Тема: БІОЛОГІЧНІ РИТМИ, ФОТОПЕРІОДИЗМ

План.

1. Зовнішні і внутрішні біологічні ритми.

2. Адаптивні біологічні ритми: добові, припливно-відпливні, рівні природному місяцеві, річні.

3. Фотоперіодизм. Використання фотоперіодизму у сільському господарстві та промисловості.

4. Біологічні годинники.

5. Лабораторна робота: «Визначення індивідуальних біоритмів».

Завдання для самопідготовки:

1. Заповніть таблицю:

Біоритми	Причини біоритмів	Приклади біоритмів
Добові
Припливно-відпливні
Рівні природному місяцеві
Річні

2. Визначте свій індивідуальний добовий ритм:

а) полічіть у стані спокою (сидячи) частоту серцевих скорочень (ЧСС, пульс) за одну хвилину;

б) полічіть у стані спокою (сидячи) частоту дихальних рухів (ЧДР, вдих-

видих) за одну хвилину;

в) визначте свій хронобіологічний тип («сова», «голуб», «жайворонок»),

враховуючи, що співвідношення даних параметрів (ЧСС:ЧДР) таке:

- у «сови» (той, кому зручніше працювати ввечері) - 3,5:1;

- у «жайворонка» (той, хто вранці віддає перевагу роботі та іншим заняттям)-5-6:1;

- у «голуба» (той, хто займає проміжне становище) – 4-4,5:1;

г) враховуючи власний хронобіологічний тип, сплануйте свій день, якщо

зміну в інституті можна б було вибирати. Висновки.

Питання для самопідготовки:

1. Дайте відповідь на питання: Чому дерева, що ростуть поблизу вуличних ліхтарів, восени довше стоять зелені, а взимку швидше за інші обмерзають?

2. Що таке фотоперіодизм?

3. Які біологічні ритми притаманні організму людини?

4. Чому австралійські страуси та собака дінго розмножуються в заповіднику Асканія Нова в грудні?

5. Наведіть приклади рослинних та тваринних біологічних годинників.

6. Що таке квітковий годинник Ліннея?

7. Чому весна раніше приходить на південь України? (пояснити на прикладі біокліматичного закону Хопкінса)

Література:

1. ЧерноваН.М. Екологія/ Н.М. Чернова, О.М. Билова - К.: Вища школа, 1986, с 3-9.

2. Потіш Л.А. Екологія: Навч. Посіб./ Потіш Л.А. - К.: Знання, 2008. -272 с.

3. Кучерявий В.П. Екологія / Кучерявий В.П. - Львів: Світ, 2001.- 500 с

4. Малахов Г.П. Биоритмология и уринотерапия. - 2-е изд., перераб. -СПб.: ИК «Комплект», 1996.-е. 5-70.

5. Охріменко A.M. Книга для читання з ботаніки. - К.: Рад. шк., 1973.-с. 50-51.

6. г. Факти и комментарии, вкладыш «Будь здоров!» за 16.10.1998, 23.10. 1998, 30.10.1998, 6.11.1998 г.

Практичне заняття №4.

Тема: ПОПУЛЯЦІЇ.

План.

1. Основні властивості популяції.

2. Класифікація популяцій.

3. Структура популяцій:

а) статева;

б) вікова;

в) просторова;

г) етологічна.

4. Динаміка популяцій.

5. Гомеостаз популяцій. Регулювання чисельності популяцій.

Завдання для самопідготовки:

1. Заповніть таблицю: ___

Типи популяцій	Характеристика

2. Розв'яжіть задачі:

• Популяція з 50 найпростіших деякому об'ємі води збільшується шляхом поділу. Через годину кількість особин збільшилась до 150 особин. Розрахуйте абсолютну і питому народжуваність за 1 годину.

• У місті з населенням 10 000 чоловік за рік народилося 400 дітей. Розрахуйте абсолютну і питому народжуваність для цієї популяції. (У демографії народжуваність прийнято розраховувати на одну жінку репродуктивного віку, а не на все населення)

• Бактерія ділиться щогодини. За який час її популяція може перевищити тисячу ?

Питання для самопідготовки:

1. Як називається описане нижче явище?

«... Риби, земноводні йдуть розмножуватися туди, де самі з'явилися на світ. Земноводні приходять навіть до тих водойм, які осушені і вже не існують; риби долають на своєму шляху значні перешкоди, орієнтуючись при цьому в основному по запаху».

2. Два однакові за видовим складом лісові масиви розташовані на рівнинних ділянках з постійною (2 і 4 м) відстанню водоносного горизонту від поверхні ґрунту. Який масив стійкіший до впливу вітру і чому саме ?

3.Чи можна стверджувати ,що точка мінімуму колапсу лежить тим нижче, чим вищим був максимум чисельності над її оптимальним (рівноважним) значенням ?Відповідь обґрунтуйте .

4. Дайте відповіді на питання:

* Що таке «вид» і «популяція»? Порівняйте ці два поняття?

* Чим зумовлюється цілісність виду?

* Наведіть докази існування популяцій.

* Дайте екологічну характеристику популяції.

* Які заходи використовуються для збереження чисельності популяцій?

* Чому особливо важливо оберігати популяції, чисельність яких не перевищує кількох сотень особин?

* Назвіть види, чисельність популяцій яких постійно зменшується. В чому причини такого явища?

* Які антропогенні фактори впливають на популяції? Наведіть приклади для будь-якої конкретної популяції тварин чи рослин.

Література:

1 .Н.М.Чернова, О.М.Билова. Екологія-с 119-171.

2. Основи загальної екології / За ред. Г.О.Білявського. - с 89-96.

3. В.К.М'якушко, Ф.В.Вольвач. Екологія. - с 78-97.

4. П.Рева, Л.Кулинич. Екологія для всіх. - с 32-46.

5. Ю.А.Злобін. Основи екології. - с 95-112.

6. Джигирей B.C. Екологія та охорона навколишнього природного середовища : Навч. посібн. - с 43 - 48.

7. Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи екології. Навч. посібн. -
с 31-43.

Практичне заняття №5

Тема: БІОЦЕНОЗИ

План

1. Поняття про біоценоз, біотоп та екологічну нішу. Природні та культурні біоценози (агроценози).

2. Зв'язки в біоценозах: трофічні, топічні, фабричні та форичні.

3. Структура біоценозу: видова; просторова; екологічна.

4. Життєві форми рослин та тварин.

Завдання для самопідготовки:

1. «Розселіть» перелічені рослини у відповідні біоценози: осока, тонконіг, тимофіївка. журавлина, очерет, королиця, калюжниця, валіснерія.

2. Підберіть кожному із перерахованих 9 видів тварин відповідне "меню". Визначте екологічну групу тварин за способом живлення.

Споживачі"Меню"

1.Аскарида а) нектар

2.Бджола б) сік рослин

3.Комар (самка) в) рослинні рештки

4.Дощовий черв'як г) екскременти тварин

5.Попелиця (тля) д) комахи та їх личинки

6.Жук-гнойовик ^є) трупи тварин

7.Мурашка ж) напівперетравлені рештки їжі

8.Жук-могильник з) кров

9.Косуля і) трав'янисті рослини

Питання для самопідготовки:

1. Визначте тип взаємозв'язків у біоценозах:

• У великих гніздах беркутів (біля їх основи) влаштовують свої гнізда сміливі горобці. Орли на них уваги не звертають: замала здобич. А горобці під таким надійним захистом спокійно виводять своє потомство.

• Прикріпившись до гілочки бузку чи чорної смородини хвостовою лопаттю і розмахуючи слабенькими лапками, кліщик еріофіїда чекає попутного транспорту, щоб перебратися на інший бік бузок чи смородину. А у ролі маршрутного таксі може бути жук, метелик чи муха.

• Вийшовши із яйця, личинка волохокрильця відразу ж береться за побудову будиночка-чохлика. Використовується різний будівельний матеріал: рештки рослин, піщинки, черепашки молюсків і навіть живі молюски.

• Прилипало, або ремора, риба незвичайна. Вона рідко переміщається самостійно. Частіше прикріплюється до інших тварин: акул, скатів, морських черепах. Може і до днища човна чи корабля присмоктатися - аби лише їхати за чужий рахунок. Для цього на голові ремори утворилась присоска (замість спинного плавця).

• Фінвал, що пасеться, з його величезною розкритою пащею - одне із надзвичайних видовищ. Перед тобою раптом розкривається пещера із стіною китових вусів, що зависають зверху. Це цідильний аппарат беззубих китів, що складається з пластин біля 3 (у гренландського кита біля 4,5м завдовжки. Пластини оторочені бахромою із дрібних рогових трубочок, через які відфільтровуються дрібні рачки. Добова норма фінвала 1-1,5т планктону, при цьому проціджується майже мільйон кубометрів води.

2. Дайте відповіді на ситуативні запитання:

• Одного разу прийшли до Дарвіна селяни, його сусіди, і запитали: «Кажуть, що ви великий вчений, знаєте багато таємниць природи. А чи не порадите нам, що робити, аби корови давали більше молока?» Замислився Дарвін і відповів: «Заведіть більше котів». Чи можуть коти вплинути на надої молока?

• Якось у лісі повирубували всі старі, дуплисті дерева. І що ж? Міцні молоді дерева були уражені шкідниками. Ліс загинув. Який зв'язок між цими явищами?

3. Дайте відповіді на запитання:

• Хто і коли ввів у науковий обіг термін «біоценоз»?

• Які складові утворюють біоценоз?

• Які види біоценозів?

• Перерахуйте найважливіші особливості біоценозів.

• Яка відмінність між поняттями «біоценоз», «біотоп», «екологічна ніша»?:

• Наведіть приклади прямих та опосередкованих трофічних зв'язків у біоценозі.

• Наведіть приклади топічних, форичних та фабричних зв'язків у біоценозі.

• Що таке видова структура біоценозу?

• Чим відрізняється агроценоз від природного біоценозу?

• Які види називаються едифікаторами

4. Дайте відповіді на тестові запитання
І. Біоценоз - це:

а) ділянка території, зайнята живими організмами;

б) історично складена сукупність живих організмів різних видів, що населяють ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування;

в) комплекс живих організмів та середовища існування.

II. До складу біоценозу входять:

а) біотоп (екотоп);

б) фіто- та мікоценози;

в)зооцеоз;

г) мікробоценоз.

III. Трофічні відносини у біоценозах - це:

а) погіршення або покращення одним видом умов існування іншого виду;

б) живлення одного виду іншим;

в) участь одного виду у поширенні іншого.

IV. Форезія-це:

а) перенесення тваринами насіння, плодів, пилку рослин;

б) перенесення більшими тваринами менших;

в) побудова споруд певними видами з використанням решток і навіть

живих особин іншого виду.

V. Видова структура біоценозу - це:

а) різноманітність видів у ньому і співвідношення їхньої чисельності або біомаси;

б) розподіл наземної і підземної частини фітоценозу;

в) співвідношення екологічних груп організмів.

VI. Фанерофіти - це рослини, у яких бруньки відновлення розміщені:

а) на поверхні грушу або в поверхневому його шарі, вкритому підстилкою;

б) заховані під водою чи в ґрунті;

в) над поверхнею ґрунту високо (вище за 30см).

VII. Стрілолист, тюльпан належать до життєвої форми:

а) хамефіти;

б) гемікріптофіти;

в) кріптофіти.

VIII. Мак, квасоля належать до життєвої форми:

а) фанерофіти;

б) терофіти;

в) геокріптофіти.

IX. Олень, косуля, лось належать до життєвої форми:

а) дендробіонти;

б) авіабіонти;

в) хтонобіонти.

X. Білка, лінивець, лемур належать до життєвої форми:

а) гідробіонти;

б) едафобіонти;

в) дендробіонти.

Література:

1. Г.О. Білявський та ін. Основи загальної екології. - К. Либідь, 1995, с 89-102.

2. Н.М. Чернова, О.М. Билова. Екологія, с 174-189.

3. Г.В. Ковальчук. Зоологія з основами екології, с 8-Ю.

4. Н.О. ПустовітЕкологічні задачі, ігри та вікторини. - К.: Науковадумка, 1995, с.12-14.

Практичне заняття №6.