Ділова гра: "Формування ресурсів
соціально-економічного та культурного розвитку території"
Мета:Надати систематизовану уяву про основні типи ресурсів, що необхідні для соціально-економічного розвитку міста (на прикладі м. Миколаїв), визначення ролі фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів для розвитку міста, підвищення рівня знань та навичок студентів щодо роботи з ресурсами розвитку, формування та закріплення навичок аналізу умов та способів залучення необхідних ресурсів для розвитку міста; підвищення загального рівня фахової підготовки студентів.
Основні питання
1. Основні тенденції ресурсного забезпечення соціально-економічного розвитку міста в ринкових умовах
2. Форми та методи формування ресурсів для соціально-економічного розвитку міста
3. Проблемні ситуації у формуванні ресурсів та пошук шляхів їх вирішення
Основні завдання:
- поглиблення знань про особливості ресурсного забезпечення розвитку міста в ринкових умовах
- систематизація знань про типи і види ресурсів розвитку, форми та методи їх залучення та формування;
- структурування уяви про роль фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів та механізмів їх залучення для розвитку міста;
- огляд проблемних ситуацій щодо формування ресурсів розвитку;
- формування навичок аналізу практичних проблемних ситуацій, що пов’язані з формуванням і використанням фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів.
Основний метод:«Килимок ідей» - є одним із основних методів розв’язування проблем. Дозволяє перейти від аналізу причин того чи іншого явища, через процес пошуку можливих рішень до визначення конкретних заходів подолання проблеми.
Матеріали:білий та кольоровий папір різних форматів, маркери, ручки, олівці, роздатковий матеріал: анкета; результати анкетного опитування; логічна схема розробки «Стратегії розвитку міста»; перелік публікацій, статистичних та аналітичних матеріалів щодо формування та використання фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів з метою соціально-економічного розвитку території.
Обладнання та технічні засоби:дошка, комп’ютери, проектор.
План проведення:
| № | Тема. Мета. Структура. | Час(хв.) |
| 1. | Вступна частина: | 10 хв. |
| Мета: організація роботи семінару | ||
| Зміст: | ||
| - визначення кола учасників гри | 5 хв. | |
| - інформування учасників про тему, цілі та завдання, особливості роботи. | 3 хв. | |
| - обговорення порядку роботи, правил розгляду проблемних ситуацій | 2 хв. | |
| - надання переліку джерел за для використання у практичній діяльності | ||
| Інформаційна частина І. Вступ до проблеми | 35 хв. | |
| Мета: Формування уяви про особливості пошуку та залучення ресурсів для забезпечення соціально-економічного розвитку території в ринкових умовах. Ознайомлення з основними тенденціям щодо формування та використання місцевих ресурсів. | ||
| Зміст: | ||
| - розкриття ролі фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів у розвитку території; основні особливості та сучасні тенденції пошуку та залучення ресурсів на рівні міста; стратегія розвитку міста – як генеральний проект і основа пошуку ресурсів розвитку; викладення принципової (логічної) схеми розробки стратегії розвитку. | 35 хв. | |
| 3. | Інформаційна частина ІІ. Поняття місцевих ресурсів розвитку та їх використання. | 1 год. |
| Мета: тлумачення поняття «місцеві ресурси розвитку», надання класифікації ресурсів; визначення ролі фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів для забезпечення соціально-економічного розвитку території; систематизація уяви про форми та методи пошуку та залучення фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів для розвитку міста, а також про їх особливості. | ||
| Зміст: | ||
| - поняття місцевих ресурсів розвитку та їх класифікація | ||
| - значення і роль фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів у системі ресурсів соціально-економічного розвитку та їх особливості | ||
| - розгляд основних форм і методів пошуку і залучення ресурсів, що використовуються в практиці місцевого управління | ||
| - базові поняття у діяльності щодо формування та використання фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів. | ||
| 4. | Розгляд проблемних ситуацій | 2 год. |
| Мета: формування та відпрацювання практичних навичок щодо аналізу проблем, пов’язаних з пошуком і залученням фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів розвитку міста | ||
| Зміст: | ||
| - визначення типових проблем під час пошуку та залучення фінансових, матеріальних і соціальних ресурсів на основі висвітлення реальних проблем, що присутні у розвитку міста | ||
| - визначення 2-х найбільш актуальних, з точки зору учасників, проблем для аналізу | ||
| - використання методу «Килимок ідей» для розгляду першої проблеми. Підведення підсумків розгляду проблеми. Фіксація логіки аналізу проблеми для її розповсюдження серед учасників. | ||
| - використання методу «Килимок ідей» для розгляду другої проблеми. Підведення підсумків розгляду проблеми. Фіксація логіки аналізу проблеми для її розповсюдження серед учасників. | ||
| 5. | Підведення підсумків: | |
| Обмін думками, визначення актуальних питань для подальшого їх розгляду в рамках фахової підготовки фінансистів. | ||
| Всього - тривалість | 4 год. |
Ділова гра: "Прийняття управлінських рішень у місцевому та комунальному господарстві методом номінальної групи"
Мета ділової гри:Вирішення конкретної проблемної практичної ситуації щодо управління господарством та розвитком міста, яке вимагає від студента вміння врахувати особливості діяльності міського господарства та розвитку міста, їх специфічні риси, причинно-наслідкові зв’язки, ключові характеристики проблемних ситуацій та, в решті решт, прийняти управлінське рішення з найбільш оптимальним економічним те соціальним ефектом; для чого потрібно мобілізувати знання з різноманітних дисциплін і застосувати практичний досвід, взяти до уваги особливості нормативно-правового регулювання, врахувати інтереси територіальної громади та економічних суб’єктів міста.
Сценарій ділової гри:
Проблема діяльності міського господарства та розвитку міста, що потребує прийняття управлінського рішення, задається викладачем або пропонується групою студентів на основі матеріалів місцевих аналітичних ресурсів мережі Internet, сайтів міськвиконкому та місцевої державної адміністрації. В умовах роботи навчального закладу всі студенти групи вважаються спеціалістами з обраної проблеми.
Студенти групи поділяються на представників структурних підрозділів місцевої державної влади, органів місцевого самоврядування, комунального господарства, місцевих суб’єктів підприємницької діяльності, територіальної громади. Викладач виконує роль консультанта-координатора (можливо за аналогією до радника чи помічника мера та губернатора) та формує робочу групу з прийняття рішень, керує її діяльністю.
Тривалість роботи групи – не більше 2 академічних годин. Приміщення має сприяти нормальній роботі кожного члена групи, який повинен мати своє робоче місце. Метод передбачає засідання протягом 6 етапів. Перший і шостий – допоміжні, решта – основні.
Перший етап. Постановка проблеми й питань. Консультант-координатор починає засідання робочої групи з постановки проблеми й завдань, що є її наслідком, знайомить учасників з етапами роботи.
Другий етап. Генерація ідей (мовчазний). Кожен член номінальної робочої групи записує свої ідеї, спрямовані на вирішення проблеми. Мовчазний тому, бо процес має кращі результати, коли кожен з учасників, відчуває себе індивідуумом, а не членом групи.
Третій етап. Фіксація думок членів групи у довільному порядку. Учасники номінальної робочої групи висловлюють свої ідеї вголос (тільки по одній). Можна давати і більше ідей, але вже по другому колу висловлювань. Після першого кола висловлювання ідей консультант-координатор зачитує їх у голос і записує на дошці або висвітлює на екрані (такі дії повторюються після кожного наступного кола), утримуючись від коментарів тієї чи іншої ідеї.
Четвертий етап. Дискусія. Проходить обговорення ідей згідно з порядком їх висування. Під час обговорення ідей можуть бути пропозиції виключити певні ідеї із загального переліку, що можливо лише за одностайної згоди усіх учасників.
П'ятий етап. Голосування і ранжування. Кожному учаснику номінальної робочої групи видається 5 карток, на кожній з яких записується одна ідея. Найкращій ідеї присвоюється 5 балів, потім обирається найгірша – 1 бал тощо (за потреби та наявності більшої кількості слушних ідей кількість карток може бути більшою). Збираються картки, оголошується перерва для підрахунку балів.
Шостий етап. Оголошення результатів. На основі підрахунку балів обраних ідей, виділяється кілька основних (3-4), які отримали найбільшу кількість балів. Ці ідеї складають основу для прийняття управлінського рішення щодо розвитку міста та місцевого господарства.
Ділова гра: "Вирішення проблем комунального підприємства"
Мета та завдання ділової гри:Вирішення конкретної проблемної практичної ситуації з діяльності комунального підприємства міста, яке вимагає від студента вміння вийти за межі вузьких інтересів, врахувати особливості діяльності комунальних підприємств, специфічні риси надання їх послуг, причинно-наслідкові зв’язки, ключові характеристики проблемної ситуації та, в решті решт, прийняти управлінське рішення з найбільш оптимальним економічним те соціальним ефектом; для чого потрібно мобілізувати знання з різноманітних дисциплін і застосувати практичний досвід, взяти до уваги особливості нормативно-правового регулювання, врахувати інтереси територіальної громади, працівників підприємства та керівництва міста.
Сценарій ділової гри:
1. Постановка проблеми (10 – 15 хв): Обґрунтовується актуальність проблеми управління комунальними підприємствами в умовах ринкових відносин. Викладач, який проводить заняття, розкриває складність проблеми, вказує на її зв'язок із різноманітними соціальними і виробничими аспектами (на вибір групи), показує досвід вирішення аналогічних ситуацій на інших підприємствах, в інших містах чи зарубіжних країнах.
2. Організаційні аспекти гри (3 – 5 хв): Група поділяється на 3 підгрупи: керівництво комунального підприємства; керівництво структурних підрозділів; фінансову службу підприємства, яка готує рішення. Призначаються арбітри (2 – 3 особи.) для врегулювання спірних питань. Обирається комісія для підведення підсумків, формулювання висновків і пропозицій, з урахуванням особливостей розгляду конкретної ситуації та пошуку управлінського рішення. Завдання групи: проаналізувати управлінську ситуацію та знайти основні проблеми, сформулювати та обґрунтувати рішення, публічно захистити їх; знайти шляхи покращення ситуації у межах окремого комунального підприємства, його колективу та наявних ресурсів. Самостійна робота проходить у довільному режимі.
3. Колективна робота над ситуацією (20 хв): Кожна підгрупа готує 2 – 3 альтернативних рішення ситуації та записує їх на дошці (чи аркуші паперу).
4. Колективна дискусія (20 – 25 хв): Кожна підгрупа зі своєї точки зору розглядає управлінські ситуації (альтернативи), відповідає на питання, обґрунтовує конкретні пропозиції (рішення).
План виступу підгрупи:
- основна сутність проблеми, її причини та джерела виникнення;
- аспекти фінансово-господарської діяльності комунального підприємства та професійної діяльності його структурних підрозділів і працівників, яких торкається проблемна ситуація. Протиріччя та суперечності, що є основою проблемної ситуації, або й спричинили її, "поживне середовище" для подальших ускладнень, умови розвитку подій.
- втрати (фінансові, виробничі, соціальні) понесені комунальним підприємством, його колективом, територіальною громадою та містом у зв'язку із ситуацією, що склалася.
- привабливість, корисність, доцільність, ефективність, прийнятність рішень проблемної управлінської ситуації, що запропоновані підгрупою.
- переваги і недоліки варіантів, запропонованих іншими підгрупами.
5. Загальна дискусія починається після виступу підгруп і проходить у формі виробничої наради (зібрання) колективу та співзасновників комунального підприємства, де: обговорюються точки зору і альтернативи; оцінюються можливі результати, подається аналіз їх наслідків; формується єдиний підхід до рішення проблеми; обирається кращий варіант рішення проблемної ситуації. При цьому, арбітрами виступають всі присутні.
6. Підведення підсумків ділової гри (не більше 15 хв): Формується висновок експертної комісії, у якому: визначається загальний позитивний результат роботи над ситуацією; аналізуються правильні та помилкові рішення; обґрунтовується оптимальний підхід до подібних ситуацій; окреслюється коло знань і навичок, необхідних для вирішення аналогічних ситуацій та тих, що були набуті чи поглиблені під час участі у грі.