Науково-практична література
1. Баранов АЛ., Брыжко В.М., Базанов Ю.К. Права человека и защита персональных данных. — К.: Госкомитет связи и информатизации України, 2000. — 280 с.
2. Богуславский ММ. Международные соглашения в области изобретений и товарных знаков. — М., 1964.
3. Доповідь Генерального секретаря Асамблеї тисячоліття Організації Об'єднаних Націй (А/54/2000, пункти 150— 167). "Наведення комп'ютерних мостів".
4. Доповідь Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про розвиток і міжнародне співробітництво в XXI столітті: роль інформаційної технології у контексті заснованої на знаннях глобальної економіки (Е/2000/52, розділи III—V).
14' |
Розділ 7 |
5. МитковА. М. Международная охрана интелектуаль-ной собственности. — СПб.; М.; X.; Минск: Питер, 2001. — 720с.
6. Підопригора О А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 1998.
7. Сергеев АЛ. Право интелектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. — М., 1996.
Розділ 8
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА
8.1. ВСТУП ДО ОСНОВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Масове впровадження нових технічних засобів, на основі яких здійснюється інформатизація у всьому світі, робить прозорими державні кордони і формує нові геополі-тичні парадигми у розумінні глобальних соціотехнічних систем. Міжнародна інформаційна сфера стає не тільки однією з важливих сфер співробітництва, а й середовищем конкуренції між окремими особами, державами, міждержавними політичними та економічними угруповуваннями. Електронно-комунікаційна інфраструктура, як і інші інформаційні ресурси, стає об'єктом міждержавної боротьби за світове лідерство або об'єктом недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності чи інших суспільних інформаційних відносин.
Все це зумовлює необхідність формування такого аспекту інформаційної культури, як культура інформаційної безпеки, культура організації інформаційної безпеки. Зазначений аспект розвитку інформаційної культури набуває відображення у такій прикладній науковій дисципліні, як теорія організації (тектологія) інформаційної безпеки.
Розділ 8 |
Інформаційна безпека як об'єкт інформаційного права
8.2. ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ТЕКТОЛОГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Питання культури інформаційної безпеки широко висвітлюються у спеціальній літературі. Сьогодні критична маса науково-практичних знань щодо розвитку суспільних інформаційних відносин у такому аспекті дає змогу сформувати на теоретичному рівні елементи загальної теорії організації інформаційної безпеки в умовах формування інформаційного суспільства — захисту інформації в автоматизованих комп'ютерних системах.
Зазначений аспект теорії має зворотний зв'язок з культурою практики: формування організаційних підходів, методів, засобів систем захисту комп'ютеризованих соціальних інформаційних систем; формування змісту навчальних дисциплін у навчальних закладах, а також формування комплексу знань фахівців, які спеціалізуються на організації захисту інформації, 'її безпеки у відповідних соціальних структурах (установах, організаціях, підприємствах тощо).
Аналіз наукової думки та емпіричного матеріалу дає змогу визначити такі принципові положення організації захисту інформації в умовах інформатизації у контексті інформаційної безпеки.
1. Культура інформаційної безпеки як наукове явище сьогодні формується на рівні міжгалузевого комплексного соціоінженерного інституту (наукової дисципліни), який утворився на межі поєднання технічних і гуманітарних наук: правової інформатики, інформаційного права та тектології (теорії організації соціальних систем).
2. За природою походження культура інформаційної безпеки в умовах інформаційного суспільства має триєди-
ний зміст: організаційний, інженерно-технічний (у тому числі програмно-математичний) та правовий.
3. У перспективі сутність інформаційної безпеки, у тому числі щодо захисту інформації у соціотехнічних системах, буде доповнюватися спеціальними знаннями з інших галузей, підгалузей, інституцій технічних та суспільних наук.
З погляду теорії організації і теорії систем, у науковому синтезі їх — теорії організації систем управління — формування цілеспрямованих, керованих систем (у тому числі будь-яких практичних заходів) передбачає визначення елементів системи та осмислення проблематики предметної галузі (її природу) в цілому.
На нашу думку, провідними елементами системи інформаційної безпеки, у тому числі щодо захисту інформації в автоматизованих комп'ютерних системах, є такі найважливіші чинники.
Суб'єкти — окремі люди, спільноти їх, різного роду організації, суспільство, держава, інші держави, союзи їх, світове співтовариство.
Об'єкт — правовідносини між суб'єктами (суспільні відносини), які визначаються за певними об'єктивно існуючими критеріями.
Провідний предмет суспільних правовідносин — інформація в автоматизованих (комп'ютерних) системах (у тому числі електронних телекомунікаціях, зокрема в Інтернеті).