До водних об'єктів місцевого значення належать
-поверхневі води, які знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення
-підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Види водокористування:
-за підставами користування:загальне та спеціальне.
-за строками:строкове(короткострокове (до 3 років),довгострокове(від З до 25років)),безстрокове;
-за умовами надання:первинне,вторинне;
-за цільовим призначенням:для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;для потреб сільського господарства; для потреб водного транспорту; для потреб мисливського господарства; для протипожежних потреб; для скидання шахтних, кар'єрних і рудникових вод; для скидання дренажних вод; для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей; для промислових потреб; для потреб рибного господарства; для гідроенергетичних потреб; для скидання стічних вод; для захоронення забруднюючих рідких речовин і відходів виробництва.
Водокористувачі мають право:
-здійснювати загальне та спеціальне водокористування
-використовувати водні об'єкти на умовах оренди
-вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування
-споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт
-передавати для використання воду іншим водокористувачам на певних умовах
-здійснювати й інші функції щодо водокористування та користуватися водними об'єктами в порядку, встановленому законодавством
Водокористувачі зобов'язані:
-економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод
-дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин і встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території
-не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам і об'єктам навколишнього природного середовища
-здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному Водним кодексом України та іншими законодавчими актами
-використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання
-використовувати ефективні сучасні технічні засоби й технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї
-утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди й технічні пристрої
-здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод
-здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу
-своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства
-здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, а також надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у встановленому законодавством порядку
-безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, й надавати їм безкоштовно необхідну інформацію
-своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень
-виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством
Право власності
— Право користування
— Право обмеженого користування (сервітут).
Водні сервітути:
-публічні -право обмеженого користування водоймами загального користування виникає на підставі закону (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць)
-приватні -право обмеженого користування водними об'єктами, які перебувають у користуванні інших осібвиникає з договору між користувачами або на підставі судового рішення (при наявності спору).
Аатмосферне повітря (ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря») — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.
Особливості атмосферного повітря як природного об'єкта зумовлюють особливості його правового режиму.
1) повітря в силу своїх специфічних особливостей не може бути об'єктом права ні приватної, ні державної, ні іншої власності;
2) атмосферне повітря не підлягає обліку. Щодо атмосферного повітря ведеться облік тільки шкідливих впливів на нього згідно з Порядком ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2001 р.1. Він представляє собою облік об'єктів (підприємств, установ, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.
3) на відміну від інших природних об'єктів, в законодавчому регулюванні яких значну питому вагу займають норми, що регулюють порядок їх використання, стосовно атмосферного повітря законодавство практично не містить норм про його використання.
4) законодавство щодо атмосферного повітря регулює, в основному, охоронні відносини, які спрямовані на попередження негативного впливу на атмосферне повітря, покращання якісного складу атмосферного повітря;
6) атмосферне повітря перебуває в постійному русі і переноситься на різні відстані, не обмежуючись кордонами однієї держави, Конвенція ООН 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та прийняті до неї ряд протоколів про зменшення викидів шкідливих речовин.