Порядок розроблення, побудови, викладу та оформлення технічних умов

 

Згідно ДСТУ 1.3, технічні умови (ТУ) є невід'ємною частиною комплекту технічної документації на продукцію (вироби, матеріали, речовини, послуги), на яку вони поширюються, або самостійним до­кументом і розробляються в таких випадках:

• за відсутності державних та галузевих стандартів на розроблювану продукцію, послуги або за необхідності конкретизації їхніх вимог;

• за необхідності доповнення та (або) посилення вимог, норм та правил чинних стандартів на дану продукцію, послуги. ТУ розробляються на:

один конкретний виріб, матеріал, речовину, одну послугу І т. ін.;

• декілька конкретних виробів, матеріалів, речовин і т. ін., групу по­слуг (групові технічні умови).

ТУ допускається не розробляти за згодою замовника (основного споживача.

Термін введення в діюТУ встановлює підприємство (організація) -розробник. За погодженням із основним споживачем допускається не обмежувати їх термін дії. В такому разі на титульній сторінці повинен бути напис "Без обмеження терміну дії".

Стадії розроблення ТУ- згідно з ГОСТ 2.102. ГОСТ 2.103. Основою для прийняття рішення про розроблення ТУ є:

• технічне завдання на розроблення продукції (договір, контракт, протокол і т. ін.), розроблене та затверджене в порядку, встановленому підприємством (організацією) - розробником продукції та замовником (основним споживачем);

• державна програма або директивний документ;

• ініціативні пропозиції підприємств (організацій) - розробників або

підприємств (організацій) - виробників продукції.

Зміни до ТУ розробляють підприємства (організації) - власники оригіналів ТУ.

Правила побудови та викладу ТУ регламентуються ДСТУ 1.5 та КНД 50-009-93, а оформлення - ГОСТ 2.105 та ГОСТ 2.004.

Проект ТУ підлягає узгодженню за одним із двох варіантів. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво (чи надання послу­ги) виносить приймальна комісія (художньо-технічна рада, дегустаційна комісія і т. ін.), то підписання акту-приймання дослідного зразка (дослідної партії) продукції членами приймальної комісії - представ­никами узгоджувальних організацій означає узгодження проекту ТУ. Якщо рішення про постановку продукції на виробництво приймається без приймальної комісії, то проект ТУ підлягає узгодженню Із замов­ником (основним споживачем).

Зміни до ТУ, в тому числі їх скасування та продовження терміну дії, узгоджують у порядку, встановленому для ТУ.

Для ТУ, які розробляються підприємствами (організаціями), що мають відомчу підпорядкованість, порядок Їх затвердження встановлюється відповідним міністерством (відомством). В інших випадках ТУ затверджує підприємство-розробник ТУ.

Позначення ТУ, що розробляються підприємствами (організація­ми), які мають відомчу підпорядкованість, проводиться за правилами, встановленими міністерствами (відомствами).

Для новостворених підприємств та об'єднань рекомендується по­значення ТУ складати із: • індексу документа (ТУ);

• скороченої назви держави (У);

• коду підприємства (організації) - власника оригіналу ТУ із ОКПО (вісім знаків);

• двох останніх цифр року затвердження.

Державну реєстрацію ТУ здійснюють територіальні органи Держ­стандарту України за місцем знаходження підприємства (організації-розробника, а зміни до них - ті ж органи за місцем знаходження підпри­ємства (організації) - власника оригіналу ТУ.

Не підлягають державній реєстрації ТУ на:

• дослідні зразки (партії);

• сувеніри та вироби народних художніх промислів (крім виробів із дорогоцінних металів);

• технологічні промислові відходи сировини, матеріалів, півфабрикатів;

• складові частини виробу, півфабрикати, речовини і матеріали, не призначені для самостійного постачання або виготовлені за прямим замовленням одного підприємства;

• продукцію одиничного виробництва.

Забезпечення ТУ і змінами до них здійснюють підприємства (організації) - власники їх оригіналів.