СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. Диференціальна психологія

Диференціальна психологія

Галузь знань: 0401 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.030103 ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

ІV курс

РОЗРОБНИКИ:

Мазяр О.В., старший викладач кафедри соціальної та практичної психології

Вишина А.Ю., асистент кафедри соціальної та практичної психології

Житомир – 2012 рік

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни «Диференційна психологія» є вивчення механізмів становлення та розвитку індивідуальності як цілісного феномену, що існує в полі взаємодії біологічно-спадкових і соціально-набутих чинників активності суб’єкта.

Завдання:

1. Ознайомлення з індивідуальними, типологічними та груповими відмінностями, їх чинниками та наслідками;

2. Оволодіння знаннями структури індивідуальності;

3. Формування умінь здійснювати диференційно-психологічний аналіз особистості.

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

– методологічні й теоретичні засади диференціальної психології;

– загальні принципи диференціально-психологічного аналізу;

– соціально-біологічні детермінанти особистісних відмінностей;

– психодинамічні характеристики в структурі індивідуальності;

– психометричні основи диференціальної психології;

– психодинамічні (темпераментальні і характерологічні) характеристики у структурі індивідуальності;

– диференційно-психологічні аспекти професійної та навчальної діяльності;

– статеві та вікові відмінності у поведінці, емоційному та інтелектуальному розвитку.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти (освітньо-професійна програма, додаток Б та рішення методологічного семінару кафедри (Протокол № 3 від 31.01.2013 р.)):

– встановлювати закономірності розподілу індивідуально-психологічних відмінностей і визначати причини відхилень від нормального розподілу;

– підбирати засоби впливу на особистість в залежності від індивідуальних особливостей;

– впроваджувати програми діагностики психологічних особливостей особистості, її поведінки у групі, враховуючи положення професійної етики;

– складати психологічну характеристику виконавця, керівника, кандидата у резерв на керівні посади;

– відслідковувати загальні і локальні зміни у масовій свідомості, проводити спостереження за психологічним станом окремих груп та верств населення;

– діагностувати типологічні особливості прояву властивостей нервової системи (сили, рухливості, балансу);

– діагностувати відмінності психодинамічних (темпераментальних і характерологічних) характеристик в структурі індивідуальності;

– визначати стилі професійної, педагогічної та навчальної діяльності.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ