Кровоносні судини сітківки
(vasa sanguinea retinae)
Артерії сітківки (arteriae retinae) починаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis), яка є гілкою очної артерії (a. ophthalmica).
Венозна кров від сітківки (retina) відтікає по венулах (venulae), які йдуть із однойменними артеріолами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітківки, внутрішньочерепну частину (v. centralis retinae, pars intraocularis).
Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis) відходять:
- нижня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae inferior), яка має:
- носові артеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae);
- плямові артеріоли (arteriolae maculares);
- верхня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae superior), яка відходить від судинного кола зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici).
Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v .centralis retinae, pars intraocularis) виходить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа (cavitas cranii) всередині зорового нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior), або печеристу пазуху (sinus cavernosus).
Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v. centralis retinae; pars intraocularis) має такі притоки:
- скроневі венули сітківки (venulae temporales retinae);
- носові венули сітківки (venulae nasales retinae);
- плямові венули (venulae maculares retinae).
Ядро очного яблука (nucleus bulbi oculi) складається із таких світлозаломлюючих середовищ:
- склистого тіла – corpus vitreum;
- кришталика – lens;
- водянистої вологи – humor aquosus;
- передньої камери – camera anterior;
- задньої камери – camera posterior).
Склисте тіло (corpus vitreum) – драглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблука (bulbus oculi) позаду кришталика (lens).
На передній поверхні cклистого тіла (facies anterior corporis vitrei) є ямка склистого тіла (fossa hyaloidea), у якій лежить кришталик (lens).
Кришталик (lens) – це двоякоопукла лінза, що має:
- передню поверхню (facies anterior);
- задню поверхню (facies posterior);
- передній полюс (polus anterior);
- задній полюс (polus posterior);
- ядро кришталика (nucleus lentis), що є його внутрішньою частиною;
- кору кришталика (cortex lentis), що є його периферійною частиною;
- капсулу кришталика (capsula lentis), що вкриває його ззовні;
- війковий поясок (zonula ciliaris), або зв’язку Цинна, за допомогою якої капсула кришталика (capsula lentis) прикріплюється до війкового тіла (corpus ciliare).
При скороченні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris), розслаблюється і кришталик (lens) розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність збільшується – людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо.
При розслабленні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) або зв’язка Цинна, натягується і кришталик (lens) сплющується, його заломлююча здатність зменшується. Цей процес називається акомодацією – здатність бачити предмети, розташовані на різних відстанях від ока.
Камери очного яблука (camerae bulbi) є такі:
- передня камера (camera anterior), що розміщена між задньою поверхнею рогівки (facies posterior corneae) та передньою поверхнею райдужки (facies anterior iridis);
- задня камера (camera posterior), що розміщена між задньою поверхнею райдужки (facies posterior iridis) та передньою поверхнею кришталика (facies anterior lentis);
- зазадня камера;склиста камера (camera postrema; camera vitrea), в якій розміщене склисте тіло (corpus vitreum).
Водяниста волога (humor aquosus) заповнює передню камеру та задню камеру (camera anterior et camera posterior). Водяниста волога(humor aquosus) виробляється:
- війковими відростками (processus ciliares);
- війковими складками війкового тіла (plicae ciliares corporis ciliaris).
Передня і задня камери очного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior) сполучаються між собою через зіницю (pupilla).
Між рогівкою (cornea) та райдужкою (iris) утворюється райдужково-рогівковий кут (angulus iridocornealis), який заповненийгребінною зв’язкою (lig. pectinatum), між пучками волокон якої є простори райдужково-рогівкового кута (spatia anguli iridocornealis) – фонтанові простори.
Через фонтанові простори (spatia anguli iridocornealis) водяниста волога (humor aquosus) відтікає з передньої камери (camera anterior) увенозну пазуху білкової оболонки (sinus venosus sclerae), Шлемів канал, а з нього потрапляє впередні війкові вени (vv. ciliares anteriores).
До додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae) належать:
- зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi);
- брови (supercilia);
- повіки (palpebrae);
- сполучна оболонка, кон’юнктива (tunica conjunctiva);
- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis).
Зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi) поділяються на:
- прямі м’язи (mm. recti);
- косі м’язи (mm. obliqui);
- інші м’язи (et ceteri).
Допрямих м’язів очного яблука належать:
- верхній прямий м’яз (m. rectus superior);
- нижній прямий м’яз (m. rectus inferior);
- бічний прямий м’яз (m. rectus lateralis);
- присередній прямий м’яз (m. rectus medialis).
Вониповертають очне яблуко (bulbus oculi) відповідно у свій бік, навколо лобової та вертикальної осей.
До косих м’язів очного яблука належать:
- верхній косий м’яз (m. obliquus superior), який своїм сухожилком (tendo) перекидається через блок блокової ості (trochlea spinaе trochlearis) і повертає очне яблуко (bulbus oculi) донизу та назовнi;
- нижній косий м’яз (m. obliquus inferior), що повертає очне яблуко (bulbus oculi) догори та назовні, тобто повертає очне яблуко (bulbus oculi) переважно навколо стрілової осі.
Доінших зовнішніх м’язів очного яблука (musculi externi bulbi oculi) належать:
- м’яз-підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris), який має поверхневу пластинку (lamina superficialis) та глибоку пластинку (lamina profunda);
- очноямковий м’яз (m. orbitalis), що вгорі вкриває передній відрізок нижньої очноямкової щілини (fissura orbitalis inferior).
До внутрішніх м’язів очного яблука (musculi interni bulbi oculi), які є гладкими м’язовими волокнами (myofibrae glabrae), належать:
- війковий м’яз (m. ciliaris), який має:
а) меридіанні волокна (fibrae meridionales);
б) поздовжні волокна (fibrae longitudinales);
в) радіальні волокна (fibrae radiales);
г) колові волокна (fibrae circulares);
- м’яз-звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);
- м’яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).
Окістя очної ямки (periorbita) є окістям кісток (periosteum ossium), що формують стінки очної ямки (orbita) і, зростаючись ззаду в ділянці зорового каналу (canalis opticus) та верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior), продовжується учерепну тверду оболону (dura mater cranialis).
Очне яблуко (bulbus oculi) оточенепіхвою очного яблука (vagina bulbi) – теноновою капсулою, яка пухко сполучається із білковою оболонкою ока (sclera).
Між піхвою очного яблука (vagina bulbi) та окістям очної ямки (periorbita) залягаєжирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae), яке виконує функціюеластичної подушки для очного яблука (bulbus oculi).
Верхня та нижня повіки (palpebra superior et palpebra inferior) – це утвори, які прикривають очне яблуко (bulbus oculi) згори та знизу і переходять у шкіру сусідньої ділянки.
Між повіками єщілина повік (rima palpebrarum).
Передня поверхня повіки (facies anterior palpebrae) вкрита шкірою, а задня поверхня повіки (facies posterior palpebrae) – тонкою сполучною оболонкою (tunica conjunctiva). Остання переходить на очне яблуко (bulbus oculi).
У місці переходу сполучної оболонки (tunica conjunctiva) з верхньої повіки та нижньої повіки (palpebra superior et inferior) на очне яблуко (bulbus oculi) утворюється:
- верхнє склепіння сполучної оболонки (fornix conjunctivae superior);
- нижнє склепіння сполучної оболонки (fornix conjunctivae inferior), утворюючи сполучнооболонковий мішок (saccus conjunctivalis).
У товщі повік розміщена сполучна пластинка, яка нагадує хрящ, і тому вона називаєтьсяверхнім хрящем повіки (tarsus superior) та нижнім хрящем повіки (tarsus inferior), де містяться залози хрящів і повік (glandulae tarsales et palpebrarum).
У повіках (palpebrae) є також війкові залози (glandulae ciliares) та сальні залози (glandulae sebaceae).
На межі між верхньою повікою і лобом помітний шкірний валик, вкритий волоссям – брови (supercilia).
Сльозовий апарат (apparatus lacrimalis) складається із:
- сльозової залози (glandula lacrimalis), що лежить в ямці сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), яка розташована на межі верхньої стінки очної ямки (paries superior orbitae) з бічною стінкою очної ямки (paries lateralis orbitae);
- сльозовивідних шляхів.
Сухожилок м’яза-підіймача верхньої повіки (tendo musculi levatoris palpebrae superioris) розділяє сльозову залозу (glandula lacrimalis) на:
- більшу верхню очноямкову частину (pars orbitalis superior);
- меншу нижню повікову частину (pars palpebralis inferior).
Від цих частин відходять вивідні проточки (ductuli excretorii), яких є 10-15 і вони відкриваються в сполучнооболонковий мішок (saccus conjunctivalis), а саме в бічну частину верхнього склепіння сполучної оболонки (pars lateralis fornicis superioris conjunctivae).
Відходячи з вивідних протоків, сльоза (lacrima) омиваєпередню поверхню очного яблука (facies anterior bulbi oculi).
Далі сльоза (lacrima) по капілярній щілині повік (rima palpebrarum) прямує по сльозовому струмку (rivus lacrimalis), відтікаючи у присередній кут ока (angulus oculi medialis). Тут сльозова рідина (liquor lacrimalis) накопичується у сльозовому озері (lacus lacrimalis).
Ізсльозового озера (lacus lacrimalis) через сльозові точки (puncta lacrimalia), які розміщені на присередніх краях верхньої повіки та нижньої повіки (margo medialis palpebrae superioris et palpebrae inferioris) біля сльозового сосочка (papilla lacrimalis), сльоза (lacrima) через верхній і нижній сльозові канальці (canaliculi lacrimales superior et inferior) надходить у сльозовий мішок (saccus lacrimalis).
Останній лежитьв однойменній ямці в нижньоприсередньому куті очної ямки (orbita).
Сльозовий мішок (saccus lacrimalis) переходить у носо-сльозову протоку (ductus nasolacrimalis), яка відкривається у передню частину нижнього носового ходу (meatus nasi inferior).
Із передньою стінкоюсльозового мішка (paries anterior sacci lacrimalis) зрощена глибока частина (сльозова частина – pars lacrimalis) колового м’яза ока (pars profunda musculi orbicularis oculi), яка при скороченнірозширяє сльозовий мішок (saccus lacrimalis), що сприяє всмоктуванню в нього сльозової рідини (liquor lacrimalis) через сльозові канальці (canaliculi lacrimales).
Ембріогенез органа зору
Частини очного яблука розвиваються з трьох джерел: з мозкової трубки, ектодерми та мезенхіми.
З базальних відділів бокових стінок проміжного мозку в тій стадії, коли він ще слабо відмежований від кінцевого мозку, утворюються парні випинання – очні пухирці, які залишаються з’єднаними з місцем їх походження очними стебельцями, що згодом перетворюються в зорові нерви.
Пізніше дистальний відділ стінки очних пухирців випинається всередину, утворюється очний бокал з подвійною стінкою, зі стінок якого розвивається сітківка (retina).
Із ектодерми, яка знаходиться біля очного пухирця, розвивається кришталик (lens).
Мезенхіма, яка оточує очний бокал і кришталик, диференціюється в білкову оболонку ока (sclera), рогівку (cornea) та судинну оболонку очного яблука (tunica vasculosa bulbi), включаючи райдужку (iris).
З дуплікатори шкіри розвиваються повіки (palpebrae).
Вади розвитку очного яблука. До них належать:
- астигматизм – неправильне формування кривини рогівки та кришталика. При цьому зображення викривлене, бо воно проекціюється у вигляді лінії, а не точки;
- короткозорість – подовження очного яблука у передньо-задньому напрямку;
- далекозорість – вкорочення очного яблука у передньо-задньому напрямку;
- помутніння кришталика – перешкоджання проходженню світлового пучка;
- глаукома – недорозвинутість венозного синуса, білкової оболонки ока та простору райдужково-рогівкового кута, що супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску, який призводить до атрофії світлочутливих і нервових елементів сітківки;
- альбінос – відсутність пігменту в судинній оболонці.
Зоровий нерв [II] (nervus opticus [II])
II пара черепних нервів
Зоровий нерв (nervus opticus). Як черепний нерв належить до внутрішньої оболонки очного яблука (tunica interna bulbi), а саме: починається з диска зорового нерва (discus nervi optici), який є місцем виходу із очного яблука (bulbus oculi) відростків гангліонарних клітин (neurocyti ganglii), що його формують, складається із таких частин:
- внутрішньочерепної частини (pars intracranialis), яка знаходиться у порожнині черепа (cavitas cranii) і починається від зорового каналу (canalis opticus) до зорового перехрестя (chiasma opticum);
- канальної частини (pars canalis) – частини зорового нерва (nervus opticus), яка проходить через зоровий канал (canalis opticus);
- очноямкової частини (pars orbitalis), яка проходить у товщі жирового тіла очної ямки (corpus adiposum orbitae);
- внутрішньоочної частини (pars intraocularis), в якій розрізняють:
- передпластинкову частину (pars prelaminaris), яка розміщена перед решітчастою пластинкою білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae);
- внутрішньопластинкову частину (pars intralaminaris) – частину волокон зорового нерва (nervus opticus), що розміщена між волокнами решітчастої пластинки білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae). Навколо цієї частини знаходиться судинне коло зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici), яке утворене гілками задніх коротких війкових артерій (aa. ciliares posteriores breves).
- запластинкову частину (pars postlaminaris), яка розміщена позаду решітчастої пластинки білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae).
Зоровий нерв (nervus opticus) оточений такими двома піхвами, які є продовженням оболон головного мозку (meninges):
- зовнішньою піхвою (vagina externa), яка є продовженням черепної павутинної оболони (arachnoidea mater cranialis);
- внутрішньою піхвою (vagina interna), яка є продовженням черепної м’якої оболони (pia mater cranialis).
Між цими піхвами зорового нерва (vaginae externa et interna nervi optici) розміщенийщілиноподібний:
- підпавутинний міжпіхвовий простір; простір м’якої оболони (spatium intervaginale subarachnoidale; spatium leptomeningeum), який є продовженням підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum).
Зоровий нерв (n. opticus) є частиною зорового аналізатора. Тіла його перших трьох нейронів розміщені в сітківці (retina). Він має:
- І нейрон – це палички іколбочки (bacilli et coni);
- ІІ нейрон – це біполярні клітини сітківки (neurocyti bipolares retinae);
- ІІІ нейрон – це мультиполярніклітини сітківки; гангліонарний шар (stratum ganglionare).
Аксони ІІІ нейронів утворюють зоровий нерв (n. opticus), який через зоровий канал (canalis opticus) проходять у порожнину черепа (cavitas cranii).
Тут утворюється неповне перехрестя волокон зорового нерва (chiasma opticum), де перехрещуються до 70% аксонів III нейронів.
Перехрещуються волокна від присередньої частини сітківки (pars medialis retinae).
Волокна відбічної частини сітківки (pars lateralis retinae) йдуть на своєму боці.
Після зорового перехрестя (chiasma opticum) в ділянці турецького сідла (sella turcica) починається зоровий шлях (tractus opticus), який складається із:
- присередніх волокон зорового нерва протилежного боку;
- бічних волокон зорового нерва власного боку.
У складі зорових шляхіваксони ІІІ нейронів доходятьдо підкіркових центрів зору. Ними є:
- подушка таламуса (pulvinar thalami);
- верхні горбики середнього мозку (colliculi superiores mesencephali);
- бічні колінчасті тіла (corpora geniculata lateralia).
У підкіркових центрах зору розміщені тіла ІV нейронів зорового шляху.
Відбічного колінчастого тіла(corpus geniculatum laterale) іподушки таламуса (pulvinar thalami) аксони ІV нейронів проходять через задню третину задньої ніжкивнутрішньої капсули (pars tertia posterior cruris posterioris capsulae internae) і, утворившизорове сяйво (radiatio optica), закінчуються "на берегах" острогової борозни (sulcus calcarinus), де розміщений кірковий центр зорового аналізатора.
Аксони ІV нейроніввід верхніх горбиків пластинки покрівлі (colliculi superiores laminae tecti) йдуть до додаткових парасимпатичних ядер Якубовича протилежного боку (ІІІ пара черепних нервів), дезалягаютьтіла п’ятих нейронів. Звідси починається еферентна частина зіничного та акомодаційного рефлексів (зв’язок ІІ пари черепних нервів з ІІІ).
Аксони V нейронів (передвузлові парасимпатичні волокна) у складі окорухового нерва через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior) заходять в очну ямку (orbita) до війкового вузла (ganglion ciliare), в якому розміщені тіла VІ нейронів.
Аксони VІ нейронів (завузлові парасимпатичні волокна) іннервують:
- м’яз-звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);
- війковий м’яз (m.ciliaris);
- м’яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae), що іннервується симпатичними завузловими волокнами.
Цей рефлекс не залежить від нашої волі чи свідомості.
Крім зорового нерва, до нервів очного яблука належать окорухові нерви: третя, четверта та шоста пари.
Окоруховий нерв [III] (nervus oculomotorius [III]
III пара черепних нервів
Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) має:
- ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), яке є руховим ядром (nucleus motorius);
- додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii); парасимпатичне ядро Якубовича.
Ці ядра розміщені в сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні верхніх горбиків середнього мозку (colliculi superiores mesencephali).
Аксони нейронів цих ядер формують окоруховий нерв (nervus oculomotorius [III]), який виходить з головного мозку в міжніжковій ямці (fossa interpeduncularis). З порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).
У ділянці верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior) окоруховий нерв (nervus oculomotorius [III]) розгалужується на:
- верхню гілку (ramus superior);
- нижню гілку (ramus inferior).
Нервові волокна від верхньої гілки (ramus superior) іннервують:
- верхній прямий м’яз ока (m. rectus superior);
- м’яз-підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris).
Нервові волокна від нижньої гілки (ramus inferior) іннервують:
- нижній прямий м’яз ока (m. rectus inferior);
- присередній прямий м’яз ока (m. rectus medialis);
- нижній косий м’яз ока (m. obliquus inferior).
Від додаткового ядра окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) – парасимпатичного ядра Якубовича – відходить гілка до війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare). Вона ще називається парасимпатичним корінцем війкового вузла (radix parasympathica ganglii ciliaris), або окоруховим корінцем війкового вузла (radix oculomotoria ganglii ciliaris), – це передвузлові парасимпатичні волокна.
Ці передвузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae), йдуть в складі нижньої гілки окорухового нерва (ramus inferior nervi oculomotorii) до війкового вузла (ganglion ciliare), де переключаються на другі нейрони.
Завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) – аксони других нейронів від війкового вузла (ganglion ciliare) – йдуть у складі коротких війкових нервів (nervi ciliares breves) до:
- м’яза-звужувача зіниці (m. sphincter pupillae);
- війкового м’яза (m. ciliaris).
Блоковий нерв(nervus trochlearis [IV])
IV пара черепних нервів
Він має власне рухове ядро – ядро блокового нерва (nucleus nervi trochlearis), яке розміщене у сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні нижніх горбиків середнього мозку (colliculi inferiores mesencephali).
Аксони нейронів цього ядра формують блоковий нерв, який виходить з головного мозку (encephalon) із верхнього мозкового паруса (velum medullare superius). На основі мозку появляється з бічної поверхні ніжок мозку (crura cerebri), а з порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).
Блоковий нерв (nervus trochlearis) іннервує верхній косий м’яз ока (m. obliquus superior).
Відвідний нерв(nervus abducens[VI])
VI пара черепних нервів
Він має власне рухове ядро відвідного нерва (nucleus nervi abducentis), яке розміщене у сірій речовині покриву мосту (substantia grisea tegmenti pontis) на рівні верхівки лицевого горбика ромбоподібної ямки (apex colliculi facialis fossae rhomboideae).
Аксони нейронів цього ядра формують відвідний нерв (n. abductus [VI]), який виходить з головного мозку (encephalon) на межі між пірамідами довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae) і мостом (pons). З порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).
Відвідний нерв іннервує бічний прямий м’яз ока (m. rectus lateralis).