ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Поняття політичної Свідомість — це вища, властива лише
свідомості людині, форма відображення об'єктив-
ної дійсності. Таке відображення від-
бувається у формі поглядів, ідей, уявлень, переконань, віру-
вань тощо, які відображають об'єктивне становище індивіда,
соціальних спільностей, суспільства в цілому. Політична свідо-
мість є однією з найважливіших форм суспільної свідомості.
Вона відображає політичне буття людей і може бути
визначена як сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та
Щ установок індивідів і соціальних спільностей стосовно
політичної системи та їхнього місця в ній.
| Політична ПСИХОЛОГІЯ та ідеологія |
Відповідно до якісно відмінних сфер
свідомості — психологічної та ідеоло-
гічної — у політичній свідомості розріз-
няються два структурних елементи:
політична психологія і політична ідеологія.
І Політична психологія — це сукупність почуттів, настроїв,
1 емоцій, волі, думок, особливих рис характеру індивідів і
| соціальних спільностей, що виражають їх ставлення до
| політичних інститутів, здійснення влади.
Зміст політичної психології індивідів і соціальних спіль-
ностей виявляється в їх політичній поведінці.
Політична психологія має певну структуру. Вона містить
політичні потреби, інтереси, почуття, настрої, традиції тощо.
Політичні потреби є базовим елементом політичної психо-
логії. Це ті потреби, задоволення яких пов'язане зі здій-
сненням влади. Вони можуть лише тим чи іншим чином
| 31—2-1330 |
| Персоналізовані аспекти політики |
| Політична культура |
| ЗІ * |
стосуватися влади, а можуть виявлятися безпосередньо у
прагненні до її завоювання і здійснення. Політичні інтере-
си — це усвідомлені політичні потреби. Вони є реальними
причинами дій учасників політичного процесу. Залежно від
відмінностей у політичних інтересах одні й ті самі явища
політичного життя можуть по-різному сприйматися його
учасниками, що формує відповідні політичні почуття,
настрої, емоції тощо, отже, й відповідну політичну поведінку.
Політичні настрої є станом почуттів щодо політичних явищ
і процесів. Настрої містять як емоційні, так і раціональні
елементи і справляють значний вплив на політичну пове-
дінку людей. Вони найбільш динамічно й чутливо відобра-
жають вплив економічних і соціальних чинників на політику.
На відміну від настроїв політичні традиції є найбільш
стійкою складовою політичної культури. Це усталені норми
політичної поведінки, політичні цінності, ідеї, звичаї тощо,
які передаються від покоління до покоління. В традиціях
концентруються ті елементи політичного досвіду, які
об'єктивно відповідають інтересам і цілям суспільства,
визнаються ним і закріплюються як нормативні настанови.
Змінюються вони або поступово (в процесі довготривалого
суспільного розвитку), або швидко (в періоди докорінних
суспільних перетворень, коли на зміну усталеним приходять
інші ідеї і цінності).
Другий з основних структурних елементів політичної
свідомості — політична ідеологія. Для визначення місця
ідеології в політичній культурі, її ролі в політичному житті
суспільства з'ясуємо спочатку, що таке ідеологія взагалі.
Ідеологія, зазначається у «Філософській енциклопедії», — це
«сукупність ідей і поглядів, які відображають у теоретичній
більш чи менш систематизованій формі відношення людей
до навколишньої дійсності та один до одного і служать
закріпленню або зміні, розвитку суспільних відносин.
Основою ідеологічного відображення дійсності є певні
суспільні інтереси. У класовому суспільстві ідеологія завжди
має класовий характер, відображаючи становище даного
класу в суспільстві, відносини між класами, класові інтереси.
Ідеологія виступає у формах політичних, правових, релігій-
них, етичних, естетичних і філософських поглядів»5.
'Философская знциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. Ф. В. Константинов. М.,
1962. Т. 2. С. 229.
і Відповідно до наведеного визначення політична ідеологія
і виступає як система ідей і поглядів, які виражають інтере-
| си суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.
Сутнісними рисами політичної ідеології є систематизова-
ний, теоретичний характер і цілісне відображення інтересів
суспільних класів. Суб'єктами основних політичних ідеоло-
гій сучасності — лібералізму, консерватизму, соціал-демо-
кратизму й комунізму є саме суспільні класи.
Відмінності в інтересах суспільних класів породжують
відмінності в їх ідеології. А оскільки в суспільстві завжди є
класи з відмінними інтересами, то демократична держава,
тобто така держава, яка стоїть над класовими інтересами,
прагне виражати інтереси всього народу, а не передусім
певного суспільного класу, не може ставати на позиції тієї
чи іншої ідеології. Так звана державна ідеологія завжди є
вираженням інтересів лише певного суспільного класу.
У політичній культурі політична психологія та ідеологія
перебувають у єдності і взаємодії. Особливістю цієї взаємодії
є те, що обидві вони виражають інтереси одних і тих самих
соціальних спільностей, але з різним ступенем глибини та
узагальнення. Якщо політична психологія відображає полі-
тичне буття безпосередньо, то політична ідеологія — опосе-
редковано, через політичну психологію й систему соціально-
економічних відносин. Політична ідеологія спирається на
політичну психологію, інакше вона перетворилася б у відір-
вану від життя систему ідей.
Буденна У політичній свідомості розрізняють
й теоретична також два рівні — буденну й теоретичну
політична свідомість свідомість