Приклади розв’язання задач. Приклад 1. Обчислити максимальну енергію Ef (енергію Фермі), яку можуть мати вільні електрони в металі (мідь) при абсолютному нулі температур
Приклад 1. Обчислити максимальну енергію Ef (енергію Фермі), яку можуть мати вільні електрони в металі (мідь) при абсолютному нулі температур. Прийняти, що на кожен атом міді приходиться по одному електрону.
Дано:
= 8,9.103 кг/м3
= 64.10-3 кг/моль
______________
Еf – ?
Розв’язування. Максимальна енергія Еf, яку можуть мати електрони в металі при абсолютному нулі температур, пов'язана з концентрацією n вільних електронів співвідношенням
Еf = . ( 1)
Концентрація вільних електронів за умовою задачі дорівнює концентрації атомів, яку може знайти за формулою
n = ,
де – густина міді;
NA – число Авогадро;
– молярна маса для міді.
Підставимо вираз для концентрації у формулу (1), одержимо
Еf = .
Підставляючи числові значення величин, які входять в останню формулу й здійснивши відповідні обчислення, одержимо
Еf = Дж = .
Приклад 2. Деякий домішковий напівпровідник має гратку типу алмаза й наділений тільки дірковою провідністю. Визначити концентрацію носіїв і їхню рухливість, якщо постійна Холла 3,8.10-4 м3/Кл. Питома провідність напівпровідника 110 См/м.
Дано:
р - напівпровідник
Rx = 3,8.10-4 м3/Кл
= 110 См/м
________________
np – ? bp – ?
Розв’язування. Концентрація р дірок пов'язана з постійною Холла, для напівпровідників з граткою типу алмаза, яка наділена носіями тільки одного знака, виражається формулою
Rx = ,
де q – елементарний заряд.
Звідки
p = . ( 1)
Запишемо всі величини в одиницях СІ: q = 1,6.10-19 Кл; Rx = 3,8.10-4 м3/Кл. Підставимо числові значення величин у формулу (1) і виконаємо обчислення
p = =
Питома провідність напівпровідників виражається формулою
= q ( n bn + p bp ), ( 2)
де n й p – концентрації електронів і дірок;
bn й bp – їхні рухливості.
При відсутності електронної провідності перший доданок у дужках дорівнює нулю й формула (2) набуде вигляду
= q p bp.
Звідси знаходимо рухливість дірок
bp = ( 3)
Підставимо в (3) значення р з формули (1)
bp = . ( 4)
Підставивши в (4) значення й Rx в одиницях СІ й виконавши необхідні обчислення, одержимо
bp = м2/(В. с) = м2/(В. с).
Задачі
858. Власний напівпровідник (германій) має питомий опір 0,5 Ом·м. Визначити концентрацію носіїв струму, якщо рухливість електронів 0,38 м²/(В·с) і дірок 0,18 м²/(В·с).
Відповідь: n = 2,23.1019 м-3.
859. Рухливості електронів і дірок у кремнію відповідно дорівнюють 1,5·103 м²/(В·с) і 5·103 м²/(В·с). Обчислити постійну Холла для кремнію, якщо його питомий опір 6,2·10² Ом·м.
Відповідь: R=4,74.106 м3/Кл.
860. Опір кремнієвого стрижня довжиною 2 см і перерізом 1 мм² дорівнює 1,25·107 Ом. Визначити концентрацію носіїв струму в кремнії, якщо рухливості електронів і дірок рівні відповідно 0,15 м²/(В·с) і 0,05 м²/(В·с).
Відповідь: n = 5.1016 1/м3.
861. Питомий опір кремнію з домішками дорівнює 10-2 Ом·м. Визначити концентрацію дірок і їх рухливість, якщо напівпровідник наділений лише дірковою провідністю. Постійна Холла 4·10-4 м3/Кл.
Відповідь: n = 1,84.1022 м-3; bp = 0,034 м2/В.с.
862. Питома провідність кремнію з домішками дорівнює 112 (Ом·м). Визначити рухливість дірок і їхню концентрацію, якщо постійна Холла 3,66·10-4 м3/Кл. Прийняти, що напівпровідник має лише діркову провідність.
Відповідь: n = 2.1022 м-3; bp = 0,035 м2/В.с.
863. Тонка пластинка із кремнію шириною 2 см поміщена в однорідне магнетне поле перпендикулярно до ліній індукції (В = 0,5 Тл). При густині струму 2 мкА/мм² , спрямованого вздовж пластини, холлівська різниця потенціалів дорівнює 2,8 В. Визначити концентрацію носіїв струму.
Відповідь:
864. Концентрація носіїв струму у кремнії дорівнює 5·1016 1/м3, рухливість електронів 0,15 м²/ (В·с) і дірок 0,05 м²/(В·с). Визначити опір кремнієвого стрижня довжиною 5 см і площею перерізу 2 мм².
Відповідь: R =
865. Напівпровідник у вигляді тонкої пластинки шириною 1 см і довжиною 10 см поміщений в однорідне магнітне поле з індукцією 0,2 Тл перпендикулярно до ліній індукції. До кінців пластини прикладена постійна напруга 300 В. Визначити холлівську різницю потенціалів на гранях пластини, якщо постійна Холла 0,1 м3/Кл, питомий опір 0,5 Ом·м.
Відповідь: Ux = 1,02 В.
866. У напівпровіднику, рухливість електронів провідності якого в 2 рази більша рухливості дірок, ефект Холла не спостерігався. Знайти відношення концентрацій дірок і електронів провідності в цьому напівпровіднику.
Відповідь:
867. Власний напівпровідник (германій) має при деякій температурі питомий опір ρ = 0,48 Ом·м. Визначити концентрацію носіїв заряду, якщо рухливості електронів і дірок відповідно дорівнюють bn = 0,36 м²/(В·с) і
bp = 0,16 м²/(В·с).
Відповідь: n =
ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
Основні формули
1. Число протонів в ядрі (також порядковий номер елементу) прийнято позначати через Z, число нейтронів – через N. Їх сума A = Z + N називається масовим числом ядра. Атоми з однаковим Z (тобто атоми одного і того ж елементу), але з різними N називаються ізотопами, з однаковими A, але з різними Z – ізобарами.
2. Основна відмінність між протоном і нейтроном полягає в тому, що протон – заряджена частинка, заряд якої e = 1,602×10−19 Кл. Це елементарний заряд, чисельно рівний заряду електрона. Нейтрон же, як і показує його назва, електрично нейтральний. Спіни протона і нейтрона однакові і рівні спіну електрона, тобто 1/2 (в одиницях ћ зведеної сталої Планка). Маси протона і нейтрона майже рівні: 1836,15 і 1838,68 мас електрона, відповідно.
3. Протон і нейтрон не є елементарними частинками. Вони складаються з двох типів кварків – d-кварка із зарядом -1/3 і u-кварка із зарядом +2/3 від елементарного заряду е. Протон складається з двох u-кварків і одного d-кварка (сумарний заряд +1), а нейтрон з одного u-кварка і двох d-кварків (сумарний заряд – 0). Вільний нейтрон – частинка нестабільна. Він розпадається через 15 хвилин після свого виникнення на протон, електрон і антинейтрино. В ядрі нейтрон знаходиться в глибокій потенціальній ямі, тому його розпад може бути заборонений законами збереження.
4. Позначення ядер ,
де Х – хімічний символ елементу;
А – масове число (число нуклонів у ядрі);
Z – зарядове число (число протонів).
5. Закон радіоактивного розпаду
N = Noe- t ,
де N – число ядер, які не розпалися на момент часу t;
No – число ядер у початковий момент часу (t = 0);
– постійна розпаду.
6. Залежність періоду піврозпаду Т від постійної розпаду
Т
7. Число ядер, які розпалися за час t
.
У випадку, якщо інтервал часу t набагато менший періоду піврозпаду Т, то
.
8. Середній час життя радіоактивного ядра
9. Число атомів (ядер) N, які перебувають у радіоактивному ізотопі довільної маси m
N = ,
де m – маса ізотопу;
– молярна маса;
NA – постійна Авогадро.
10. Активність А радіоактивного ізотопу
А = - ,
де dN – число ядер, що розпалися за інтервал часу dt;
Ао – активність ізотопу в початковий момент часу.
У системі СІ одиницею активності радіоактивної речовини є бекерель (Бк),
1Бк = 1розпад/с.
Позасистемною одиницею активності є кюрі (Кі) 1Кі= 3,7.1010 Бк.
Таку активність має 1 г чистого ізотопу радію-226.
11. Дефект маси ядра
m = Zmp + (А-Z)mn - mя,
де mp – маса протона;
mn – маса нейтрона;
mя – маса ядра.
12. Енергія зв'язку нуклонів у ядрі
Езв. = m.с2,
де m – дефект маси ядра;
с – швидкість світла у вакуумі.
У позасистемних одиницях енергія зв'язку ядра дорівнює
Езв = 931,4. m МеВ,
де m – дефект маси, виражений в а.о.м.;
931,4 – коефіцієнт пропорційності (1 а.о.м. ~ 931,4 Мев).