Сутність, критерії та типи відтворення
У даній темі ми приступаємо до аналізу функціонування економічної системи як цілого, тобто на макрорівні. Макроекономіка об’єктом вивчення має суспільне (національне) виробництво в цілому. Національне виробництво являє собою безперервний рух індивідуальних капіталів, кругообіги яких взаємно переплітаються, утворюючи єдиний ланцюг економічних відносин, що проявляються через ринок, купівлю-продаж товарів. У цю мережу взаємодії включаються рух як промислового, так і торгового, банківського, фінансового капіталів.
Людська діяльність, спрямована на створення матеріальних благ (засобів виробництва) – це й є виробництво. Тобто, це процес, в якому люди (суспільство), впливаючи на речі, що надані природою, виготовляють певні матеріальні і нематеріальні блага.
Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів, або фаз: власне виробництво, розподіл, обмін, споживання. Фази виробництва тісно пов’язані між собою, хоча кожна з них відносно відособлена, має свої характерні особливості.
Основою життя людського суспільства є матеріальне виробництво, бо в ньому створюються необхідні засоби існування людини. Проте, одним актом виробництво не закінчується. Так само, як людство не може перестати споживати, воно не може перестати виробляти. Тому виробництво повинно безперервно повторюватись. Безперервне повторювання виробництва отримало назву відтворення.
Суспільне відтворення – це процес суспільного виробництва в постійно повторюваному зв’язку і в безперервному поновленні.
Необхідною умовою суспільного відтворення є додержання певних народногосподарських пропорцій.
Основні положення теорії відтвореннярозроблено представниками класичної буржуазної політичної економії та К. Марксом. Вони полягають у наступному.
По-перше, виробництво матеріальних благ – це безперервно повторюваний процес.
По-друге, Результатом суспільного відтворення є створення суспільного продукту, що має двояку форму: натурально-речову і грошову.
По-третє, суспільне відтворення включає чотири фази суспільного виробництва: безпосередньо виробництво, розподіл, обмін, споживання.
В-четверте, суспільне відтворення передбачає певну пропорційність у розвитку галузей народного господарства.
В-п’яте, суспільне відтворення як і суспільне виробництво включає два підрозділи, а саме: виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання.
В-шосте, джерелом розширеного суспільного відтворення є додатковий продукт.
В-сьоме, у процесі суспільного відтворення створюються суспільні фонди: фонд відшкодування, фонд нагромадження, фонд споживання.
Розрізняють три типи суспільного відтворення: просте, розширене й звужене.
Просте суспільне відтворення означає, що суспільне виробництво з року в рік повторюється в незмінних масштабах. Це може відбуватися за умови, вся створена додаткова вартість буде використовуватися на задоволення особистих потреб товаровиробників. Тобто, просте суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва в попередніх масштабах, коли весь отриманий доход йде на особисте споживання.
Розширене суспільне відтворення передбачає, що суспільне виробництво з року в рік повторюється у зростаючих масштабах. Це можливо лише за умови, коли частина додаткової вартості буде використовуватися для нагромадження. Отже, розширене відтворення передбачає розподіл додаткової вартості на дві частини: частина відходить в особисте споживання (фонд споживання), а частина йде на додаткове придбання засобів виробництва та робочої сили (фонд нагромадження). Тобто, розширене суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва у збільшеному розмірі, при якому частина отриманого доходу йде на придбання додаткових ресурсів.
Нарешті, звужене суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва у скороченому обсязі.
Тільки розширене суспільне відтворення забезпечує постійне збільшення обсягів суспільного виробництва, а цим самим більш повне задоволення зростаючих потреб суспільства. Тому просте відтворення не є характерним для людського суспільства. Воно, як і звужене відтворення, може бути як окремий епізод, а не як постійно діюча форма суспільного виробництва.
Також слід звернути увагу на той факт, що у відповідності з якісною характеристикою факторів виробництва, розрізняють екстенсивне, інтенсивне та змішане суспільне відтворення.
Екстенсивне суспільне відтворення – це збільшення масштабів виробництва за рахунок залучення додаткових матеріально-речових і трудових ресурсів на попередній технічні й основі і при тому же рівні кваліфікації працівників.
Інтенсивне суспільне відтворення – це збільшення масштабів виробництва за рахунок якісного вдосконалення факторів виробництва, зокрема переходу на нову технічну основу, застосування прогресивних технологій, підвищення кваліфікації працівників тощо.
Змішане суспільне відтворення – це збільшення масштабів виробництва за рахунок як збільшення кількості ресурсів, що залучаються у виробництво, так і якісного їх вдосконалення.