Енергетичні та інформаційні характеристики зорового аналізатора
Енергетичні характеристикизорового аналізатора визначаються інтенсивністю сигналів, або яскравістю. Світловий потік, що падає на око людини, породжує певні зорові відчуття.
Яскравість об'єкта можна визначити за формулою
де Ввип— яскравість випромінювання самого об'єкта, Ввід— яскравість відображення об'єктом зовнішнього світла.
Яскравість випромінювання визначається потужністю та світловіддачею самого об'єкта.
Контрастність між об'єктом і фоном теж зумовлює ефективність приймання інформації оператором. Розрізняють два види контрасту: прямий і зворотний.
Значний вплив на ефективність сприймання інформації має характер зовнішнього освітлення. Цей вплив буде іншим при роботі оператора з інформацією, що подається у прямому чи зворотному контрасті. Збільшення освітлення за прямого контрасту поліпшує умови сприймання інформації, оскільки яскравість фону зростає більше, ніж яскравість об'єкта, а за зворотного контрасту — навпаки.
Інформаційні характеристикизорового аналізатора зумовлені пропускною здатністю, що визначає кількість інформації, яку може сприйняти аналізатор за одиницю часу.
Якщо зоровий аналізатор уявити каналом зв'язку, котрий складається з ділянок різної пропускної здатності, то найбільша пропускна здатність — 5,6 х 109 біт буде на рівні фоторецепторів (сітківки) ока, на рівні кори — 20...70 біт, а для діяльності в цілому (прийняття рішень та виконання керуючих дій людини) — 2...4 біти. Тому зоровий аналізатор порівнюють з інформаційною «лійкою» — на вході має місце значна кількість інформації, яка поступово зменшується, досягаючи рівня прийняття рішення або рівня реакції.
19. Просторові характеристики зоровогоаналізатора
Просторові характеристикизорового аналізатора залежать від гостроти зору, поля зору і обсягу сприймання. Гострота зору характеризується властивістю ока розрізнювати дрібні деталі об'єкта. Вона визначається величиною, еквівалентною тому мінімальному розмірові об'єкта, за якого він розрізнюється оком.
Поле зору умовно поділяють на три зони:
- центральне поле = 4°, де повніше розрізняються всі деталі об'єкта;
- поле ясного бачення ~ 30°...35°, де не розрізняються малі деталі об'єкта;
- периферійне поле = 75°...90°, в якому об'єкт тільки виявляється, але не розпізнається.
Об'єкти, що перебувають у периферійній зоні, можуть бути переміщені в іншу зону при простому повороті голови або русі очей.
Обсяг сприймання характеризується кількістю об'єктів, які охоплює людина за одну фіксацію ока, тобто за симультанного сприймання. Доведено, що за одну фіксацію людина може охопити 4—8 не пов'язаних між собою об'єктів.
20.Часові характеристики зоровогоаналізатора
Часові характеристикизорового аналізатора визначаються часом та його складовими, необхідними для виникнення зорового відчуття і сприймання потрібної інформації в певних умовах роботи оператора.
Латентний період — це час до виникнення відчуття з початку подавання сигналу. Залежить він від потужності подразника, його значущості, складності роботи і віку оператора, його індивідуально-типологічних характеристик. У середньому для людини він становить 150...240 млс.
Упродовж часу t0— t3діє подразник, втім, зорове відчуття починається лише через певний період t0 — tгтобто латентний період. Зорове відчуття, що виникає в момент t1 поступово розвивається (період t1 — t2) і адекватно відображає сигнал протягом часу А, t2— t3, тобто до кінця дії подразника (t3). Після закінчення дії подразника зорове відчуття зникає не одразу, а поступово «згасає» за період t3— t4, який дістав назву періоду інерції відчуття.
Критична частота мерехтіння (КЧМ) — це частота, за якої відбувається злиття поточних образів подразників у єдиний образ об'єкта, тобто окремі проблиски сигналу сприймаються сукупно.