Організація взаємодії і повноважень
Організація як функція управління - це процес створення такої структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно співпрацювати для досягнення спільних цілей [2]. Організація - це процес визначення найкращого шляху згрупувати організаційні елементи підприємства [5]. Вважається, що є два основні аспекти організаційного процесу:
- поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії,
- організація взаємовідносин і повноважень.
Одним із важливих елементів процесу організації взаємовідносин і повноважень, є делегування. Делегування - передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання. Якщо керівник не делегував свою роботу іншим, він змушений виконувати її сам. Оскільки суть управління полягає в умінні добитись виконання роботи іншими, то делегування - це той процес, який перетворює працівника в керівника. У той же час це одна із найнезрозуміліших і неправильно застосовуваних концепцій управління. Для наближення до його розуміння розглянемо концепцію відповідальності та організаційних повноважень.
Відповідальність - це обов’язок виконувати наявні задачі і відповідати за їх задовільне вирішення. Але повністю відповідальність не може делегуватись.У президента США Г.Трумена був надпис на столі: "Більше відповідальність нема на кого перекладати" [2]. Якщо передбачається, що якась особа бере на себе відповідальність за задовільне виконання завдання, то організація повинна надати йому і можливість його виконання, певні ресурси, тобто повноваження
Повноваження - це обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля підлеглих співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не індивіду.
Дослідники наголошують на двох концепціях процесу передачі повноважень [2]:
1) класична концепція – по ієрархії зверху вниз (рис.6.1):
| - Конституція і закони, | - Конституція і закони, | |
| - Інститут державної влади, | - Інститут власності, | |
| - національні органи влади: | - акціонери, | |
| Законодавча | Виконавча | - Рада директорів, |
| Судова | ||
| - Президент, | ||
| Президент Верховна Рада | Кабінет Міністрів | |
| - керівники вищої ланки, | ||
| адміністрації Ради різних | Управління та | |
| президента рівнів | відомства | - керівники середньої ланки, |
| Виборці | - керівники низової ланки, | |
| - працівники. |
Рис. 6.1 Приклади класичної концепції делегування повноважень
2) концепція прийняття повноважень, виражена наступною схемою:
підлеглий погоджується з вимогою Керівник
Керівник має
виражає повноваження
вимогу
Керівник
підлеглий не погоджується з вимогою не має
повноважень