МОДУЛЬ І. Управління знаннями та інноваціями. Змістовий модуль 1. Концептуальні основи управління знаннями та інноваціями в сучасній організації
Змістовий модуль 1. Концептуальні основи управління знаннями та інноваціями в сучасній організації
ТЕМА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, ЩО САМОНАВЧАЄТЬСЯ, ТА УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ
Поняття знань та організації, що самонавчається.Відомості, інформація, знання: відмінності понять. «Подвійна петля навчання» як основна ознака організації, що самонавчається. «Перша петля навчання» − організування обов’язкового навчання персоналу; «друга петля навчання» − створення умов для розроблення системи мотивації персоналу до самонавчання.
Еволюція організації в аспекті управління знаннями. Індустріальна організація. Організація, що навчається. Організація, що навчає. Організація-коуч.
Джерела корпоративних знань. Знання про покупця (потреби, купівельна спроможність тощо). Знання про конкурентів. Знання про продукт. Знання про процесс. Знання про фінанси (грошові ресурси компанії, джерела залучення венчурного капіталу, інтегрування фінансових механізмів). Знання про людей (знання того, що мотивує співробітників, отримання зворотного зв’язку від співробітників; вміння знаходити потрібних експертів).
ТЕМА 2. ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Підсистеми управління знань. Отримання (генерація) знань; використання знань; трансляція знань; обмін знаннями.
Процеси перетворення знань (модель спіралі знань): соціалізація знань (перетворення неявних знань в неявні); комбінація (перетворення явних знань у явні); екстерналізація (перетворенню неявних знань в явні); інтерналізація (перетворенню явних знань у неявні). Карта знань. Процес ідентифікації знань і умінь, необхідний для продажу або вироблення рішення.
Трансформація та потоки знань всередині організації. Документовані та не документовані знання. Засвоєння знань. Індивідуальні та колективні знання. Роль корпоративного спілкування. Кросфункціональні експерти та кросфункціональні команди.
ТЕМА 3. УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ АКТИВАМИ
Поняття та склад інтелектуальних активів. Поняття структурних, маркетингових, людських активів. Феномен знецінення інтелектуального капіталу при нелояльній (опортуністичній) поведінці співробітників або при їх звільненні.
Структурні активи.Структурний капітал права на інтелектуальну власність, інформаційні ресурси, інструкції та методики роботи, система організації фірми, сітьові зв’язки, систематизовані знання, ноу-хау, корпоративна культура.
Маркетингові (ринкові) активи. Ділова репутація компанії (гудвіл), авторитет торгової марки, налагоджені ділові контакти, франшизи, ліцензії. Методики їх оцінки.
Людські активи (інтелектуально-креативні ресурси).Людські авуари. Знання, освіта, кваліфікація, бази методологічних знань, досвід, навички, особисті знайомства і зв’язки.
ТЕМА 4. РЕАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО САМОНАВЧАЄТЬСЯ.
Поняття інноваційного розвитку.Пошук внутрішніх резервів розвитку. Реалізації уміння знаходити нові рішення, ідеї, винаходи. Основні причини опору змінам.
Поєднання науки, техніки, економіки та управління в реалізації інновацій.Інновації, пов’язані зі зміною засобів праці, упровадженням нових технологій виробництва. Інновації, що передбачають вдосконалення наявних та / або розроблення нових продуктів. Поєднання основної діяльності членів організації з дослідницькими функціями. Комплекс передумов для вибору та реалізації інноваційного типу розвитку в організаціях.
Змістовий модуль 2. Забезпечення інноваційного розвитку організації
ТЕМА 5. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ. ІННОВАЦІЙНА ПОВЕДІНКА
Необхідні умови для управління знаннями та інноваціями. Інформаційні фактори функціонування організації. Створення співтовариств знань. Обмін ідеями. Покращення інформаційних систем. Позбавлення від бюрократії. Перетворення знань у дії, а дій у результати.
Інноваційна поведінка.Перетворення діяльності у відповідності зі змінами. Творчість як народження нових ідей. Інновації як перетворення ідей у життя. Умови креативного та інноваційного мислення співробітників.
Мотивація персоналу в управлінні знаннями та інноваціями. Заохочення навчання, зворотного зв’язку, експериментів, висування ідей. Мотивація винагородженням та мотивація ставленням до справи.
ТЕМА 6. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ
Джерела інформації для створення інноваційного продукту.Інтернет. Довідники. Відомості стосовно фірм та їхньої продукції. Конфіденційні джерела інформації. Електронна пошта. Розсилання комерційних пропозицій і запитів. Інформація щодо виробничих програм, напрямів НДДКР, зареєстрованих патентів і товарних знаків. Доступ до Патентного відомства США, ЄС та інших країн. Відстеження статистики і тематики зареєстрованих винаходів, координат фірм, що їх зареєстрували.
Вимоги стандартів і норм на інноваційні продукти.Особливості контролю за їх дотриманням. Інформація щодо чинних, проектних та перспективних євронорм на інноваційний продукт. Інформація про норми Комітетів з нормування Європейської співдружності — «Cen», «Cenelec», «Etsi».
Маркетинг результатів наукових досліджень.Комерціалізація результатів наукових досліджень. Професійна інформація про інноваційні вироби та об’єкти інтелектуальної власності. Прямі та опосередковані дані щодо: цільового ринку та його окремих сегментів; конкурентів і потенційних покупців; актуальних напрямків розвитку науково-технічної думки; інноваційних технологій у власній державі та за кордоном.
ТЕМА 7. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ЗНАНЬ ТА ІННОВАЦІЙ
Поняття інформаційної безпеки знань та інновацій. Інформаційно-технічна та інформаційно-психологічна безпека. Конфіденційність. Цілісність. Доступність. Управління доступом до системи знань.
Політика інформаційної безпеки щодо знань та інновацій. Завдання підрозділів, що забезпечують безпеку. Організаційно-технічні і режимні заходи і методи. Програмно-технічні засоби і способи забезпечення інформаційної безпеки.
МОДУЛЬ ІІ
Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)
2. ЗАВДАННЯ ТА методичні рекомендації до самостійної роботи