, чітко окреслену програму поведінки, яка забезпечує пристосування до стабільних, характерних для конкретного виду умов життя, називаються рефлексами
а) зовнішніми,
б) позамежними,
в) умовними,
г) безумовними.
59. До безумовних рефлексів не належить:
а) міграційний,
б) статевий,
в) харчовий,
г) згасальний.
60. Безумовні рефлекси забезпечуються :
а) позакірковими відділами ЦНС,
б) позакірковими відділами ЦНС під впливом кори великого мозку,
в) корою великого мозку,
г) центрами проміжного мозку.
61. Складна цілісна система взаємозалежних безумовних рефлексів називається:
а) інстинктом,
б) інтуїцією,
в) динамічним стереотипом
г) спонуканням.
62. Заздрощі – це
а) емоційна реакція,
б) емоційне почуття,
в) емоційний стан,
г) настрій.
63. Тривога – це
а) емоційне почуття,
б) емоційна реакція,
в) емоційний стан,
г) .настрій.
64. Сміх – це
а) настрій,
б) емоційний стан,
в) емоційне почуття,
г) емоційна реакція.
65. Емоційні реакції здійснюються нервовими центрами
а) середнього мозку,
б) кори великого мозку,
в) мозочка,
г) проміжного мозку та підкіркових ядер лімбічної системи.
66. Емоції у дітей
а) виникають легко і нестійкі,
б) виникають легко і досить стійкі,
в) виникають повільно і нестійкі,
г) виникають повільно і досить стійкі.
67. Рефлекси, які виникають, закріплюються, згасають протягом життя, є суто індивідуальними і забезпечують більш досконале пристосування організму до мінливих умов життя, називаються
а) умовними,
б) позамежними,
в) безумовними,
г) зовнішніми.
68. Умовні рефлекси за рецепторною ознакою можуть бути:
а) інтероцептивними,
б) натуральними,
в) штучними,
г) слідовими.
69. На зорові, слухові, смакові, тактильні і температурні умовні рефлекси класифікуються за ознакою
а) асоціативною,
б) ефекторною,
в) рецепторною,
г) руховою.
70. На вегетативні та сомато-рухові умовні рефлекси класифікуються за ознакою
а) асоціативною,
б) рецепторною,
в) ефекторною,
г) штучною.
71. Харчові, серцево-судинні, дихальні, статеві, сечовидільні та інші умовні рефлекси належать за ефекторною ознакою до
а) сомато-рухових,
б) вегетативних,
в) асоціативних,
г) екстероцептивних.
72. Умовні рефлекси, які визначають характер взаємовідносин організму з навколишнім середовищем, належать за ефекторною ознакою до
а) вегетативних,
б) сомато-рухових,
в) екстероцептивних,
г) асоціативних.
73. Зовнішнє гальмування умовних рефлексів є:
а) згасальним,
б) диференціювальним,
в) умовним,
г) безумовним.
74. Природжена властивість нервової системи, яка виявляється у терміновому послабленні чи пригніченні поведінкового акту під дією стороннього подразника, називається гальмуванням
а) диференціювальним,
б) внутрішнім,
в) згасальним,
г) зовнішнім.
75. За умови відсутності підкріплення умовного сигналу виробляється
а) внутрішнє гальмування,
б) зовнішнє гальмування,
в) позамежне гальмування,
г) захисне.
76. Внутрішнє гальмування умовних рефлексів є:
а) натуральним,
б) умовним,
в) безумовним,
г) позамежним.
77. До внутрішнього гальмування умовних рефлексів не належить
а) запізнювальне,
б) згасальне,
в) позамежне,
г) диференціювальне.
78. Умовний рефлекс у вигляді сисних рухів на положення тіла для годування з’являється у дитини на кінець
а) 1-го тижня життя,
б) 1-го місяця життя,
в) відразу після народження,
г) 2-го тижня життя.
79. Чітке диференціювання штучних зорових і слухових умовних подразників формується у дитини протягом місяців життя
а) 3-4,
б) 1-2,
в) 5-6,
г) 7-8.
80. Слово стає важливим умовним подразником у віці
а) 6-9 місяців,
б) кінець 1-го – початок 2-го року,
в) відразу після народження,
г) 2-3 роки.
81. Великою міцністю відзначаються умовні рефлекси, вироблені до років життя
а) 7,
б) 5,
в) 3,
г) 11.
82. Утруднюється процес утворення умовних зв’язків на словесні сигнали та ослабляються усі види внутрішнього гальмування у
а) старших дошкільнят,
б) молодших школярів,
в) молодших дошкільнят,
г) підлітків.
83. До короткотривалої пам’яті не належить пам’ять
а) оперативна,
б) сенсорна,
в) робоча,
г) асоціативна.
84. Професійні навички, здатність читати і писати належать до пам’яті
а) робочої,
б) сенсорної,
в) довготривалої,
г) оперативної.
85. До видів пам’яті за характером запам’ятовування не належить пам’ять
а) образна,
б) оперативна,
в) емоційна,
г) умовно-рефлекторна.
86. Нервові центри, які розташовані в потиличних, скроневих та тім’яних зонах кори великого мозку і забезпечують сприймання, переробку та збереження зовнішньої інформації, складають функціональний блок
а) другий,
б) перший,
в) третій,
г) четвертий.
87. Функціональний блок, який забезпечує регуляцію активного стану кори великого мозку і розташований в ретикулярній формації, називається
а) другим,
б) першим,
в) третім,
г) четвертим.
88. Нервові центри, які розташовані в лобних долях кори великого мозку і забезпечують формування планів та програм дій, їх виконання і стратегію поведінки, складають функціональний блок
а) другий,
б) третій,
в) перший,
г) четвертий.
89. Здатність кори великого мозку розрізняти і вичленовувати окремі подразнення, диференціювати їх є виявленням її діяльності.
а) аналітичної,
б) асоціативної,
в) синтетичної,
г) оперативної.
90. Здатність кори великого мозку об’єднувати, узагальнювати збудження, що виникло в різних її ділянках під дією різних подразників є виявленням її діяльності.
а) аналітичної,
б) асоціативної,
в) синтетичної,
г) оперативної.
91. Послідовний ланцюг умовно-рефлекторний актів, які здійснюються в суворо визначеному і закріпленому в часові порядкові називається
а) динамічним стереотипом,
б) функціональним блоком,
в) оперативною пам’яттю,
г) довготерміновою пам’яттю.
92. До динамічних стереотипів не належить
а) ходьба,
б) кашель,
в) письмо,
г) гра на музичному інструменті.
93. Динамічний стереотип – результат діяльності кори великого мозку
а) асоціативної,
б) аналітичної,
в) синтетичної,
г) оперативної.
94. Система рефлекторних реакцій на конкретні сигнали, предмети і явища зовнішнього світу складає
а) абстрактне мислення,
б) 3-тю сигнальну систему,
в) 2-у сигнальну систему,
г) 1-у сигнальну систему.
95. Високорозвинена свідомість, абстрактне мислення та членороздільна мова є основою
а) 1-ої сигнальної системи,
б) 2-ої сигнальної системи,
в) 3-ої сигнальної системи,
г) образного мислення.
96. Реагувати на слова, вимовлені оточуючими, дитина починає з віку
а) відразу після народження,
б) 1,5 місяця,
в) 3 місяця,
г) 6 місяців.
97. За сприятливих умов до 1-річного віку дитина вимовляє
а) кілька складних речень,
б) кілька простих речень,
в) 1-2 простих слів,
г) 6–10 простих слів.
98. Для правильного розвитку мови у дитини надзвичайно важлива участь аналізатора
а) зорового,
б) рухового,
в) дотикового,
г) слухового.
99. Посилений розвиток мови та формування 2-ої сигнальної системи починається
а) на другому році життя,
б) в однорічному віці,
в) на третьому році життя,
г) на четвертому році життя.
100. Здатність дитини узагальнити словами явища оточуючого середовища досягає високого рівня розвитку у віці
а) 5 років,
б) 2 роки,
в) 3 роки,
г) 4 роки.
101. Уповільнення мови та утруднення процесів утворення умовних зв’язків на словесні сигнали призводить до послаблення функціонування ІІ сигнальної системи у віці
а) 12-16 років,
б) 5-6 років,
в) 7-8 років,
г) 9-10 років.
102. Нормальна діяльність ІІ сигнальної системи дійсності відновлюється у віці
а) 12-16 років,
б) 15-17 років,
в) 7-8 років,
г) 9-10 років.
103. Перші ознаки абстрактного мислення з’являються у дітей віку
а) молодшого дошкільного,
б) старшого дошкільного,
в) молодшого шкільного,
г) старшого шкільного віку.
104. Явище передачі збудження (умовного рефлексу) з першої у другу сигнальну систему і навпаки називається
а) елективною (вибірковою) іррадіацією збудження,
б) взаємною індукцією,
в) взаємною асоціацією,
г) трансдукцією.
105. Явище виникнення зони збудження в одній із систем внаслідок гальмування в іншій називається
а) взаємною асоціацією,
б) елективною (вибірковою) іррадіацією збудження,
в) взаємною негативною індукцією,
г) трансдукцією.
106. Людина з сильною, але не зрівноваженою нервовою системою, яка захоплюється своєю роботою, але може припинити її через будь-яку дрібницю, належить за класифікацією І.П.Павлова має тип нервової системи
а) нестримний,
б) спокійний,
в) слабкий,
г) жвавий.
107. Витримана, некваплива, але енергійна та працездатна людина, яка відрізняється консерватизмом поведінки, має тип нервової системи
а) нестримний,
б) слабкий,
в) спокійний,
г) жвавий.
108. Людина, яка енергійно та вперто намагається досягти мети, відрізняється самовладанням, швидкістю перебудови своїх звичок та уподобань, виходячи з конкретних обставин, має тип нервової системи
а) нестримний,
б) спокійний,
в) жвавий,
г) слабкий.
109. Людина, яка легко підкоряється чужій волі, сприймає життя тяжким, за незвичайних обставин впадає в паніку, намагається ізолюватися від життя з його хвилюваннями, уникає товариства, боїться будь-якої відповідальності, має тип нервової системи
а) слабкий,
б) спокійний,
в) нестримний,
г) жвавий.
110. До специфічних, часткових людських типів вищої нервової діяльності не відноситься
а) мислительний,
б) темпераментний,
в) художній,
г) змішаний.
111. Людина, у якої переважає конкретно-образне мислення над абстрактним, внаслідок чого вона сприймає дійсність як єдине ціле, не поділяючи її на складові частини, має спеціальний тип нервової системи
а) мислительний,
б) художній,
в) змішаний,
г) темпераментний.
112. Людина, яка відзначається переважанням абстрактно-логічного, словесного мислення перед предметно-образним, внаслідок чого здатна абстрагуватися від дійсності, розчленовувати її на частини з метою аналізу та наступного об’єднання в єдине ціле, має спеціальний тип нервової системи
а) абстрактний,
б) художній,
в) змішаний,
г) мислительний.
113. Більшість людей характеризується приблизно однаковою активністю двох видів мислення (двох сигнальних систем дійсності) і має спеціальний тип нервової системи
а) художній,
б) змішаний,
в) мислительний,
г) асоціативний.
114. Дитина, у якої умовні рефлекси утворюються повільно, нестійкі, мова часто уповільнена, внутрішнє гальмування слабке, а зовнішнє – сильне, за умови сильних і тривалих подразнень швидка стомлюваність, має тип нервової системи
а) слабкий із зниженою збудливістю,
б) сильний, зрівноважений, повільний,
в) сильний, незрівноважений, підвищено збудливий, нестримний,
г) сильний, зрівноважений, оптимально збудливий, швидкий.
115. Дитина, що характеризується швидким утворенням умовних рефлексів значної міцності, здатністю до тонкого диференціювання предметів та явищ, розвиненою мовою з багатим словарним складом, контрольованими безумовними рефлексами та емоціями, має тип нервової системи
а) сильний, зрівноважений, повільний,
б) сильний, зрівноважений, оптимально збудливий, швидкий,
в) сильний, незрівноважений, підвищено збудливий, нестримний,
г) слабкий із зниженою збудливістю.
116. Дитина, яка характеризується високою емоційною збудливістю внаслідок недостатності гальмівних процесів, швидкою мовою з періодичним викрикуванням, швидким згасанням умовних рефлексів, має тип нервової системи
а) сильний, зрівноважений, оптимально збудливий, швидкий,
б) сильний, зрівноважений, повільний,
в) слабкий із зниженою збудливістю,
г) сильний, незрівноважений, підвищено збудливий, нестримний.
117. Дитина, яка характеризується повільнішим утворенням умовних рефлексів, швидко навчається говорити, але її мова трохи уповільнена, активністю та стійкістю при виконанні складних завдань, має тип нервової системи
а) слабкий із зниженою збудливістю,
б) сильний, незрівноважений, підвищено збудливий, нестримний,
в) сильний, зрівноважений, повільний,
г) сильний, зрівноважений, оптимально збудливий, швидкий.
118. Ліва півкуля головного мозку переважно бере участь у здійсненні діяльності
а) асоціативної,
б) оперативної,
в) емоційної,
г) логічної.
119. Права півкуля головного мозку переважно бере участь у здійсненні діяльності
а) оперативної,
б) емоційної,
в) логічної,
г) асоціативної.
120. Біологічні механізми сну, сновидіння, гіпнозу та навіювання
а) поки-що невідомі,
б) вивчені механізми сну та сновидіння,
в) вивчені механізми гіпнозу та навіювання,
г) відомі.