ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ЗВІТУ ПРО ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ

 

На основі зібраного під час практики фактичного матеріалу, здобу­тих знань і обсягу виконаних робіт студент, відповідно до затвердженої програми, складає звіт про виробничу практику.

Звіт повинен певним чином узагальнювати здобутий студентом досвід практичної роботи і здатність самостійно виконувати роботу певного обсягу та спрямованості. Тому звіт повинен містити насам­перед зібраний та відповідним чином опрацьований, систематизований і проаналізований фактичний матеріал, одержаний під час проходження практики.

Звіт про проходження практики повинен мати таку структуру:

1.Титульний аркуш (зразок наведено в додатку Б).

2. Корінець направлення із завіреною печаткою підприємства (органі­зації) - бази практики з відмітками про прибуття та вибуття студента з місця проходження практики.

3. Рецензія про проходження виробничої практики, підписана кері­вником від академії (додаток В).

4. Щоденник і характеристика з місця проходження практики, належ­ним чином оформлені та підписані керівником практики від під­приємства та завірені печаткою підприємства (додатки Г, Д).

5. Зміст звіту із зазначенням нумерації початкових аркушів кожного зі структурних елементів звіту.

6. Логічно-послідовне викладення належним чином оформлених теоре­тичних і розрахунково-аналітичних матеріалів у структурних елемен­тах звіту (згідно з наведеною нижче послідовністю).

Структура звіту про виробничу практику:

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки.

Звіт є результатом самостійної роботи студента. Він повинен від­повідати таким вимогам: чіткість, лаконічність, повнота висвітлення. При використанні у звіті матеріалів з підручників, навчальних посібни­ків, статей тощо обов'язковим є посилання на відповідне літературне джерело.

Звіт повинен бути виконаний і оформлений з дотриманням усіх технічних вимог. Текст звіту має бути написаний розбірливим почерком (без виправлень) або виконаний друкарським способом.

Звіт оформлюється на аркушах формату А4 (210x297 мм) з дотри­манням таких значень поля сторінки: зверху та знизу - 20-25 мм, зліва -30 мм, справа - 15 мм. При комп'ютерному наборі з використанням ре­дактора Word: основний кегль - Times New Roman, розмір кегля - 14 рt, міжрядковий інтервал -1,5.

Нумерація аркушів роботи повинна починатися з титульного арку­ша і бути послідовною. Нумерують сторінки арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші, рецензії, змісті та пер­шій сторінці вступу номер не ставиться.

У вступі слід вказати мету і завдання виробничої практики, про­блеми, які слід вирішити, а також базу проходження практики.

Основна частина виконується згідно з програмою проходження практики (пункт 3.1) і передбачає теоретичне та розрахунково-аналітич­не опрацювання передбачених у ній завдань. Зміст основної частини звіту повинен різнитися колом досліджуваних питань, глибиною аналізу та широтою висвітлення проблеми, ш,о визначається відповідним рівнем теоретичної підготовки студента. Звіт про виробничу практику склада­ється з таких частин: основної (теоретичної і розрахунково-аналітичної) та висновків. Кількість розділів і підрозділів у структурі звіту визнача­ється студентом самостійно, але склад основної частини повинен відпо­відати змісту програми і висвітлювати визначені нею завдання.

В основній частині розкриваються питання програми виробничої практики, зокрема загальна характеристика підприємства (організації, установи), його організаційна структура, оцінка фінансового стану за останні З роки (додаток Е), дослідження зовнішньоекономічної дія­льності підприємства (експортна та (або) імпортна діяльність), аналіз системи мотивації працівників підприємства, а також інших структур­них елементів менеджменту ЗЕД.

Висновки містять конкретні пропозиції щодо вдосконалення або підвищення якості окремих аспектів діяльності підприємства. Для їх розробки бажано враховувати результати оцінювання, що містяться в розрахунково-аналітичній частині, змістовність якої може, у свою чер­гу, визначатися потребами в рамках обраного напрямку дослідження (наприклад, аналіз фінансової звітності підприємства, ефективності функціонування окремих ланок виробничого чи управлінського проце­сів, аналіз динаміки структури експортно-імпортних операцій або роз­рахунок ефективності зовнішньоекономічної діяльності за обраними критеріями і показниками тощо).

Список використаної літератури оформлюється відповідно до додатка Ж.

у додатках вміщують матеріал, що є необхідним для роботи, але включення його в основну частину звіту - недоцільне. Додатки до звіту позначаються великою літерою відповідно до посилань на них у тексті звіту. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заго­ловок, надрукований угорі по центру сторінки. Над заголовком повинне бути слово Додаток і велика літера, що позначає його, за винятком літер Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь.

Оформлюється звіт обов'язково відповідно до вимог, які встанов­лені ЛДФА, з урахуванням Державного стандарту оформ­лення документації.

Усі структурні елементи звіту починаються з нової сторінки.

Обсяг розділів основної частини звіту в друкованому варіанті - 30-35 сторінок, у рукописному - 40-45 сторінок.

З метою контролю обсягу виконаної роботи, для полегшення обліку і систематизації акумульованого матеріалу студент протягом періоду практики повинен сформувати щоденник. Записи в ньому здійснюються окремо за кожен день (або кілька днів). При цьому слід вказати дату і коротко викласти зміст виконаної за день роботи. Звіт про виробничу практику перевіряє, оцінює і підписує керівник практики від підприєм­ства.

Звіт з відповідним пакетом документів подається на рецензування керівнику практики від кафедри у встановлений за календарним гра­фіком проходження практики термін. Відповідний графік затверджу­ється на засіданні кафедри і надається для ознайомлення студентам-практикантам до початку виробничої практики.

На останньому етапі відбувається захист звіту про практику. Під час захисту студенту потрібно продемонструвати здобуті знання і вмін­ня, застосувати їх під час відповіді на запитання.

У процесі захисту визначається ступінь виконання робочої програ­ми практики, глибина та самостійність висвітлення її питань, рівень оволодіння студентом практичними навичками самостійної роботи за спеціальністю. Також враховується характеристика студента, надана керівником практики від підприємства.