САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА. ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми ознаками
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини коричної, горобини звичайної, обліпихи крушиновидної, трава грициків звичайних, листя кропиви дводомної, квіти нагідок лікарських, стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної, плоди і листя смородини чорної.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини, листок кропиви, трава грициків.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ 3. Кількісне визначення аскорбінової кислоти у плодах шипшини.
Із грубо подрібненої середньої проби очищених плодів шипшини візьміть наважку масою 10 г, зважену з похибкою не більше 0,01 г, ретельно розітріть у фарфоровій ступці з 5 г скляного порошку, поступово додаючи 300 мл води очищеної. Настоювати 10 хв. Потім суміш розмішайте і профільтруйте.
В конічну колбу місткістю 50-100 мл внесіть 1 мл одержаної витяжки і 1 мл 2% розчину хлористоводневої кислоти, додайте 13 мл води і титруйте з мікробюретки 0,001н. розчином 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 0,5-1 хв. Титрування можна продовжувати не довше 2 хв.
1 мл 0,001н. розчину 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію відповідає -,0888 мг аскорбінатної кислоти.
Вміст аскорбінатної кислоти у % (Х) в перерахунку на абсолютно суху сировину вирахуйте за формулою:
|  |
де V – об'єм 0,001 н. розчину 2,6-дихлоріндофеноляту натрію, затраченого
на титрування, мл;
F – коефіцієнт поправки розчину 2,6-дихлоріндофеноляту натрію;
V1 – об'єм витяжки, що відповідає наважці, мл;
m – маса наважки сировини, г;
V2 – об'єм витяжки, взятої для титрування, мл;
m1 – втрата в масі сировини при висушуванні, %.
ЗАВДАННЯ 4. Провести кількісне визначення каротиноїдів у плодах обліпихи (ФС 1052-76).
Приблизно 1 г свіжих плодів обліпихи (точна наважка) розітріть у фарфоровій ступці з невеликою кількістю безводного сульфату натрію до одержання однорідної маси. Вміст ступки перенесіть кількісно у конічну колбу місткістю 250 мл і екстрагуйте петролейним ефіром порціями (1-ша порція 50 мл, наступні по 20 мл) при періодичному перемішуванні протягом 30 хв.(кожен раз) до зникнення забарвлення розчину. Об'єднані витяжки фільтрують через безводний сульфат натрію в мірну колбу місткістю 250 мл. Сульфат натрію на фільтрі промийте 3 рази петролейним ефіром по 10 мл, об'єм розчину доводьте тим же розчинником до мітки. 100 мл одержаного розчину перемістіть в колбу для відгону і концентруйте при 40-50о С у вакуумі на водяній бані до об'єму 20 мл, кількісно перенесіть у мірну колбу місткістю 25 мл і доведіть об'єм розчину петролейним ефіром до мітки. Оптичну густину забарвленого розчину вимірюють на фотоколориметрі при довжині хвилі приблизно 450 нм (синій світлофільтр) у кюветах з товщиною шару 5 мм.
Одночасно проведіть вимірювання оптичної густини стандартного розчину біхромату калію в тих же умовах.Як контрольний розчин використовуйте розчинник.
|
|
|
де D – оптична густина досліджуваного розчину;
D1 – оптична густина стандартного розчину;
0,00208 – кількість b-каротину, яка відповідає по забарвленню стандартному розчину біхромату калію, мг;
Y1 ,Y2 - розведення, мл;
m – маса сировини.
Вміст суми каротиноїдів у перерахунку на b-каротин в плодах обліпихи за ФС повинен складати не менше 10 мг %.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат порошку плодів шипшини: клітини зовнішнього епідермісу багатогранні або чотирикутні з нерівномірно потовщеними стінками; клітини паренхіми – м’якуші тонкостінні з оранжево-червоними глибками пігменту та друзами оксалату кальцію; кам’янисті клітини горішків; волоски одноклітинні, дуже довгі, жорсткі, злегка зігнуті.
Мікропрепарат листка кропиви дводомної: клітини епідермісу верхньої сторони листка багатокутні або звивисті, на нижній стороні – сильно звивисті; продихи розташовані знизу листка, оточені 3-5 клітинами епідермісу (аномоцитний тип); клітини з цистолітами – литоцисти; волоски трьох видів: жалкі з багатоклітинною основою, мають форму порожньої голки, з маленькою головкою на кінці; ретортовидні – одноклітинні; головчасті – з 2-3-клітинною головкою на одноклітинній ніжці; друзи оксалату кальцію, розташовані ланцюгом вздовж великих жилок.
Мікропрепарат листка грициків звичайних: маленькі клітини епідермісу з тонкими стінками; з верхньої сторони слабо-, з нижньої – сильнозвивисті стінки клітин; продихи з обох сторін невеликі, їх оточують три клітини епідермісу, одна з яких менша за інші (анізоцитний тип); волоски одноклітинні з розгалуженою грубо бородавчастою поверхнею, 3-, 6-, зрідка 7-кінцеві; кінці волосків притиснуті до поверхні листка, зустрічаються і прості волоски з широкою основою і вузьким загостреним кінцем, поверхня злегка грубо бородавчаста.
Мікропрепарат поперечного зрізу кори калини: корковий шар багаторядний; коленхіма дво-, чотиришарова; луб’яні волокна поодинокі або розміщені невеликими групами на межі первинної та вторинної кори; серцевинні промені вузькі, одно-, дворядні, а вторинні – менші, розташовані групами; друзи оксалату кальцію у клітинах паренхіми.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
2. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
3. Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
4. Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
5. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
6. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
7. Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
8. Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
9. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
10. Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
11. Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
12. Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
13. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
14. Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
15. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.