Лінійні операції з векторами
Сумою векторів
називається вектор
, який замикає ламану, побудовану з даних векторів і проведений від початку вектора
в кінець вектора
, за умови, що початок вектора
прикладений до кінця вектора
, а початок вектора
прикладений до кінця вектора
.
Якщо вектори задані своїми проекціями
,
, то їх алгебраїчна сума дорівнює алгебраїчній сумі відповідних координат:
. (1.13)
добутком вектора
на число k називається новий вектор, проекції якого є добуток числа k на відповідну координату:
,
модуль якого
, а напрямок якого співпадає з
, якщо k>0 або протилежний, якщо k<0.
Скалярний добуток векторів
Скалярним добутком двох векторів
називається число, що дорівнює добутку модулів цих векторів та косинуса кута між ними:
. (1.14)
Скалярний добуток двох векторів
це також добуток модуля одного з векторів на проекцію другого вектора на перший вектор:
. (1.15)
Властивості скалярного добутку:
1.
.
2.
.
3. Якщо
, тоді
. Отже
:
. (1.16)
Якщо вектори задані координатами
то
. (1.17)
Приклад 1.15. Знайти скалярний добуток вектора
, та вектора, що виходить від точки B(1;0;1) до точки C(-2;1;0).
Розв’язання:
Скалярний добуток векторів обчислюється за формулою (1.17)
де
.
Підставивши
й
у зазначену формулу, одержимо
.
Кут між векторами:
. (1.18)
Умови перпендикулярності векторів:
. (1.19)
Приклад 1.16.Визначити координати вектора
, колінеарного вектору
, знаючи, що
і він спрямований у тому ж напрямку, що і вектор
.
Розв’язання.
Якщо вектори
, тоді виконується співвідношення (1.12). Підставивши координати вектора
, одержимо
або
,
,
.
Тоді
;
;
.
Так як вектори
і
спрямовані в одну сторону, тоді
.
Отже,
.
Приклад 1.17. Знайти
, якщо
,
.
Розв’язання:
Для розв’язування цієї задачі варто скористатися формулою:
.
Знайдемо
і
, пам'ятаючи, що
,
,
.
,
.
Тоді
.
Приклад 1.18. Задано вектори:
(0,1; 0,5; 2,7),
=(1,4; 8,4; 9,1),
=(5,6; 2,8; 5,1),
= (8,5; 8,2; 9,3).
Знайти: вектори
1.
= 6,2
;
2.
;
3. довжину вектора
;
4. скалярний добуток векторів
;
5. кут між векторами
та
;
6. знайти проекцію вектора
на вектор
.
Розв’язання.
1. Вектор
=6,2
=(0,62; 3,1; 16,74).
2. Вектор
=(1,4-5,6; 8,4-2,8; 9,1-5,1)=(-4,2; 5,6; 4,0).
3. Довжина вектора
=
.
4. Скалярний добуток векторів
;
5. Кут між векторами
та
:
.

6. Проекція вектора
на вектор
:
.
Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
Відстань між точками. Відстань між двома точками
та
дорівнює кореню квадратному із суми квадратів різниць однойменних координат цих точок:
(1.20)
приклад 1.19. Задані точки А(8,0; 2,5) та В(8,9; 2,1). Знайти відстань між двома точками А та В.
Розв’язання.
Підставивши координати точок у формулу (1.20), маємо:
Ділення відрізка в заданому відношенню
Розглянемо відрізок АВ, заданий координатами точок
та
. Точка
поділяє відрізок АВ у відношенні:
(рис 1.1).


Рис. 1.1.
координати точки С х та у визначаються формулами:
(1.21)
Коли
, тобто точка С поділяє відрізок АВ пополам, то формули приймають вигляд:
(1.22)
приклад 1.20. Знайти координати точки С, яка поділяє відрізок АВ пополам.
Розв’язання. Координати точки С визначаємо за формулами (1.22)
4.2. Рівняння прямої
Рівняння прямої в прямокутній системі координат є рівняння першого степеня відносно змінних х та у. Рівняння прямої на площині задається в одному з таких видів.
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом та заданим відрізком на осіОY:
(1.23)
де k – кутовий коефіцієнт прямої. Він характеризує напрямок прямої та дорівнює тангенсу кута нахилу прямої від додатного напрямку осі ОХ;
b –ордината точки перетину прямої з віссю ОY.
Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки
:
. (1.24)
Приклад 1.21. Трикутник заданий своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3). Знайти рівняння сторін АС та ВС.
Розв’язання.Рівняння сторін АС та ВС знаходимо, як рівняння прямих, які проходить через дві задані точки (1.24).
Рівняння сторони АС: 
Підставляємо координати та отримаємо:
або
.
Відповідно рівняння сторони Вс:
або
;
.
Рівняння прямої, яка проходить через задану точку в заданому напрямі:
(1.25)
де k – кутовий коефіцієнт прямої
Рівняння прямої у відрізках на осях:
(1.26)
де a – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОХ.,
b – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОY.
Загальне рівняння прямої:
. (1.27)
Нормальне рівняння прямої:
(1.28)
де p – довжина перпендикуляру з початку координат на пряму,
– кут між додатним напрямком осі ОХ та перпендикуляром
.
Будь-яке рівняння прямої виду
можна привести до нормального виду, для чого його треба помножити на нормуючий множник:
Нормуючий множник повинен мати знак, протилежний знаку вільного члена С даного рівняння.
Відстань від точки
до прямої заданої нормальним рівнянням дорівнює:
(1.29)
Якщо пряма задана загальним рівнянням (1.29), то відстань від точки
до прямої
дорівнює:
. (1.30)
Приклад 1.22. Для трикутника АВС, заданого своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3),знайти довжину перпендикуляру BF.
Розв’язання. Знайдемо довжину перпендикуляру BF як відстань між точкою В та стороною АС.
Приводимо рівняння сторони АС до загального виду
,
,
.
Знаходимо довжину перпендикуляру BF за формулою (1.30):

Кут між прямими.
Кутом між прямими.
і
називається кут, на який треба повернути
навколо точки їх перетину проти ходу годинникової стрілки до співпадання її з
. Для прямих, які задані рівнянням з кутовим коефіцієнтом
та
, кут між ними визначається за формулою:
(1.31)
Для паралельних прямих:
. (1.32)
Для перпендикулярних прямих:
(1.33)
Приклад 1.23. Знайти кут між сторонами АС та ВС трикутника АВС, заданого своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язання . Приводимо загальне рівняння сторони АС до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом (1.23).
,
, для рівняння сторони АС кутовий коефіцієнт
.
Приводимо загальне рівняння сторони ВС до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
,
,
.
Для рівняння сторони ВС кутовий коефіцієнт
.
Для визначення кута між сторонами АС та ВС трикутника АВС застосовуємо формулу (1.31):
,
.
Приклад 1.24. Знайти рівняння висоти BF трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язання. Висота BF трикутника АВС перпендикулярна до сторони АС, та проходить через точку В. Це відповідає рівнянню прямої, яка проходить через задану точку
в заданому напрямі
З умов перпендикулярності двох прямих (1.35) знаходимо кутовий коефіцієнт прямої BF. Кутовий коефіцієнт АС
. Кутовий коефіцієнт прямої BF

Рівняння висоти BF трикутника АВС :
Приклад 1.25. Знайти точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язання. Точка
, точка перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС, знаходиться як розв’язання системи рівнянь прямих: медіани АD та висоти BF. Рівняння висоти BF трикутника АВС
знаходимо координати точки D за формулами (1.22):
Рівняння медіани АD находимо як рівняння прямої, яка проходить через дві точки А та D
;
,
або

Знаходимо точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС:
;
.
Розв’язуємо систему рівнянь за формулами Крамера.
Визначник системи рівнянь
.
Визначник
.
.
Визначник
.
.
Відповідь: точка перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС– точка
.
Криві другого порядку
Колом називається множина точок площини, рівновіддалених від однієї точки
, яка називається центром. Канонічне рівняння кола має вигляд
або
, (1.34)
коли центр кола співпадає з початком координат.
– радіус кола (рис. 1.2).
Рис. 1.2
Еліпсом називається множина всіх точок площини, сума відстаней від яких до двох фіксованих точок, які називаються фокусами, є величина стала (рис. 1.3). Канонічне рівняння еліпса має вигляд
, де . (1.35)
Величини
|
Рис. 1.3
Гіперболою називається множина всіх точок площини, для яких модуль різниці відстаней кожної з них до двох фіксованих точок площини, які називаються фокусами, є величина стала (рис. 1.4). Канонічне рівняння гіперболи має вигляд
де
. (1.36)

Рис. 1.4
Прямі лінії
називаються асимптотами гіперболи. Гілки гіперболи наближаються до даних асимптот.
Параболою називається множина всіх точок площини, рівновіддалених від однієї точки
, яка називається фокусом, і даної прямої, яка називається директрисою (рис. 1.5). Канонічне рівняння параболи має вигляд
(1.37)
де величина
називається параметром параболи.

Рис. 1.5
Зауваження. Якщо фокальна вісь параболи буде співпадати з віссю
, то рівняння параболи має вигляд
. (1.38)
|
Приклад 1.26 1) Знайти координати центра і величину радіуса кола
.
2) Довести, що рівняння
є рівняння кола.
Розв’язання. 1) Запишемо рівняння кола у канонічному вигляді (1.34), виділяючи повні квадрати відносно кожної змінної величини. Одержимо
.
Центр кола лежить в точці
, а радіус
.
2) Згрупуємо змінні так, щоб виділити повні квадрати сум або різниць відповідних змінних:
;
;
;
.
З останнього рівняння видно, що це коло, яке має центр у точці С(-3; 1), та радіус
.
Приклад 1.27. Скласти рівняння еліпсу, якщо мала піввісь дорівнює 6, а ексцентриситет 0,8.
Розв’язання. За умовою
. З формули (1.35)
. За формулою (1.37)
.
Рівняння еліпсу буде
.
Приклад 1.28. 1) Для гіперболи
знайти величини півосей, координати фокусів, ексцентриситет та написати рівняння її асимптот. 2) Скласти рівняння гіперболи, якщо рівняння асимптот:
, а відстань між фокусами – 20.
Розв’язання. 1) Якщо поділимо почленно рівняння гіперболи на
, то одержимо канонічне рівняння вигляду (1.36):
, де
.
Значення
знайдемо з рівняння
. Тут
.
Фокуси мають координати:
і
, а ексцентриситет
.
Рівняння асимптот відповідно є
.
2) Порівнюючи рівняння асимптот з заданими рівнянням, знаходимо 
Крім того,
, а с =10.
Тоді 
Складаємо систему рівнянь: 
Розв’язуємо систему рівнянь:
,
,
.
Рівняння гіперболи: 
Рис. 1.2
Еліпсом називається множина всіх точок площини, сума відстаней від яких до двох фіксованих точок, які називаються фокусами, є величина стала (рис. 1.3). Канонічне рівняння еліпса має вигляд
, де
. (1.35)
і
– півосі еліпса, а фокуси мають такі координати:
. Відношення
характеризує форму еліпса і називається його ексцентриситетом