СімГя як об'єкт соціологічного вивчення
Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, права, соціології, психології, педагогіки, антропології, демографії, етнографії, етики тощо. Кожна з них відповідно до свого предмета вивчає специфічні сторони функціонування і розвитку сім'ї.
Історія досліджує виникнення сім'ї" та її форми у різні періоди історії людського суспільства. В центрі уваги економіки знаходиться сім'я або домогосподарство як економічний, головним чином споживчий осередок, хоча в умовах переходу до ринкової економіки їй все більше відводиться місце як господарської виробничої одиниці. Етнографічні дослідження пов'язані з вивченням особливостей укладу життя і побуту сімей з різними етнічними характеристиками. Для демографії основний інтерес має питання про роль сімї і сімейної структури населення у його відтворенні. Соціальна психологія акцентує свою увагу на дослідженні сімейних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп. Педагогіка в основному займається вивченням виховної функції сім'ї, як одного з важливих факторів формування особистості. Правову науку цікавлять питання правовідносин між подружжям, між батьками і дітьми тощо.
# Соціологія сім ї зосереджує свою увагу на аналізі всієї сукупності важливих проблем, пов 'язаних із сім 'сю. Соціологія сім "і — це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах. На відміну від інших галузей соціології, соціологія сім'ї, виникнення якої
припадає на 20-ті рр. XX ст., розвивалась досить успішно. Найбільш відомими спеціалістами в галузі соціології сім'ї на Заході є І.Най, Дж. Хіт (СІЛА), Ф.Мішель (Франція), З.Тишка (Польща), Л.Чех-Сомбаті (Угорщина), А.Г.Харчев, М.С.Мацковський, Ї.В.Бестужев-Лада (Росія) та ін.
Українськими соціологами (Л. Р.Аза, Н. В.Лавриненко, М. Й. Боршиевський, С О.Войтович, І.С.Дьоміна, В.М.Піча, Г.О.Ковтун, В.Ф.Рибаченко, Б.О.Татенко, В.І.Зацепін, Л.М.Бучинська, О.ДЦимбалюк, Ю. М. Якубова та ін.), вивчається ряд важливих проблем, пов'язаних із репродуктивною поведінкою сім'ї, поєднанням професійних і сімейних ролей працюючих жінок, розподілом влади та обов'язків у сім'ї тощо.
Об^єктом соціології сім'ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя. Предметом вивчення соціології сім "і є досить широке і різноманітне коло питань:
♦ загальні основи та принципи шлюбу і сім'ї;
♦взаємозв'язок сім'ї і суспільства;
♦ типи соціальних відносин, характерні для сім "і;
♦ фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;
#зв 'язок сім ї з іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;
0 суспільні функції сім "і, її структура та особливості як соціального інституту, і як малої соціальної групи;
^мотивація шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних конфліктів;
♦інтеграція та дезінтеграція сім'ї;
♦ історичні типи та форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку;
♦ умови життя сім % етапи життєвого циклу сім "і та ін.
Розглянемо спочатку два найголовніші об'єкти, які вивчає соціологія: шлюбі сім'ю. Шлюб і сім'я - історично змінні соціальні явища. їх соціальний зміст визначає те, що властиве їм як різновиду соціальних інститутів та соціальних віджносин, які перебувають у складній взаємодії суспільних умов із природньо-біологічною інстинктивною природою статевих потреб людини.
Існує думка, що в доісторичні часи шлюбу і сім'ї не існувало. Панували відносини так званого проміскуїтету (невпорядкованих статевих зв'язків), при якому кожна жінка даного скупчення могла вступати у близькі відносини зі всіма чоловіками цього гурту, а кожний чоловік з усіма жінками цього ж скупчення.
Пізніше мала місце так звана ендогамія, коли в статеві стосунки вступали представники одного роду. Поступово стало зароджуватися примітивне соціальне регулювання статевого життя первісних людей. Ендогамія стала переростати в екзогамію, що являла собою систематичні статеві зв'язки між представниками різних родів. Початковою формою екзогамного шлюбу був груповий шлюб.
Увага! Сутність пов'язана з тим, що чоловіки одного племені були колективними, спільними чоловіками для жінок іншого племені.
Два початкових гурта об'єднувались в ожну кровносне рідне , в межах якої" спочатку діяли табу тільки на статеві зв'язки в межах одного роду,
потім між батьками і дітьми, потім між братами і сестрами.
Поступово групова сім'я і шлюб стали трансформуватися в парну сім'ю. Вона об'єднувала тільки одну подружню пару. Спочатку кожний із подружжя продовжував жити в своєму родовому гурті {дислокальний шлюб). Потім чоловік почав переходити в рід дружини (матрилокальний шлюб), а ще пізніше і дружина в рід чоловіка (патрилокальний шлюб). В західних суспільствах поширювалася і неолокальна форма шлюбу - коли молоде подружжя живе окремо від своїх батьків.
сім'я знаходиться в процесі руіуГвоїщ ніколи
не залишаєтеся незмінною, а переходить від, нижчої форми до вищої в міру тої о як суспільство розвивається від нижчого ступеня до вищого.
Л. Моргай
Від парного шлюбу суспільство переходить до нових сучасних форм сім "ї та шлюбу: моногамії та полігамії.
*Моногамія - форма шлюбу, в якому коленому з подружжя дозволяється мати тільки одного партнера в будь-який відрізок часу.
+Полігамія - форма шлюбу, в якому особа може одночасно мати більше , ніж одного шлюбного партнера. Полігамія може проявитися у формі полігінії і поліандрії.
♦ Полігінія - форма шлюбу, в якому чоловік може одночасно мати більше, ніж: одну жінку.
*Поліандрія - форма шлюбу, в якому жінка може мати двох або більше чоловіків одночасно.
Американський соціолог Дж. Мердок дослідив 250 суспільств і прийшов до висновку, що в більшості з них надається перевага полігінії: в і 45 суспільств існувала полігінія, в 40 переважала моногамія і лише в двох спостерігалась поліандрія
Вчені-спеціалісти наголошують на значенні економічних факторів у функціонуванні форми шлюбу в певних суспільствах. Наприклад, розповсюдження полігінії серед оленеводів - чукчей в Північно-Східному Сибіру пояснюються необхідністю пасти кожне стадо оленів окремо і для кожного стада потрібен пастух. Вважається, що чоловікові, який пасе кожне стадо, необхідно декілька дружин. Ще один приклад. В Тібеті земля, яка належить сім'ї, передається у спадок всім синам разом. Вона не ділиться на окремі ділянки, які дуже малі, щоб прогодувати сім'ю кожного брата. Тому брати разом використовують цю землю і мають спільну дружину.
Зрозуміло, економічні фактори лише частково пояснюють своєрідність тих чи інших форм шлюбу. Важливу роль тут відіграють й інші фактори. Полігінія, наприклад, узаконена і підтримується релігійними нормами в країнах ісламу. Проте молодь тут досить широко вдається до моногамного шлюбу.
* Отже, шлюб - це суспільство визнаний і схвалений союз між: двома дорослими індивідами. Інститут шлюбу втілює певні соціальні норми, визнання кола прав та обов'язків подружжя по відношенню один до одного, до дітей, майна, оточення.
У сімейному кодексі України (ст. 21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі регістрації актів громадського стану, проживання однією сім'єю жінки і чоловіка без шлюбу не є основою для виникнення у них прав і обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов'язків подружжя. Шлюбний вік для жінки всановлюється в 17років, а для чоловіків - у 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде всановлено, що це відповідає її інтересам. Шлюб засновується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примус жінки і чоловіка до шлюбу не допускається. Як до реєстрації, так і після реєстрації шлюбу подружжя може заключити шлюбний договір.
Шлюб майже завжди об'єднує двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах допускаються різні види гомосексуального шлюбу. Багато гомосексуальних чоловіків та жінок живуть стабільними парами. У Великобританії, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з дітьми складаються з двох жінок. Нинішній рівень техніки штучного запліднення вможливлює для лесбіянок мати дітей і без гетеросексуальних контактів. Послаблення колишньої нетерпимості до гомосексуальності спостерігається сьогодні в багатьох країнах Європи та США. В деяких країнах можна навіть формально "одружитися", хоча такі церемонії й непередбачені законом.
Зазначимо, що останні два-три десятиліття як на Заході, так і у нас набуває дедалі більшого поширення , особливо серед молоді, так званий феномен співжиття (конкурбінат).
II ♦Співжиття - це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою
II сексуальні стосунки, але не одружуються.
Протягом 1980-2000 рр. кількість неодружених жінок та чоловіків, що воліли жити разом у одному домі, різко зросла. Співжиття стало широко практикуватися в студентському середовищі. Здійснені у США дослідження показують, що близько однієї чверті студентів живуть там із партнерами, з якими перебувають у сексуальних стосунках протягом певного періоду навчання в коледжі або університеті.____________ ____
У Британії ще занедавна дивились на співжиття як на щось скандальне... Сьогодні
и сілого спр.шмаюіЬ як гксіїерсментальниіі сап ■ ■ .<-■ Іолс-ді
•• >:н лочіш&юїе жити разок здебільшого стихійно, а не на< іідоко ;
. ^,і\ які перебувають у сч н і і-ках, ус •< ■• ■
у> >Ріом, вряди годи хтось іч »г.іх покидає для цього, і>а и,- .-
яяасну домівку Молоаі люди, які жизуть разом, майже завжди с- . . ■ • ~і,ся в
.;-.• -».іЬШОМу Майбутньому ОДР; . і; ^и, ХОЧ ї ііС •">'. і і>Ч«і »■ СВОІ
партнером.
Е. Гїденс
Соціологи доводять, що у нас більшість молодих людей ставляться до співжиття як до "пробного шлюбу". Більшість пар, що співживуть, одружуються через певний час або коли в них з'являються діти.
Сім'я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також інших родичів та близьких. Крім того, сім'я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до "оригіналу" моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.
По » .....•• ! пара, не більше. Ро^ ><і ,\ ч «номи, Л і*.
• . ., іям ? ікч-тановкоіо лля нич мсг- • > «тавдв до
нього.
Сім'я - оетованя на кровній спорідненості шлюбі чи усиновленні об'сднаяия людей, ■тих спільністю побуту та «здсмчо-■ ::і;іі;:.ші.аальністю за вихованням шсй
Н СмЄЛЗЄр.
Суспільні порядки, за яких живуть люди певної історичної епохи і певної країни, обумовлюються ступенем розвитку, з одного боку—праці, з другого — сім'ї. Через сім'ю змінюється покоління людей, в ній людина народжується, через неї продовжується рід. За Аристотелем, сім'я — перший вид спілкування людей. Вона є первинним осередком, з якого виникла держава. Об'єднання декількох сімей грецький мислитель називає "поселенням", вважаючи його перехідною формою від сім'ї до держави.
З одного боку, сім'я — досить замкнуте об'єднання людей, які захищають свій внутрішній світ, свої таємниці і секрети, що протистоять зовнішнім впливам. Якщо сім'ю позбавити її внутрішнього світу, зробити все, що діється в ній, відкритим для суспільства, вона розпадеться. З другого боку, сім'я — об'єднання людей, відкрите для всього, що відбувається у суспільстві. Для неї характерні проблеми, якими живе суспільство.
Якою б герметично замкнутою сім'я не була, вона пов'язана із суспільством. Кожний член сім'ї зберігає певну автономію і завдяки цьому входить у різні інші об'єднання людей, в різні соціальні групи: виробничі, навчальні колективи, дитячі та юнацькі організації, суспільні рухи, політичні партії та об'єднання, вступає у взаємовідносини з державними структурами, місцевою владою, сусідами та іншими спільностями. Відносини у сім'ї складаються не лише за волею її членів, а й під впливом зовнішніх умов, соціального життя суспільства.
Водночас сім'я впливає на відносини у суспільстві, на характер процесів суспільного життя. Вона не тільки задовольняє потреби людей, що вступили у сімейний союз, а й виконує ряд соціальних функцій і є невід'ємним елементом соціальної структури суспільства. Тому форма сім'ї не може бути довільною. Сім'я і шлюб — це форми, що по суті, відносин подружжя, які санкціоновані суспільством.
Сім'я - це групаосіЬ, оо єднаних зв язками спорідненості, дорослі члени якої
беруть на себе відповідальї'ість за опіку над дітьми Е.Гідеис
Як бачимо, сучасні соціологи при визначенні сім'ї аргументують ті, чи інші, на їх погляд, найважливіші сторони цього соціального феномена.
Не претендуючи на абсолютну точність і вичерпну достатність, за основу можна прийняти визначення, за яким Ьсім'я - це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) / водночас мала соьіальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов 'юані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.
За сімейним Кодексом України, підписаному Президентом України 10 січня 2002 р., сім'ю становлять особи, які проживають сумісно, повязанні спільним побутом і мають взаємні права і обов'язки. Подружжя вважається сім'єю й тоді коли дружина або чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням необхідністю догляду за батьками, дітьми та за інших поважних причин не проживають разом.
шлюбні зв 'язки;
зве 'язки спорідненості;
спільний побут;
спільний сімейний бюджет.
* Зв'язки спорідненості - це такі зв'язки між: індивідами, що встановленні або через шлюб, або по висхідних лініях, які поєднують кровних родичів (матерів, батьків, дітей, діда й бабусь і т.д.).
Щодо типів сім'ї, то найбільш поширеною є проста, або нуклеарна сім'я (від лат. писіеиз — ядро). Вперше така назва вжита в 1949 р. американським соціологом Ж.П. Мурдоком. Така сім'я складається з подружжя та дітей, які не перебувають у шлюбі. При одруженні дітей утворюється інший тип сім'ї — розширена або складна сім'я. Вона включає три і більше поколінь або дві і більше нуклеарних сімей, які проживають разом і ведуть спільне господарство. Залежно від наявності в сім'ї батьків виділяють повну сім'ю (коли є обидва подружжя) і неповну, де один із батьків відсутній. Отже, тип сім'ї"визначається станом родинних зв'язків.
♦Розширена (або складна) сім 'я - сімейна група, що складається більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного.
* Повна сім'я - сім'я, в якій є обидва члени подружжя.
* Неповна сім'я - сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка) виховує дітей.
розширена (або складна)
неповна
► нуклеарна (проста)
* Нуклеарна (або проста) - сімейна група, що складається з матері, батька (або когосоь одного з них) та дітей на їх утриманні. Це найбільш поширена у світі сім'я.
11 ¥ Отже, тип сім 1 визначається станом родинних зв 'язків.
8.2. СімГя як соціальний інститут і як мала соціальна група
II ФСім'я - соціальна система, яка має риси соціального інституту і малої
II соціальної групи, первинної і основної клітинки суспільства.
Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, які регламентують взаємні стосунки між подружжям, батьками, дітьми та іншими родичами.
Сім'ю як соціальний інститут ми аналізуємо тоді, коли особливо важливо з'ясувати, наскільки спосіб життя сім'ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним потребам суспільства. Модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сім'ї.
' [ Основні соціологічні підходи до вивчення сі«'І\
інтеракціонітський - взаємодія членів сім "і; інституціональний - аналіз сімейно-шлюбних відносин, структурно-функціональний - аналіз сім "іяк системи; еволюційний - єдина система підходів; ситуаційний - цінності сім "і;
І* Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, які регламентують взаємодії між подружжями, батьками, дітьми та іншими родичами.
Як малу соціальну групу сім'ю можна визначити як спільність, яка утворюється на основі шлюбу або кровному родстві, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємодопомогою і взаємною моральною відповідальністю подружжя за здоров'я дітей та їх виховання. При розгляді сім'ї як соціального інституту вивчаються:
• суспільна свідомість у сфері шлюбно-сімейних відносин, узагальненні характеристики сімейної поведінки груп населення в різних економічних і культурних умовах, вплив суспільних потреб та характер відносин та спосіб життя сім ї;
• причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім 'і в тих чи інших умовах;
• соціальний механізм зміцнення сімейних норм і цінностей;
• ефективність реалізації інститутом сім "і своїх основних функцій в різних ідеологічних, політичних, соціально-економічних і культурних умовах;
• співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей, а також реальної поведінки членів сім "ітощо.
При аналні сім'ї як малої соціальної групи дофіьно виділяти три основних типи характеристик:
> характеристики групи в цілому: ціпі та завдання сімейної групи, склад і структура сім'ї, соціально-демографічний склад сім'ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сім'ї тощо;
> характеристики зв 'язків і відносин сімейної групи з більш широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сім "і щодо суспільства;
> цілі, завдання і функції стосовно до індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодії індивідів у сім 'і, груповий контроль, групові санкції тощо, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сім 'ю, його задоволеність перебуванням у сім 7, її функціональними вимогами та ін.
*■ Отже, сім'я як соціальний інститут вивчається на макрорівні, а як мала соціальна група - на мікрорівні. Парадигма соціального інституту зорієнтована в основному на зовнішні зв 'яжи сім "і, а парадигма малої соціальної групи - на внутрішні зв'язки. Поєднання цих підходів буде сприяти більш глибокому аналізу сім'ї як соціальної системи.
Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сім'ї використовує такі категорії: умови та спосіб життя, структура сім'ї, спосіб мислення (сімейна ідеологія), етапи життєвого циклу сім'ї.
Умови життя сім'ї- це сукупність факторів макросередовища (загальні соціальні умови) і мікросередовища (найближче соціальне оточення).
В процесі аналізу специфіки функ-ціонування сім'ї враховуються, зокрема, такі фактори макросередовища.
► соціально-економічні;
► соціально-політичні;
► соціально-культурні;
► пов 'язаиі з розподілом населення за демографічною, етнічною, професійною, освітньою і соціально-груповими ознаками;
► екологічні.
Конкретними характеристиками мікросередовища, в якому функціонує сім'я, є: ■=> ступінь урбанізованості розселення сім "і (тип населеного пункту — місто, село,
чисельність мешканців тощо); ^можлива зайнятість населення (тип підприємства, рівень необхідної кваліфікації і освіти
працівників, використання переважно чоловічої чи жіночої праці та ін.); ^демографічна структура середовища розселення; =* етнічні характеристики середовища розселення; &кількісні й якісні характеристики сфери обслуговування; ^кількісні та якісні характеристики культурних установ, спортивних та фізкультурних споруд;
■^ наявність установ охорони здоров 'я.
Факторимікросередовища впливають на умови життєдіяльності сім 'і' у межах пдомогосподарства. Тип останнього визначається через такі характеристики:
• склад і родинна (кревна) структура сім'ї';
• характеристика помешкання (розмір площі, кількість кімнат, наявність побутових зручностей тощо);
• предмети побутового та культурного призначення, присадибної ділянки.
І* Під структурою сім'ї розуміється сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету та ін.
Виділяють так звану авторитарну структуру і у зв'язку з цим авторитарні сім'ї, які характеризуються жорстким підкоренням дружини -чоловікові, а дітей - батькам. Демократичні сім'ї засновані на розподілі ролей згідно не з традиціями, а з особистісними якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень, добровільному розподілі обов'язків у вихованні дітей тощо. Важливу роль у сучасних сімейно-шлюбних відносинах відіграють правові відносини, які регламентують закріплені в юридичних нормах взаємні права й обов'язки подружжя, батьків і дітей один до одного.
Так, наприклад, сімейний кодекс України акцентує увагу на право особистої власності дружини і чоловіка, сумісної власності подружжя, на права і обов'язки матері, батька і дитини, інших членів сім'їі родичів.
Важливим зрізом структури сім'ї є структура комунікації, при вивченні якої найбільш вагомим вважається встановлення міжособисгісних каналів комунікації і характеру їх функціонування. Структура комунікації суттєво впливає на всі сторони функціонування сімї, оскільки характер питань, що обговорюються, культура та інтенсивність духовного спілкування між подружжям як на стадії формування сімї, так і на більш пізніх етапах сімейно-шлюбних відносин багато в чому впливають на згуртованість сімейної групи і задоволеність шлюбом, а адекватна структура комунікацій між батьками і дітьми є важливою передумовою успішного виконання сім'єю їївиховних функцій.
Існує такожрольова структура сім'ї. Вона пов'язана з виконанням кожним членом сім'ї певних ролей, а також із системою їх рольових сподівань. Така структура характеризує систему взаємодій і відносин членів сімївідпо-відно до традицій та звичаїв, що існують у суспільстві в цілому, найближчому соціальному оточенні і закріплених в особистісному досвіді членів сім'ї.
'щодо суспільства в цілому (ролю члена суспільства); "■виробничоїдіяльності індивіда (роль виробника);
'■за його неформальними контактами з друзями, знайомими, сусідами (роль товариша);
•■за контактами з родичами (сімейна роль).
Увага!
У вивченні сімейно-шлюбних відносин доцільно конкретизувати роль членів сім'ї і розглядати їх зв'язок з іншими, позасімейними ролями.
Традиційна роль, коли жінка вела домашні справи, господарство, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був хазяїном, часто одноосібним власником майна і забезпечував економічну самостійність сім'ї, змінилась. Нині переважна більшість жінок в одних регіонах і значна частина в інших бере участь у виробничій діяльності, економічному забезпеченні сім'ї на рівних правах, вирішує загальносімейні питання. Це вплинуло на функціонування сім'ї, на особливості сімейно-шлюбних відносин, сприяло звільненню і розвиткові особистості жінки-матері, рівності подружжя.
Сім'я проходить рялетапів, послідовність яких складається у сімейний, або життєвий цикл сім'ї. Виділяється різна кількість фаз цього циклу:
• утворення сім "і - вступ у перший шлюб;
• початок дітонародження - народження першої дитини;
• завершення дітонародження - народження останньої дитини;
• "порожнє гніздо " - вступ у шлюб і виділення із сім "і останньої дитини;
• припинення існування сім ї - смерть одного із подружжя.
На кожному етапі сім'я має специфічні соціальні та економічні характеристики. Життєвий цикл сім'ї, який іноді називають моделлю сім'ї, або моделлю розвитку сім'ї, досліджується за шкалою віку подружжя (або одного з них) чи віку сім'ї, під яким розуміється тривалість шлюбу подружжя, яке становить ядро сім'ї. Нормальна послідовність фаз сімейного циклу може порушуватися внаслідок смерті одного з членів сімїабо припинення шлюбу. В цих випадках набуває важливого соціального значення час та причини припинення шлюбу (смерть одного з подружжя або розлучення), вступ у другий шлюб тощо.
Частота і причини таких змін, а також їх вплив на дальший розвиток сім'ї вивчені ще недостатньо. Однак зрозуміло, що при високій смертності населення основною причиною припинення шлюбу виступає смерть одного з подружжя, в умовах низької смертності — розірвання шлюбу.
Чи можна збільшити середню тривалість шлюбу? Для цього є, безумовно, багато можливостей: * зниження смертності, + поліпшення показників середньої тривалості життя, * зменшення загибелі людей від нещасних випадків, поздоровлення нашого способу життя тощо.
Сім'я — це соціальна спільність (інститут і група), яка формується на основі шлюбу й зумовленої ним правової та моральної відповідальності подружжя за здоров'я дітей та їх виховання. Тому суттєве значення нині має "планування
батьківства". При плануванні останнього, як правило, враховуються такі фактори: >загальна кількість дітей; >час народження першої дитини; У інтервал між: народженням наступних дітей.
Значення цих факторів визначається їх зв'язком не тільки із здоров'ям матері і дитини, із загальною психологічною атмосферою в сім'ї, умовами виховання дітей, але й з фінансово-матеріальною забезпеченістю сім'ї, її побутовими умовами.
Існує ще один соціологічний підхід до аналізу шлюбно-сімейних відносин: сім'я розглядається під кутом зору її способу життя. В цьому випадку виділяються такі основні сфери життєдіяльності сім'ї: ■=>репродуктивно-виховна діяльність, ■=> ведення домашнього господарства, ■=> трудова діяльність, ^спілкування. Спосіб життя сімїдозволяє простежити взаємозв'язок різних сторін життя, а також співвідношення одного й того ж виду діяльності у членів сімї.
8.3. Основні функції сім'ї та тенденції її розвитку
Функції сім'ї відбивають систему взаємодії сім'ї і суспільства, з одного боку, і сім 'ї й особи — з другого. Залежно від еволюції суспільства і зміни вимог, які ставляться до сім'ї як соціального інституту, змінювалися як зміст, так і її соціальні функції.
ОсобіИі ВИКОНУЄ В
'з гому, то с -'я і. и.іл соціальна група, чка
народженню дітей,
с:)Сііо це «"руда, яка „.чіу.ччі.у безперервність суспільства. Інша її основна юлягає в передачі культурної спадщини суспільства.
Щепанський
Увага!
Під функціями сім'ї розуміється спосіб прояву активності життєдіяльності всієї сім'ї та її окремих членів.
Можна виділити функції сім ї стосовно суспільства, функції суспільства щодо сім'ї, сім'ї стосовно особи й особи стосовно сім'ї. У зв'язку з цим функції сім'ї можна розглядати як соціальні (стосовно суспільства) й індивідуальні (стосовно особи). Функціїсімїтісно пов'язані з потребами суспільства в інституті сім'ї і з потребами особистості в належності до сімейної групи. Функції сім'ї глибоко історичні, тісно пов'язані із соціально-економічними умовами життєдіяльності суспільства, тому з часом змінюються як характер, так і їх ієрархія.
Як у вітчизняній, так і в зарубіжній соціологічній літературі відсутня єдина типологія функцій сімї. Залежно від сфер життєдіяльності можна виділити такі основні функції сучасної сім'ї.
♦ Репродуктивну функцію називають ще функцією дітонародження або відтворення населення. Прийнято виділяти три типи репродуктивності сімї:
багатодітну, середньодітну, малодітну. Зараз намітилась тенденція до малодітного типу відтворення населення. З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і проводять у життя демографічну політику.
♦Демографічна політика—це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення. Основне питання демографічної політики полягає в тому, як держава може впливати на рішення про народжуваність, які приймаються на рівні сім'ї, з тим щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним потребам суспільства.
Демографічні процеси відбуваються в сучасному світі бурхливо і досить неоднозначно. У зв'язку з тим, що існують два типи демографічної поведінки населення, і сама демографічна політика стосовно народжуваності може діяти у двох протилежних напрямах. Вона може бути націлена або на зростання народжуваності (там, де спостерігається її низький рівень) або, навпаки, на її зниження (там, де рівень народжуваності досить високий).
Нині очевидною є необхідність наукової розробки нової стосовно нових умов демографічної політики в Україні. Вона, мабуть, повинна стати передусім диференційованою для різних регіонів республіки, завчасно прогнозувати як сприятливі, так і несприятливі тенденції в розвитку демографічної ситуації.
Відомо, що з початку 90-х років у нас намітилась тенденція до зменшення населення (чисельність вмираючих перевищила кількість народжуваних). Отже, постає необхідність державного стимулювання народжуваності. В січні 2002р. Президент Л. Кучма підписав указ "Про заходи щодо заохочення народжуваності в Україні". Розробити та затвердити ці "плідні заходи повинен уряд." Це можуть бути, з одного боку, заходи безпосереднього стимулювання народжуваності, зокрема, надання жінкам більш тривалих післяродових відпусток з оплатою та виплата допомоги на дітей і деякі інші, а з другого — заходи опосередкованого стимулювання народжуваності (розвиток соціальної сфери, вдосконалення охорони здоров'я, продаж помешкання в кредит тощо).
♦ Виховна функція сім'ї— це здійснення соціалізації дитини і виховання дітей аж до досягнення ними соціальної зрілості. Під вихованням розуміється система цілеспрямованого впливу на особистість з метою прищеплення їй певних моральних норм і зразків поведінки, а також певних моральнопсихолопчних і фізичних якостей. Соціалізація — явище більш широке, яке включає також всю сукупність обставин і факторів, що стихійно складаються і впливають на стан та розвиток особистості. Внаслідок соціалізації особа засвоює певний рівень соціальних норм і цінностей, включається в суспільне життя.
В сучасних умовах відбувається поступовий перехід до такої форми сім'ї, яка інтегрує інтереси її членів. Важливого значення набувають функції, пов'язані із спілкуванням, взаємодопомогою, емоційними відносинами подружжя, батьків і дітей. Створення умов для розвитку особистостей і щастя кожного із подружжя, емоційна підтримка старих батьків і у випадку необхідності догляд за ними,
| Сфера сімейної діяльності | Суспільні функції | Індивідуальні функції |
| Репродуктивна | Біологічне відтворення | Прагнення мати дітей |
| Виховна | Соціалізація молодого покоління Підтримка культурної безперервності суспільства | Задоволення потреби в батьківстві, контактах з дітьлш, їх виховання, самореалізаціїв дітях |
| Господарсько-побутова | Підтримка фізичного здоров 'я членів суспільства, догляд за дітьми | Одержання гоаюдарсько-побутовш послуг одним членом сім 'і від інших |
| Економічна | Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів | Одержання матеріальних засобів одними членами сім Увід інших (у випадку непрацездатності або в обмін за послуги) |
| Первісного соціального контролю | Моральна регламентація поведінки членів сім 'ів різних сферах життєдіяльності, а також відповідальність ізобов язанняу відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представникаш старшого і середнього поколінь | Формування і підтримка правових і моральних санкцій за негативну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім У |
| Духовного стикування | Розвиток особистості членів сімї | Духовне взаємозбагачення членів сім ї Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу |
| Соціально-статусна | Надання певного соціального статуса членам сім ї Відтворення соціальної структури | Задоволення потребу соціальному просуванні |
| Дозвільна | Організація раціонального дозвілля Соціальний контроль у сфері дозвілля | Задоволення потребу сумісному проведенні дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів |
| Емоційна | Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія | Одержання індивідами психічного захисту, емоційна підтримка в сім ї. Задоволення потреб у особистісному ищсті і любові |
| Сексуальна | Сексуальний контроль | Задоволення сексуальних потреб |
виховання дітей і підлітків — ці функції є однаково важливими як для суспільства, так і для членів сім'ї.
Слід підкреслити, що значення функцій, які задовольняють емоційні і соціально-психологічні потреби в сучасній сім'ї зростає. Навіть функції переважно матеріального характеру мають нині помітний емоціональний відтінок. Чим більше розвиваються великі міста з їх напруженим, стрімким ритмом життя, тим важливішу роль відіграє сім'я як свого роду психологічне "сховище" зі своєю особливою, інтимною атмосферою, яка забезпечує людині і кардинальну зміну психологічної обстановки і, відповідно, зняття нервової напруги, що нагромадилась за час виробничої діяльності.
Сімейні об'єднання протягом багатьох століть були також центрами дозвілля. Правда, ця функція сім'ї із розвитком міської "індустрії дозвілля" (кіно, клуби, кафе тощо) все більше переходила безпосередньо до суспільства. Однак успіхи телебачення, відеотехніки і поліпшення житлових умов населення знову висунули "домашнє вогнище" на одне з перших місць у розподілі вільного часу людей.
Отже, сучасна сім'я в основному зберегла всі функції попередніх форм сім'ї, але при цьому змінились місце, значення і вага кожної з функцій, їх субординація, ієрархія.
Успішне виконання сім'єю своїх функцій визначається не тільки їївнутрішнім станом, але й соціальним здоров'ям суспільства. Кризові процеси в розвитку нашої країни не могли не відбитися на функціонуванні сім'ї, особливо на її фінансово-матеріальному забезпеченні.
Зауважимо, що всі функції реалізуються сім'єю комплексно. При цьому зміна активності в якомусь одному функціональному напрямку заходить відзеркалення у відповідній зміні активності сім'ї в інших функціональних напрямках.
На кожному історичному етапі сім'ї притаманна певна ієрархія функцій, тобто певний рівень активності сім "їв кожному із функціональних напрямків. Розвиток сім'ї є процес ціленаправлених зрушень в ієрархії функцій, процес зміни активності сім'їв найважливіших функціональних напрямів.
Будучи підсистемою системи "суспільство", сім'я активно взаємодіє з іншими суспільними системами.Ці системи, з тим чи іншим ступенем активності беруть участь в реалізації всіх найважливіших функцій сім'ї.
Сучасні тенденції є розвитку сім Охарактеризуються такими соціальними особливостями:
• Шлюб, який є основою сім % стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка.
• Додержання пришитуегалітарності на противагу'патріархальності, чоловічої авторитарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання.
в Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між: коханням і обоє 'язком, індивідуальним та суспільним інтересом в інтимному житті людини. • Суспільна цінність сім "і все більше визнається її роллю в примноженні і передаванні в спадковість приватної власності, організації виробництва (у фермерів іремісників), організації споживання і побуту тощо.
До специфічних обставин, в яких формується, живе, функціонує сім'я, належать: місце проживання (регіон, вид поселення); соціально-класова та етнічна належність; матеріальне становище; рівень освіти і культури членів сім "і; традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім 1; стартова позиція, тобто та моральна й економічна база, на якій будується кожна сім 'я і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції.
За даними перепису 2001 р. в Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11 млн. - в міських поселеннях і майже 6 млн. - в сільській місцевості. Кількість сімей зростає швидше чисельності населення, що відбиває тенденцію до відокремлення молодих сі мей і скорочення її величини як серед міського, так і сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома - 49,3%, з трьома -7,4%, багатодітних - 2,9%, бездітних -10%.
Нині в Україні переважають прості сім'ї, які у своєму складі мають подружжя з дітьми (будь-якого віку) або без них. На сімї такого типу припадає майже 75%. А от сімТ, які складаються з двох і більше подружніх пар, становлять лише 4,8%. Це в основному сім'ї, в яких діти, що одружились, живуть разом з батьками. Значна категорія сімей, у складі яких немає подружньої пари.
Процеси етнічної асиміляції приводять до утворення етнічно змішаних сімей, які об'єднують осіб різних наіцональностей. У міських поселеннях, де більше можливостей міжнаціонального спілкування, частка їх майже у три рази більша, ніж на селі.
В 90-х рр. в Україні розширилась тематика наукових досліджень сім'ї'. Цьому в значній мірі сприяли створений у 1990 р. перший в країні приватний науково-дослідний інститут "Проблеми людини" і Центр досліджень сім'ї та жінок, що функціонує з 1995 р. при Українському інституті соціальних досліджень. Основними напрямками досліджень визначені такі:
• етноправові особливості розвитку сім ї у багатонаціональній державі;
• економіка та здоровя сім'ї;
• реалізація виховної функцп сім "і;
• соціально-демократичний портрет студентської сім "і;
• соціальні орієнтації сімейної молоді;
• сім'я та шлюб очима молоді та ін.
Перебуваючи у тісному взаємозв'язку із соціальним організмом, будучи його невід'ємною частиною, сім'я неминуче реагує на будь-які позитивні й негативні зміни у всій соціальній системі, підпадаючи під її вплив. Водночас вона сама впливає на її функціонування і розвиток. Спад виробництва, інфляція, безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, що стали прикметами нашого життя, сприяють виникненню деяких негативних моментів у функціонуванні і розвитку сімї, послабленню її стабільності. Радикальні реформи щодо оздоровлення
економічного, соціально-політичного та духовного життя нашого суспільства позитивно впливатимуть на зміцнення сім'ї, збагачення її соціальних функцій. Водночас розвиток сім'ї, зміцнення її і стабілізація - справа не тільки держави і суспільства, а й кожної подружньої пари, оскільки суспільство не може передбачити всі конкретні нюанси обстановки в сім'ї тієїчи іншоїлюдини.
Будучи "фабрикою" людей, родина справді мусить відповідати за ту чи іншу підготовку майбутніх членів суспільства. М.Шаповал
Кінець XX ст. і початок XXI ст. принесли у розвиток сім'ї радикальні зміни, які відбуваються в усьому світі. Це, зокрема: "^зменшення кількості розширених сімей та інших груп спорідненості; ^■загальна тенденція вільно вибирати собі дружину чи чоловіка; ^зростання рівня сексуальної свободи, поширення відвертих дошлюбних статевих зносин; >зростання економічної незалежності жінок та активне залучення їх до трудової
діяльності і опрацювання рішень сім "і; > винахід надійних контрацептивних хаходів і методів запобігання вагітності, що дозволило відокремити секс від зачаття;
>збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом; >збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються; >зменшення середньої тривалості шлюбу, в тому числі і за такої причини як відкладання часу вступу у шлюб; >збільшення кількості розлучень (абсолютне й відносне).
Було б помилкою перебільшувати ці тенденції або доходити висновку, що відбувається процес глобального розкладу сучасної сім'ї. Сім'я була і залишається найбільш сталим і гнучким соціальним інститутом. її монополія на регулювання інтимних стосунків, дітонародження і догляд за маленькими дітьми збережеться і в майбутньому. Безумовно, значення одних функцій сім'ї (наприклад, соціалізації, дозвільної, емоційної) може з тих чи інших причин зменшитися а інших, навпаки, - збільшитися. Такою є діалектика її функціонування і розвитку у всі історичні часи.
Найскладнішою соціальною проблемою майже у всіх сучасних суспільствах є проблема розлучень. В Україні протягом року реєструється близько 500 тисяч, в тому числі повторних шлюбів, і понад 200 тисяч розлучень. Пік розлучень припадає на перший - четвертий роки подружнього життя.
Увага!
'Соціологами виявлено, що найчастіше розлучаються діти розлучених батьків, ті, хто вступає в шлюб у ранньому віці, подружжя так званих "змушених" шлюбьів (з дошлюбною вагітністю).
Розлучення стяло більш лон'.- ' їом вирішення серйозних конфліктів між
подружжям, які існували завжди.
Н.Смеязер
Основні мотиви
р&жучет
НТотиви,
факторіє
Мотали, обумовившії « ' шіо-
и факторами
Мотиви соціальнії (і'ія югічітго хара)
> незадоволеність житловими і побутовими умовами
>матеріальний розрахунок при заключенпі шлюбу
^засудження чоловіка або дружини з позбавленням волі на тривалий строк
Участі відрядження чоловіка (джружшш)і т.п
У відмінності в потребах, інтересах, цілях
У- орієнтація подружжя
У несхожість характерів
5* втручання третіх осіб
У скупість, грубість, сварливість
У необгрунтовані ревнощі
У нова любов і зрада
У пияцтво і алкоголізм подружжя >• подружня невірність У> хвороби
> психічне захворепня
> дійсна і уявна сексуальна несумісність
У нездатність або небажання когось із подружжя мати дітей
> велика різниця у віці
Соціологи називають низку чинників того, чому розлучення стали таким звичайним явищем:
'Ьсьогоднішній шлюб не дуже пов'язується з бажанням зберегти майновий та соціальний статус у процесі їхньої передачі від покоління до покоління;
'Ьмірою того як жінки стають матеріально менш залежними, шлюб втрачає свої класичні характеристики необхідного економічного партнерства;
^Ь вищий загальний рівень життя означає, що людям стало значно легше створювати собі окрему домівку у випадку подружньої нелюбові, аніж це було раніше;
% розлучення майоїсе перестало нести на собі тавро ганьби, морального осуду;
% дедалі більше тенденція оцінювання шлюбу з поглядів рівнів особистого задоволення, яке він дає.
Розлучення за будь-яких мотивів - явище з певними соціальними наслідками. Майже в усіх країнах, де воно не заборонено:
# підвищується рівень повторних шлюбів;
* збільшується кількість сімей з нерідним батьком або мачухою; ■Збільш поширеним явищем стають неповні сім'ї (перевалено сім'ї з однією матір
Проте, розлучення - це аж ніяк не відзеркалення нещастя. Воно є, можливо, невдалим алеостанім засобом подолання багаторічного конфлікту, неприязні між подружжям, емоційного напруження в сім'ї.
Поширеним і небезпечним для сім їє сексуальнескривдження дітей, домашнє насильство. Відкриття сексуального скривдження дітей, почавшись в Сполучених Штатах, набуло меж міжнародного характеру.
♦ Сексуальне скривдження визначається як сексуальними контакт між дитиною й дорослим, у якому дорослий шукає сексуальної втіхи.
Сексуальне зловживання щодо дітей має місце тоді, Коли інша сексуально зріла особа поводиться шодо дитини в такий спосіб, який, на її думку, має довести цю дитину до сексуального збудження. Це може включати в себе статевий акт; обмацювання та виставлення і*а поі :ч сжіевих-органів, -демонстрування порнографічних фотографій чи і ! або розмови ііа еротичні теми.
С.Тейлор
Щодо сексуального зловживання в родинах, то найчастіше мова йде про кровозмішувальні сексуальні стосунки між батьком і неповнолітньою дочкою або між вітчимом і пасербицею. Але мають місце також зносини дядько-племіниця, брат-сестра, батько-син, мати-дитина. Деякі контакти інцесту мають скороминущий характер, інші можуть тривати по кілька років.
♦Домашнє насильство - засто- суВання фізичної сили, одним із
подружжя стосовно дітей;
членів родини до іншого або інших. Найпершими об'єктами насильства знову стають діти. Другий широко розповсюджений вид -це насильство
чоловіків стосовно дружини; дружин стосовно чоловіків.
чоловіків стосовно жінок, проте буває, що й жінки вдаються до домашнього насильства, спрямованого проти малих дітей та проти своїх чоловіків.
Сімейний дім сьогодні - найнебезпечніше місце в усьому суспільстві
Е.Гідепс
Соціологи вказують на такі причини поширення домашнього насильства: * це поєднання емоційної напруги та персональної інтимності,
характерне для сімейного життя;
*■ це те, що чимало віявів насильства в сім "і люди толерують, а іноді схвалюють.
Резюме
Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук, кожна з яких відповідно до свого предмета вивчає специфічні сторони сімейно-шлюбних відносин. Соціологія сім'ї зосереджує свою увагу на аналізі сім "ї, як соціального інституту і малої соціальної групи, на взаємодії сім "і як підсистеми з суспільством як цілісної системи. © Сім я і шлюб - це тісно пов 'язані поняття, що мають ключове значення для соціології.
Сім'я - це група споріднених між собою людей, пов'язаних спільним побутом, сумісним проживанням та взаємною моральною відповідальністю. Шлюб - соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство санкціонує й впорядковує їх статеве життя, встановлюючи права і обов'язки подружжя.
® Основними формами шлюбу є: моногамія - шлюб між одним чоловіком і однією жінкою; полігамія - між: одним і декільками індивідами; полігінія - між одним чоловіком і декількома жінками; поліандрія - між: однією жінкою і декількома чоловіками; груповий шлюб - між: декількома сім'ями (так зване свінгерство). Основними формами сім "іє нуклеарна сім'я - складається з дорослих (батьків) і дітей; розширена сім'я - включає нуклеарну сім'ю й інших родичів. Залежно від наявності в сім'ї батьків виділяють повну сім'ю (коли є обидва подружжя) і неповну, де батько (або матір) відсутній.
®При вивченні сім "іяк соціального інституту соціологія звертає увагу перш за все на соціальний механізм зміцнення і підвищення ефективності його функціонування, на зміст і характер шлюбно-сімейних відносин, ефективність реалізації інститутом сім'ї своїх функцій в суспільстві. При розгляданні сім'ї як малої соціальної групи вивчаються умови формування і етапи розвитку сім % склад і структура сім "і, групова взаємодія членів сім'ї, структура влади в ній, умови її життя тощо.
©'Основними функціями сім'ї є репродуктивна, виховна, господарсько-побутова, економічна, первісного соціального контролю, духовного спілкування, дозвільна, емоційна, сексуальна. Всі функції реалізуються комплексно.
® Можна виділити позитивні і негативні тенденції в розвитку сучасної сім "і. До перших відносяться такі: трансформація шлюбу у рівноправний, добровільний і вільний від примусу, маиеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб союз жінки і чоловіка; зміцнення принципу егалітарності в сімейних стосунках; втрата моногамією свого пожиттєвого характеру і заміна її правом і можливістю повторного шлюбу; зростання економічної незалежності жінок; розширення прав дітей; переважання нуклеарноїсім "іу світовому маштабі. До тенденцій з проявом негативних рис можна віднести такі: зменшення середньої тривалості шлюбу; збільшення кількості розлучень; збільшення кількості самотніх людей дітородного віку; збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом; посилення сексуального скривдження дітей і домашнього насильства тощо.
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
1. Як визначаються в соціології поняття "сім'я"і "шлюб"?
2. Як ви ставитесь до запровадження шлюбного контракту?
3. Що, на Вашу думку, головне у підготовці молодої людини до сімейного життя?
4. Які існують основні шляхи стабілізації сім'ї?
5. Що вивчає соціологія сім'ї?
6. Які Ви знаєте основні типи сім'ї?
7. Що ви розумієте під структурою сім'ї?
8. Які є етапи життєвого циклу сім'ї?
9. Які проблеми вивчаються при розгляді сім'ї як соціального інституту і
10. як малої соціальної групи?
11. В чомму полягає основний зміст суспільних та індивідуальних функцій сім'ї в залежності від сфери сімейної діяльності?
12. Що слід розуміти під демографічною політикою та демографічними процесами?
План семінарського заняття (2 год.)
1. Сім'я як об'єкт соціологічного вивчення.
2. Функції сім'ї.
3. Основні тенденції розвитку сучасної сім'ї.