Визначення масштабу аерофотознімку
Якщо вважати, що місцевість представляє собою горизонтальну площину і оптична вісь аерофотоапарату під час знімання була прямовисною, то аерофотознімок в цьому випадку буде планом місцевості і можна обчислити масштаб за формулою
(155)
яка виведена на основі подібності трикутників abS i ABS (рис. 108) Відношення довжини відрізка ab на знімку до довжини відповідної лінії АВ на місцевості є числовим масштабом аерофотознімка, тобто
ab 1
= , (156)
AB M
так що
де M - знаменник масштабу; f - фокусна віддаль аерофотоапарату; H - висота фотографування.
Рис. 108. Планове аерофотознімання
Так числовий масштаб аерофотознімка дорівнює відношенню фокусної віддалі аерофотоапарату до висоти знімання місцевості.
Із формули (157) видно, що чим більша висота знімання, тим масштаб аерофотознімка мілкіший і чим - менша тим масштаб крупніший.
В зв'язку з тим, що висота фотографування рельєфу змінюється із-за пересіченості рельєфу і утримання літака на постійній висоті, то більш надійні результати будуть для обчислення масштабу
довжина відрізка d = ab виміряна безпосередньо на аерофотознімку і D = AB на місцевості. Тоді
(158)
Для того щоб переконатися в тому, що при визначенні масштабу аерофотознімка не допущено похибок і що він є плановим, а не перспективним, потрібно визначити масштаб, як мінімум за двома напрямками, приблизно перпендикулярними один до другого.
Розходження AM між результатами двох визначень знаменника числового масштабу аерофотознімку не повинно бути більше отриманого за формулою
де M - знаменник обчисленого масштабу; d -довжина в метрах відрізка на аерофотознімку.
Поняття про дешифрування
Дешифруванням називають процес з'ясування і фіксація умовними знаками на аерофотознімках, фотосхемах або фотопланах змісту і положення елементів місцевості, відомості яких необхідні для складання плану або вивчення їх для спеціальних потреб. Розпізнавання на аерофотознімках ситуації, предметів і споруд та рельєфу місцевості називається топографічним дешифруванням, коли розпізнають спеціальні об'єкти називають - технічним дешифруванням.
Оскільки аерофотознімок є плановим, на якому представлене консервування оптичного зображення місцевості або предмета, то виникає потреба відтворити це консервування і розглядати беспосередній об'єкт в дещо зменшеному масштабі. Для відтворення консервування оптичного зображення існує найпростіший фотограмметричний прилад - стереоскоп. Якщо розглядати стереопару так, щоб лівим оком бачити лівий знімок, а правим оком бачити правий знімок, то ми побачимо об'ємне зображення місцевості або предмета, яке точно відповідає дійсності в зменшеному масштабі.
Суттєвим є вірне розташування знімків під стереоскопом. Тільки в цьому випадку отримаємо прямий стереоскопічний ефект. Коли аерофотознімки поміняти місцями, наприклад, лівим оком розглядати правий знімок, а правим - лівий, то отримаємо обернений стереоскопічний ефект, при якому підвищення будуть сприйматися як пониження, а пониження - підвищеннями. Якщо знімки розвернути на 90° , то отримаємо нульовий ефект, тобто стереоефекту не буде. В цьому випадку ми побачимо зображення на площині. За допомогою стереоскопа значно підвищується можливість розпізнання об'єкта.
Рис.109. Хід променів у стереоскопі.
Основними ознаками дешифрування є: форма, розмір, колір, тон, тінь фотозображення об'єкту.
Під час дешифрування використовують прямі і посередні демаскуючі ознаки.
Прямими демаскуючими ознаками є такі які безпосередньо вказують на характер об'єкта. До них відносяться:
форма зображення - зображення багатьох предметів місцевості (річка, притока, озеро, будівля і т. ін.) на аерознімку зберігають характерні окреслення, які належать їм на місцевості;
розмір зображення - коли виміряти елементи зображених предметів на аерознімку у відповідному масштабі, легко встановити розміри предмета на місцевості;
окреслення тіні - за розташуванням тіні об'єкту встановлюють його форму, а за формою - його призначення;
тон зображення предметів на аерофотознімку залежить від наступних причин:
а) здатність віддзеркалення предмета - чим предмет більше віддзеркалює тим світліше його зображення на знімку;
Рис. 110. Розташування знімків під стереоскопом. Стереоефект буде: а-прямий; б-обернений; в-нульовий
б) характер поверхні предмета - ступінь почорніння залежить від спектральної відбиваючої здатності об'єкту. Він залежить від пори року і часу знімання. Світлими тонами передаються сухі дороги, скирти соломи, дахи будівель і т. ін. Рілля передається сірим тоном. Темним зображуються заболочені ділянки, ліси, ставки, ріки і т. ін.
в) освітленості предмету - чим вона більша, тим світліше зображення на знімку;
г) світлочутливість фотографічної емульсії.
До посередніх демаскуючих ознак належать такі, які характеризують взаємне розташування об'єктів.
Населені пункти відрізняються наявністю груп будинків, зображених чотирикутниками. На житлових будинках видні комени у вигляді точки.
Дороги. Залізні дороги зображуються світлими або сірими лініями із заокругленнями на аерофотознімках у вигляді білих вузьких смуг з темними лініями їх країв (канави). Заокруглення смуг набагато є крупнішими із-за малого радіусу
Ґрунтові дороги будь-якого призначення на аерофотознімках зображенні у вигляді світлих ліній різної товщини.
Води і переправи. Ріки зображаються смугами різної ширини, частіше темного тону, мілководдя - білими плямами.
Притоки річок зображаються хвилястими лініями.
Озера і ставки розпізнаються окресленнями їх берегів, а болота - за темним тоном.
Грунтово-рослинний покрив. Рілля характеризується своїми прямими окресленнями. Тон зображення ріллі різний в залежності від висоти і характеру посівів. Свіжозорана рілля зображується світлим тоном. Луки відрізняються світло-сірим тоном, більш темним в перезволожених місцях. Ця ознака полегшує розпізнати нерівності мікрорельєфу місцевості.
Ліси і чагарники характеризуються окресленими темними фігурами. Листяні і хвойні ліси розпізнаються за характером зображення крон.
Для полегшення дешифрування аерофотознімків видаються спеціальні альбоми взірців.