Уроки № 43, 44
Тема: Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.
Мета:закріплювати вивчене про звертання; уміння й навички визначати в реченнях звертання, правильно вживати розділові знаки в реченнях зі звертаннями, правильно інтонувати речення зі звертаннями, вживати звертання у мовленні; розвивати увагу, спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять.
Тип уроків:уроки закріплення вивченого.
Обладнання:роздавальний матеріал, підручник.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
| Картка 1 Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання непоширені й поширені. Привіт тобі, Сонце! Привіт тобі, Воле, від серця мого і народу! (Олександр Олесь.) Не все тобі видно, мій брате і друже. Заглянь мені в очі, заглянь мені в душу! (П.Перебийніс.) Ні, не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний! (Б.Грінченко.) Сміло, поете, підходь й людство громами буди! (А.Казка.) Надіє, не гасни, ще трохи в душі побрини. (Л.Забашта.) Майте ж прапором, надії! Знов озвись, оживши, сміх! (Б.Грінченко.) Встаньмо, люди! Згуртуймось! Не вічність же спати! Шпигуна покараєм, позбудемось ката! (В.Раєвський.) |
| Картка 2 Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи дужку. Пояснити вживання розділових знаків. В..села пісне, ож..вай! Стань, думко, дією і словом! (М.Рильський.) Панно Мріє! Трохи посуньтесь... (М.Доленго.) Лети, моя пісне, лети ти! (В.Сосюра.) Молю тебе, душе, не/в..чорій! (М.Нагнибіда.) Серце моє, не/болій, не/сумуй! (П.Усенко.) Серце, засвічуйся дивоквітом неопалимим. (Р.Лубківський.) Куч..ряві слова твої, друже, а в словах твоїх правди не/дуже... (О.Довгий.) Йти в не/бе..печний бій чи гнутись плазом? Друже сердечний мій, ходімо разом! (І.Франко.) |
| Картка 3 Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання. В останньому реченні підкреслити члени речення. Будь ти, співаче, як Божа пшениця! Пісня твоя – золотеє зерно! (І.Франко.) Гуркочи у долю мою, світе, хвилями прадавнього Дніпра. (В.Симоненко.) Життя нам усміхається, братове! (П.Перебийніс.) О як вам, пані, личить капелюх! (О.Гузій.) Добридень вам, мій друже добрий! (А.Малишко.) Андрію, той сніг і мене підкорив, радіючи гостю, обійми відкрив. (Р.Лубківський.) Отак собі у старовиннім стилі пишу я, брате, вірші на дозвіллі. (М.Рильський.) |
* Переписати, на місці крапок уставляючи звертання. Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання. Пояснити вживання розділових знаків.
Ото тобі, ... , найбільше лихо, як в кузні тихо. Горе тобі, ... , якщо тебе корова рогом коле. Міняй, ... , сліпу кобилу на носату. Мели, ... , доки вітер не перестане. Мели, ... , бо погода тисне. Держись, ... , іде зима. Поглянь, ... , у воду на свою вроду. Не смійся, ... , ти не краще квасолі! Надівай, ... , ярмо, коли волів не вгледів.
Народна творчість.
Для довідок. Ковалихо (ковалю). Воле. Свате. Іване. Денисе. Хома. Козле. Горох. Пес.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроків.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
· Що таке звертання?
· Які звертання називаються непоширеними? поширеними?
· Якими частинами мови виражаються звертання?
· У якому відмінку найчастіше ставляться іменники, якими виражено звертання? Навести приклади.
· Які розділові знаки ставляться при звертанні? Чи є звертання членом речення?
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати звертання. Визначити звертання поширені та однорідні.
І. Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.) Нам випало, сину досіяти і долюбити отецькеє поле. (Б.Олійник.) Прапрадіди, в тім і моя вина, що вас небагатьох сьогодні знаю. (П.Перебийніс.) Пробач мені, життя, дароване так щедро! (Л.Костенко.) Тримайсь, козаче! Поки є ми, порівну на наші плечі поклади свій біль. (Б.Олійник.) Душа полів, ти пам’ятаєш стерні? (Л.Костенко.) Не забудь, мій сину, жнивне поле! (П.Перебийніс.) Здрастуй, сонце, і здоастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! (В.Симоненко.)
ІІ. Ти, хмарино у небі, ти, сестрице срібляста, ти скажи, - біля тебе не проходило щастя? З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. Чуєш ти мене, друже і брате, всім я руку в путі подаю. Забряжчи, золоте відеречко, розплещи дзвонкової води! Журавлем худим і непокірним, рідний краю мій, я прилечу!
З творів А.Малишка.
* Попереджувальний диктант.У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання.
І. Добридень же, тату, в хату! (Т.Шевченко.) Добривечір, паніматко, у твою світлицю! (П.Куліш.) Добрий вечір тобі, мамо, пісне моя! (П.Перебийніс.) Веселіть нас, багрянисті вишиті квітки! (О.Ющенко.) Ніч, не клич мене, не хочу! Ніжний день чарує очі. (В.Сосюра.) Збережи маленький вогник, зіронько моя! (Олександр Олесь.) Пора прощання, осінь золота, я так люблю тебе в твоїй печалі! (В.Сосюра.) Чекай, чорногільна діброво, діждешся своїх журавлів. (М.Сингаївський.) Ой не клубочся, тумане, листя не в’яль тополине. (Д.Луценко.) Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі! (В.Сосюра.) Бачу я золоте своє жито, бачу, ниви широкії, вас. (Б.Грінченко.)
ІІ. Отамане! Погуляймо, батьку! (Т.Шевченко.) Хвала тобі, наш любий князю Байдо, що не подав нас туркам на поталу. А ти, Стамбуле, не пишайсь гаками! Байдуже нам про ті залізні роги! (П.Куліш.) Серце ж, козаче, не давай нікому, та швидше, милий, вертайся додому! (Л.Боровиковський.) Пий, козаче, сік землі поволі на колінах перед полем долі! (П.Перебийніс.) Друзі кохані! І душу, і тіло даймо за край свій єдиний! (Б.Грінченко.) Ні, панове-браття! Тепер не час вдаватися в досаду. (П.Куліш.) Не мовкни, серце, стукоти, палай, душе, жадай мети! (М.Самійленко.) Шкарубкий, обпечений злобою зливок серця, багровій, печи! (М.Бажан.) Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе пограються з човном моїм. (Є.Гребінка.) Ти впізнало мене, море?! Вище хвилею хлюпни! Принеси ж бо, неозоре, мені юність з далини. (М.Нагнибіда.) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим. (А.Малишко.) Гуркочи у долю мою, світе хвилями прадавнього Дніпра! (В.Симоненко.) Молодосте, не буваєш вдруге. (М.Самійленко.)
* Творча робота.Скласти й записати речення, у яких подані слова й словосполучення виступали б то звертанням, то підметом.
Зразок.
Сонце. Рідна земля. Моє місто. Вулиці.
* Робота з підручником. Виконання вправи 185.
* Пояснювальний диктант.За поданою на с. 79 підручника схемою зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).
І. Трудися, душе, гнівайся, люби і неспокою набирай собі. (О.Довгий.) Серце, що ж ти б’єшся глухо, б’єшся важко, безупину? (В.Швець.) Коню мій, коню, крилатий брате, не даймось, коню, за повід брати! (Р.Лубківський.) І бувало часто десь в чужому краї засумує серце, тільки пригадає вас, мої каштани. (В.Швець.) Бери ж, мандрівцю, костур і рушай, прощай, похмурий, непривітний краю! (М.Вороний.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Запам’ятався ти мені, приморський дуб на кручі! (М.Нагнибіда.) Омолодивсь зарічний гай, заврунилися верби свіжі. Поете, фарб не проморгай, бери багатства їх у вірші. (Д.Луценко.)
ІІ.Привіт тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям, твоїм одважним, дорогим синам! Привіт тобі, вродливая країно! (В.Самійленко.) Цвітіть, буковинські верхів’я і доли! (М.Нагнибуда.) Я колись прийду до тебе знову, луже-друже, річко гомінка! (М.Руденко.) Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? (Л.Костенко.) З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. (А.Малишко.) Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому! (Л.Костенко.) До вас, пречисті, до вас, прекрасні, далекі зорі, лину я. (М.Вороний.) І чим ти так вабиш, не знаю, небесна бездонна синь! (М.Нагнибіда.) І я, як святиню, люблю тебе ніжно, пропахле любистком і хлібом село. (Д.Луценко.) Ой ви очі, дівочії очі, кращих в світі немає очей! (В.Сосюра.)
* Диктант із коментуванням.За схемою, поданою на с. 79 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення.
І. Народе мій! Твоє буття затяте в моїй крові затято клекотить! (І.Драч.) Ну, стрепенись, народе мій, благаю, допоки знов рабом німим не став! (В.Гей.) І як же так, панове українці, що ми себе в собі не зберегли? (С.Стриженюк.) Кланяюсь землям твоїм і ранам, краю мій рідний, Вкраїно моя. (А.Малишко.) О водо українських рік, не раз ти кров’ю зчервонилась, не раз від трупів козаків ти виступала з берегів! О земле українських нив, стократ потоптана військами, полита рабськими сльозами, повита в темряву і гнів, про тебе повістю сумною не раз озветься ще струна. (М.Рильський.) В твоїм грозовім полі, Україно, посію жито й щастя у ріллю. (М.Стельмах.) Мати Україно, сонце чорнобриве, уклоняюсь піснею тобі. (П.Перебийніс.) Хліб без тебе зачерствіє, слово ріднеє зав’яне, Україно, Україно, стороно моя кохана. (Л.Забашта.) Земле рідна, в бурях і потоках возвелич нас і не осуди! (А.Малишко.)
ІІ. Не лякай, зимо, бо весна таки прийде! Нивко, нивко, верни мені силку! Дарма, вербо, що груш нема, аби зеленіла! Їж, вовче, чужу кобилу, а моїх овець не руш! Не сіпши, козо, в ліс, бо всі вовки твоїми будуть. Горщику, обачний будь, не вирушай з казаном у путь. Не громадь, одуде, сіна, бо застрягнеш по коліна!
Народна творчість.
V. Підбиття підсумків уроків.
VІ. Домашнє завдання. П.. 12, вправа 187.