ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

О.І.Рассказова, О.В.Бєлоліпцева

Підготовка до написання

та захисту дипломної роботи

Методичні рекомендації для студентів

Спеціальності 7.01010601 Соціальна педагогіка

Харків

Друкується за ухвалою вченої ради факультету педагогічної освіти комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, 2014 р. Протокол № від 2014 р.

Підготовка до написання та захисту дипломної роботи: методичні рекомендації для студентів спеціальності 7.01010601 Соціальна педагогіка / Укл.: О.І.Рассказова, О.В.Бєлоліпцева. – Х. : ХГПА, 2014. – 49 с.

Рецензенти:к.п.н., доцент Лисенко Ю.О.;

к.п.н., доцент Василенко О.М.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….
1. Підготовка тексту дипломної роботи…………………………………...
2. Структура дипломної роботи……………………………………………..
3. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела….
4. Рекомендації до проведення експериментального дослідження……...
5. Вимоги до оформлення дипломної роботи………………………………
6. Підготовка до захисту та захист кваліфікаційної роботи……………...
7. Критерії оцінювання дипломної роботи………………………………..
8. Список використаних джерел……………………………………………
Додатки……………………………………………………………………..

ВСТУП

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується підвищенням вимог до розвитку наукової сфери. Навчальний процес підготовки майбутніх спеціалістів здійснюється на основі кредитно-модульної системи навчання. Основною вимогою до викладачів ВНЗ є підвищення якості освіти і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників із освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст. Результатом таких вимог є те, що значна частина студентської молоді, педагогічних кадрів поряд з виконанням безпосередніх обов'язків займається науковою діяльністю.

Наукова робота передбачає здійснення дослідницької діяльності, а саме: вибір теми дослідження; визначення наукового апарату; аналіз літератури; розробка методики експериментальної роботи; літературне оформлення результатів дослідження; розробка практичних рекомендацій тощо.

У процесі науково-дослідної роботи реалізуються творчі можливості студентів, формуються навички індивідуальної роботи. Серед основних форм індивідуальної роботи найвищою виступають саме дипломні роботи.

Дипломна робота – індивідуальне завдання науково-дослідницького, проектно-конструктивного характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки.

Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок із спеціальних дисциплін, зокрема соціально-педагогічних.

Виконання дипломної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією є перевіркою підготовки фахівця до самостійної діяльності з обраної спеціальності, його здібностей самостійно аналізувати стан проблем у соціально-педагогічній галузі, розробляти необхідні пропозиції.

Дипломна робота повинна:

– свідчити про те, що студент оволодів усім комплексом теоретичних знань, умінь та практичних навичок за обраною спеціальністю, набутих ним протягом періоду навчання;

– містити результати проведених експериментальних досліджень та їх теоретичне обґрунтування;

– узагальнювати отримані результати проведених досліджень і формулювати аргументовані висновки;

– мати належне оформлення та необхідні супровідні документи;

– бути виконаною і поданою на кафедру та до ДЕК в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Методичні рекомендації адресовані студентам ВНЗ спеціальності «Соціальна педагогіка» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». Дані рекомендації дозволять студентам ознайомитися із загальною методикою написання, технологією виконання дипломної роботи, основними вимогами до її оформлення.

ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Мова і стиль наукової роботи як частина писемної наукової мови склалися під впливом так званого академічного етикету, сутністю якого є інтерпретація власної та запозичених точок зору з метою обґрунтування наукової істини. Відповідно склалися певні традиції, однак це не означає, що є «писані правила наукової мови». Йдеться лише про деякі усталені особливості.

Характерними рисами наукової мови є точність, ясність, стислість, смислова завершеність. Неправильно вжиті слова і словосполучення та лексичні помилки можуть спотворити висловлену думку, викривити зміст написаного.

Спеціальні терміни дають можливість у стислій формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Науковий термін - це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже, добирати наукові терміни і визначення слід дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті термінологію з різних галузей. Неприпустимо плутатись у термінах, що є суттєвими для дослідження, хоча у науці існують різні підходи щодо їх тлумачення. У процесі аналізу різних точок зору доцільно визначити свою позицію (ми поділяємо думку…, вважаємо продуктивним для нашого дослідження підхід…) і уникати відхилень від неї.

При викладенні наукових результатів увага зосереджується на змісті та логічній послідовності повідомлення. Спеціальні функціонально-лексичні засоби наукової мови вказують на такі логічні зв'язки:

• послідовність розвитку думки (спочатку;передусім; по-перше; по-друге; насамкінець тощо);

• причинно-наслідкові відношення (завдяки тому, що..;внаслідок ...; окрім того...; оскільки...; водночас; відповідно до цього; інші);

• заперечення (проте; тимчасом; але; тоді як; аж ніяк; одначе; інші);

• перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…; звернімося до…; розглянемо; зупинимось на…; перейдемо до…; розглянувши…; варто розглянути…; треба зупинитися на…);

• підсумовування (отже; таким чином; як висновок; на закінчення зазначимо; сказане дає змогу зробити висновок; підбиваючи підсумок; підсумовуючи, слід сказати…; інші).

Кожен автор може суттєво розширити й урізноманітнити мовний спектр своєї роботи. Головне, щоб мовні засоби адекватно виражали думку і відповідали найхарактернішим особливостям наукового стилю.